Справа № 357/6079/26
3/357/2249/26
15.04.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24 березня 2026 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , словесно контактував зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 3 термінового заборонного припису стосовно кривдника ЕТ № 105946 від 20.03.2026 року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив що 24.03.2026 року він не перебував за адресою АДРЕСА_2 , а знаходився на вулиці і до нього вийшла його співмешканка ОСОБА_2 , яка перебувала у стані алкогольного спяніння,сама почала з ним сваритися. Зазначив, що ОСОБА_2 вживає спиртні напої з подругами та сама вчиняє сварки.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, суд дійшов наступного висновку.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення, за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , словесно контактував зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 3 термінового заборонного припису стосовно кривдника ЕТ № 105946 від 20.03.2026 року.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, до матеріалів не додано заяви ОСОБА_2 , відсутні покази свідків.
При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2 ст. 173-8, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО