Справа № 357/6091/26
3/357/2256/26
15.04.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969462 від 11.03.2026 року: 11.03.2026 близько 19 год. 58 хв. ОСОБА_1 перебував у домоволодінні та порушив вимоги діючого ТЗП (ЕТ № 105251), а саме контактував та спілкувався з постраждалою особою.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину заперечив та пояснив суду, що 08.03.2026 між ним та його дружиною відбувся конфлікт, тому 08.03.2026 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Згодом ОСОБА_1 вибачився перед дружиною, вони примирились та більше не сварились. 11.03.2026 до їхнього помешкання прийшли працівники поліції з метою перевірки чи не відбувались більше між ОСОБА_1 та його дружиною конфліктів, про що у ОСОБА_2 відібрали письмові пояснення. Про наявність будь-яких термінових заборонних приписів, ОСОБА_1 нічого не було відомо, тому він не розуміє чому відносно нього 11.03.2026 було складено даний протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969462 від 11.03.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.03.2026, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положення ст.251 КУпАП встановлюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норми ст.173-8 КУпАП серед іншого визначають, що неповідомлення особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким вона повинна залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, у встановлений законом строк уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування - тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог термінового заборонного припису ЕТН105251.
Пояснення ОСОБА_1 вказують, що останньому невідомо стосовно наявності винесеного стосовно нього термінового заборонного припису.
ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 13.03.2026 вказала, що після сварки, яка відбулась між нею та ОСОБА_1 напередодні, вони примирились та вирішили конфлікт мирним шляхом.
Водночас суддя зауважує, що до матеріалів даної справи не було долучено копії термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості встановити об'єктивні обставини справи.
Водночас суддя зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Суддя, відповідно до положень ст. ст.245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно з'ясував всі обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, на основі оцінки наявних у справі доказів кожного окремо та у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.2 ст.173-8 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 173-8, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.2 ст.173-8 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь