Справа № 355/2651/25
Провадження № 2/355/375/26
07 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М.М. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 88257,93 гривень, а також стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4642199. Згідно з п. 1.1. якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
16 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 100381274, згідно з п. 1.1. якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
21 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 75776913. Згідно з п. 1 означеного договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти («позику»), на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 договору про надання позики : - загальний розмір наданої позики становить 7700,00 гривень, що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до договору.
Як стверджує позивач, станом на дату подання позову строк виконання зобов'язань настав, але відповідач їх не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
13 січня 2022 року укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4642199. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4642199.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4642199.
17 січня 2022 року було укладено договір № 17-01/2022-54, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100381274.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100381274.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 100381274.
22 лютого 2022 року було укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75776913.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75776913.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 75776913.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4642199 від 13 жовтня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 34050,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27600,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору - 0,00 гривень; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень; - заборгованість за комісіями - 1450,00 гривень; - інфляційні збитки - 0,00 гривень;- нараховані 3% річних -0,00 гривень.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 100381274 від 16 вересня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31135,00 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4750,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25385,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 гривень; - заборгованість за комісіями - 1000,00 гривень; - інфляційні збитки - 0, 00 гривень; нараховані 3% річних -0,00 гривень.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 75776913 від 21 травня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23072,93 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7646,87 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15424,81 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень; - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень; - заборгованість за комісіями - 0,00 гривень;- інфляційні збитки - 0,00 гривень; - нараховані 3% річних -1,25 гривень.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 88257,93 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 17396,87 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68409,81 гривень; заборгованість за комісіями - 2450,00 гривень;- інфляційні збитки - 0,00 гривень; -нараховані 3% річних -1,25 гривень.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав відзив на позовну заяву, якому вказав, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються, зокрема, з огляду на те, що загальний строк позовної давності становить три роки. Останні платежі або будь-які дії, що свідчать про визнання боргу, здійснювалися у 2021 році (за кредитними договорами № 4642199 від 13.10.2021, № 100381274 від 16.09.2021, № 75776913 від 21.05.2021). Після 2021 року відповідач не здійснював платежів, не підписував угод про продовження строку позовної давності, не визнавав борг у будь-якій формі (листами, заявами, частковими платежами тощо). Позов подано у 2025 році, тобто після спливу трирічного строку. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони до винесення рішення. Відтак, заявою про застосування позовної давності ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того, відповідач вказує на відсутність належних доказів виникнення та передачі права вимоги, а також на те, що позивач не надав суду належним чином завірені копії кредитних договорів з його підписом або докази електронного укладення договорів (SMS-підтвердження з його явною згодою). Звертає увагу на неправомірність та необґрунтованість розрахунку заборгованості, оскільки нараховані штрафи, пеня та відсотки є надмірними та підлягають зменшенню відповідно до ст. 551 ЦК України (несправедливість умови договору). Отже, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю через пропуск строку позовної давності та недоведеність вимог позивача.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій, ознайомившись із зазначеним відзивом, позивач вважає його необґрунтованим та безпідставним. Щодо строку позовної давності представник позивача вказує на те, що одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України). Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. 21 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики 75776913. 16 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100381274. 13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4642199. Перебіг строку позовної давності мав би початись з дня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права, тобто коли наступив момент повернення суми кредиту, якого не відбулося. Разом з тим, 02 квітня 2020 року, тобто, ще до дати укладення вищевказаних договорів, набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 , 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, на момент укладення вищевказаних кредитних договорів вже діяли норми закону, які призупиняли перебіг строку позовної давності. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними з Постановами КМУ, зокрема, до 30.06.2023 року. Тобто, загальні та спеціальні строки позовної давності відповідно до вищезазначеного були призупинені до 30.06.2023, а їх перебіг міг би початись з 30.06.2023. Однак, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу. Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 за № 4434-IX передбачено виключення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Пунктом 2 цього Закону передбачено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Набрання чинності такого Закону відбулося 04.09.2025 року, тобто, саме із цієї дати почався відлік строку позовної давності, який спливе 04.09.2028 року.
Як стверджує представник позивача, з огляду на викладене, строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № 75776913 від 21.05.2021 року, № 100381274 від 16.09.2021 та № 4642199 від 13.10.2021 року на дату звернення позивача до суду з даним позовом не минув , відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку було зупинено згідно норм чинного законодавства, а відтак підстави для застосування строку позовної давності відсутні.
Щодо факту укладення договорів у відповіді на відзиві зазначено, що дані договори укладено на сайтах позикодавців та відповідач підписав їх одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств договори між відповідачем та товариствами не були б укладені.
Відповідач ОСОБА_1 02 березня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив (зареєстровано судом за вх. № 2336 від 03 березня 2026 року), у яких зазначив, що строки виконання зобов'язань за договорами наставали у 2021 році:- договір № 100381274 - 16 жовтня 2021 року; - договір № 4642199 - 28 жовтня 2021 року;- договір № 75776913 - відповідно до умов договору у 2021 році. Позов подано 17 грудня 2025 року, тобто після спливу загального трирічного строку. На переконання відповідача, хоча перебіг позовної давності призупинявся на період карантину (до 30.06.2023) та воєнного стану (до 04.09.2025), Закон України № 4434-IX від 14.05.2025 (набрав чинності 04.09.2025) скасував загальне призупинення шляхом виключення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Позивач не надав детального розрахунку перебігу строку з урахуванням конкретних дат прострочення за кожним з трьох договорів та не довів, що порушення права відбулося саме в період призупинення, який би дозволив продовжити строк до моменту подання позову. Вказав, що розрахунок позивача є одностороннім, не підтверджений первинними документами (виписками, актами), не містить чіткої формули нарахування за періодами та не дозволяє перевірити правильність за кожним договором окремо. Після спливу строку кредитування нарахування договірних відсотків 5 % на день, як стверджує відповідач, суперечить правовій природі простроченого зобов'язання (ст. 625 ЦК України передбачає лише інфляцію + 3 % річних, якщо інше не встановлено законом).
09 березня 2026 року позивачем подано письмові пояснення на заперечення (на відповідь на відзив), у яких вказано, що відповідач у запереченнях не спростовує доводи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, а також не подає жодних доказів, що підтверджують доводи відповідача. Позивачем належним чином обґрунтовано та підтверджено належними доказами укладання кредитного договору, підстави нарахування заборгованості, а також щодо відступлення права вимоги та витрат на правничу допомогу. В означених письмових поясненнях позивач наводить розрахунки заборгованості за кожним із договорів з посиланням на їх відповідні пункти. Зазначено, що розрахунки заборгованості виконані у відповідності до умов договору та є максимально деталізованими і містять усі складові, а саме: загальну суму заборгованості, тіло кредиту та суму нарахованих відсотків із зазначенням періоду нарахування. Також, акцентовано на тому, що здійснення боржником оплати частини основного боргу та нарахованих відсотків за договором про споживчий кредит № 100381274 від 16.09.2021 року та договором позики № 75776913 від 21.05.2021 року є підтвердженням прийняття умов договорів в повному обсязі та свідчить про визнання боргу. Позивач посилається на те, що на противагу наданим ним доказам, які підтверджують зазначені у позові обставини та обґрунтовують заявлені позовні вимоги, відповідачем не було долучено жодного належного, допустимого та достовірного доказу на спростування розміру заборгованості. Враховуючи вищевикладене, сторона позивача просить суд відмовити відповідачу у застосуванні строку позовної давності та витребуванні документів, а позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_1 09 березня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у яких він зазначив, що вважає письмові пояснення позивача. необґрунтованими та такими, що не спростовують його доводів, оскільки щодо строку позовної давності позивач повторює про призупинення, але не надає точного розрахунку за кожним договором з урахуванням Закону № 4434-IX від 14.05.2025, що скасував призупинення з 04.09.2025. Порушення відбулися у 2021 році, строк позовної давності сплив. Таким чином, відповідач просить відмовити в позові за ст. 257, 261 ЦК України. Щодо розрахунку заборгованості та розміру заборгованості, ОСОБА_1 посилається на те, що вони односторонні, без первинних документів, а ставка 5% на день (1825% річних) надмірна, порушує ст. 3, 13, 551 ЦК України. Відповідач просить зменшити заборгованість до тіла кредиту, у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак у позовній заяві вказав, що на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача. У відповіді на відзив представник позивача просив позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання 20 січня 2026 року, 10 лютого 2026 року, 03 березня 2026 року, 07 квітня 2026 року не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи.
Сторони скористалися процесуальними правами, подавши заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.
Судом досліджені матеріли справи у повному обсязі, а саме:
З копії договору про споживчий кредит № 100381274 (індивідуальна частина) від 16 вересня 2021 року слід, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», (кредитодавець або товариство) та ОСОБА_1 (позичальник), уклали договір про споживчий кредит, відповідно до п.п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п.п. 1.2- 1.7 договору про споживчий кредит № 100381274 (індивідуальна частина) від 16 вересня 2021 року сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 16.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.10.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3250,00 гривень в грошовому виразі та 44,164.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8250,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1000,00 гривень, яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Ддоговором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2,.2.3 цього договору. Означений договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором V90181, 16.09.2021 о 16:52 (а.с. 11-12).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 100381274 від 16 вересня 2021 року є Графік платежів за договором про споживчий кредит 100381274 від 16.09.2021 (а.с. 13).
Згідно з копією додатку № 2 до договору про споживчий кредит № 100381274 від 16 вересня 2021 року - паспортом споживчого кредиту № 100381274, відповідачу відомі умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.(а.с. 14)
З копії анкети-заяви на кредит № 100381274 від 16 вересня 2021 року слід, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» про надання кредиту у сумі 5000,00 гривень; строк кредиту: 30 днів з 16 вересн 2021 року. Дата повернення кредиту: 16 жовтня 2021 року. Сума до повернення: 8250,00 гривень.Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 1000,00 гривень, нараховується одноразово за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 2250,00 гривень, нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (а.с. 15)
Судом досліджено копію Правил надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 13 липня 2021 року) (а.с. 16-17; 79-80).
З копії довідки генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В. слід, що відповідач отримав одноразовий ідентифікатор V90181, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 16 вересня 2021 року. (а.с. 18)
З копії квитанції LIQPAY ID операції № 1765595755 слід, що 16 вересня 2021 року на користь отримувача, номер платіжного інструменту 516875*33 перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень, призначення платіжної операції: кошти згідно договору 100381274 (а.с. 19).
АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів надав інформацію, з якої слід, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 16 вересня 2021 року на означену картку зараховано грошові кошти у сумі 5000,00 гривень, LiqPay ID платежу 1765595755 (а.с. 134-135).
Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 100381274, ОСОБА_1 , заборгованість за тілом кредиту становить 4750,00 гривень; заборгованість по процентах: 16360,00 гривень; заборгованість по комісії: 1000,00 гривень; заборгованість по пені та штрафах: 0,00 гривень. Загальна сума заборгованості за кредитом: 22110,00 гривень (а.с. 20-21).
Відповідно до копії договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (фактор), за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 54 396 379, 29 гривень, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (п. 2.1 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року) (а.с. 52-54).
З копії платіжного доручення № 321370005 від 18 січня 2022 року слід, що ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Мілоан» сплатило 2 026 481,75 гривень з призначенням платежу: оплата згідно договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, без ПДВ (а.с. 55).
Згідно з копією акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2560 штук, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 56).
Також, 17 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, копію якого додано до позовної заяви (а.с. 57).
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 17 січня 2022 року до договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року слід, що ТОВ «Мілоан» (клієнт) відступає ТОВ «Вердикт Капітал» (фактору) право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, під номером 628 в означеному реєстрі міститься договір № 100381274 від 16 вересня 2021 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 22110,00 гривень (а.с. 58-60).
Інформація аналогічного змісту міститься і у витягу з форми реєстру боржників до договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О. В. Іжаковського (а.с. 61).
Крім того, 13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено договір про споживчий кредит № 4642199 (індивідуальна частина), відповідно з п.п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Договір підписано Урупою О.О. одноразовим ідентифікатором L17020,час: 14.10.2021, 17:39. Копія означеного договору міститься в матеріалах справи(а.с. 25-26).
Як слід з п.п. 1.2-1.7 договору про споживчий кредит № 4642199 від 13 жовтня 2021 року, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Кредит надається строком на 15 днів з 13 жовтня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28 жовтня 2021 року. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3700,00 гривень в грошовому виразі та 71,345,146.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8700,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1450,00 гривень, яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4642199 від 13 жовтня 2021 року є Графік платежів за договором про споживчий кредит, копію якого долучено до позовної заяви (а.с. 38).
Як слід з копії паспорта споживчого кредиту № 4642199 (що є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 4642199 від 13 жовтня 2021 року) відповідач ознайомився з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядком повернення кредиту (а.с. 51).
Згідно з копією анкети-заяви на кредит № 4642199, дата створення: 11.10.2021, ОСОБА_1 13 жовтня 2021 року погоджено умови кредитування по заяві 4642199: замовлена сума: 20000,00 гривень; замовлений строк: 30 днів; погоджена сума: 5000,00 гривень; погоджений строк: 15 днів; комісія за надання: 29,00 % одноразово. Ставка процентів: 3,00 % за кожен день користування (а.с. 66).
З копії довідки генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В. слід, що відповідач ОСОБА_1 з метою укладення договору № 4642199 від 13 жовтня 2021 року отримав одноразовий ідентифікатор L17020, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 13 жовтня 2021 року. (а.с. 91)
Як слід з копії квитанції № 072bf960-700e-41fc-а67а-454f33bc7c61_637698299513987883 від 14 жовтня 2021, ОСОБА_1 на платіжну картку: НОМЕР_3 перераховано 5000,00 гривень, платником ТОВ «Мілоан», за кредитним договором № 4642199 від 13 жовтня 2021 року (а.с. 105).
На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області 17 грудня 2025 року АТ «Універсал Банк» надало інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 . З наданої довідки про рух грошових коштів по рахунку до платіжної картки № НОМЕР_4 за період з 13 жовтня 2021 року по 23 жовтня 2021 року, слід, що 13 жовтня 2021 року на означений картковий рахунок було зараховано кошти у сумі 7000,00 гривень (а.с. 124-126).
Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 4642199 від 13 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 , заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 гривень; заборгованість по процентах: 17100,00 гривень; заборгованість по комісії: 1450,00 гривень; заборгованість по пені та штрафах: 0,00 гривень. Загальна сума заборгованості за кредитом: 23550,00 гривень (а.с. 108).
Згідно з копією договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (фактор), за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 79 914 297,20 гривень, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (п. .2.1 договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року) (а.с. 41-43).
Як слід з копії платіжного доручення № 321170001 від 14 січня 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Мілоан» сплатило 3 686 675,52 гривень, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022, без ПДВ (а.с. 44).
Відповідно до копії акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року, ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору факторингу 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3580 штук, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 45).
Крім того до позовної заяви додано копію акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року (а.с. 46).
З копії витягу з реєстру боржників від 13 січня 2022 року до договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року слід, що ТОВ «Мілоан» (клієнт) відступає ТОВ «Вердикт Капітал» (фактору) право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року, під номером 2546 в означеному реєстрі міститься договір № 4642199 від 13 жовтня 2021 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 23550,00 гривень (а.с. 47-49).
Інформація аналогічного змісту міститься і у витягу з форми реєстру боржників до договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13 січня 2022 року за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О. В. Іжаковського (а.с. 50).
Як слід з копії договору позики № 75776913 (на умовах повернення в кінці строку позики) від 21 травня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) уклали договір позики, за п. 1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За пунктом 2.1-2.3, п. 4 означеного договору сума позики 7700,00 (сім тисяч сімсот гривень нуль копійок); строк позики (строк договору) 30 днів; процентна ставка (базова) / день 1,99 % (фіксована). Дата надання позики: 21 травня 2021 року; дата повернення позики: 21 серпня 2021 року; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності): 0,69%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину): 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка, %: 886,52%, орієнтовна загальна вартість позики, у грн.: 9293,90. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Вказаний вище договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника Nhs2Vxcfa4 (а.с. 22).
Судом досліджено копію Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 23-24).
Згідно з копією довідки від 05 листопада 2025 року за підписом директора ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» О. Губіної, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензіі? від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк), підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) дата: 21 травня 2021 року; 2) номер платежу 74b48b7a-f195-4896-89d2-803968951de0; 3) сума 7700,00 гривень; 4) отримувач Урупа Олександр - ЕПЗ номер НОМЕР_5 (а.с. 27-28).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 02 січня 2026 було витребувано інформацію в АТ «Універсал Банк», зокрема, щодо руху коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_4 , яку емітовано на ім'я ОСОБА_1 , за період з 21 травня 2021 року по 31 травня 2021 року, з якої слід, що 21 травня 2021 року на означений рахунок було зараховано 7700,00 гривень (а.с. 137-140; 141-143).
Як слід з копії листа від 11 листопада 2025 року за підписом директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» В. Білана, з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» згідно з відповідним договором факторингу, надано наступну інформацію: № 33 ОСОБА_1 , договір № 75776913, номер транзакції: 74b48b7a-f195-4896 89d2-803968951de0 (а.с. 29-30).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором № 75776913 від 21 травня 2021 року, сформованого 04 листопада 2025 року, за підписом директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» В. Білана, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище договором становить: 23071,68 гривень, з яких: 7646,87 гривень - тіло кредиту; 15424,81 гривень - проценти (а.с. 31-33).
Згідно з копією договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (фактор), за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153 662 582,15 гривень, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (п. 2.1 договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року) (а.с. 62-64).
З копії платіжного доручення № 333740001 від 23 лютого 2022 року слід, що ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сплатило 6 382 999,39 гривень, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, без ПДВ (а.с. 65).
Відповідно до копії акту приймання-передавання Реєстру боржників від 22 лютого 2022 року за договором факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 12130, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 67).
Крім того, як слід з копії додатку № 2 до договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, 22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, копію якого додано до позовної заяви (а.с. 68).
Згідно з копією витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, копією витягу з додатку № 3 до договору факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) відступає ТОВ «Вердикт Капітал» (фактору) право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 22-02/2022 від 22 лютого 2022 року, під номером 2747 в означеному реєстрі міститься договір № 75776913 від 21 травня 2021 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 23071,68 гривень (а.с. 69-71; 72).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського, за кредитним договором 4642199 станом на 10 січня 2023 року заборгованість становить 34050,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 17 100,00 гривень; заборгованість по комісії: 1450,00 гривень; нараховані відсотки: 10 500,00 гривень (а.с. 34).
Як слід з копії розрахунку заборгованості за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського, за кредитним договором 100381274 станом на 10 січня 2023 року заборгованість становить 31 135,00 гривень, з яких: 4750,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 16360,00 гривень; заборгованість по комісії: 1000,00 гривень; нараховані відсотки: 9025,00 гривень (а.с. 35).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського, за кредитним договором 75776913 станом на 10 січня 2023 року заборгованість становить 23072,93 гривень, з яких: 7646,87 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 15 424,81 гривень; нараховані 3 % річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України: 1, 25 гривень (а.с. 36).
З копії договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) слід, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 73-75).
До позовної заяви долучено копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 76).
Згідно з копією акту прийому-передачі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за яким відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 (а.с. 77; 78).
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (том 2), копіями витягів з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги за договорами боржника ОСОБА_1 : порядковий номер: 38427, договір № 4642199, загальна сума заборгованості: 34050,00 гривень; порядковий номер: 42346, договір № 100381274, загальна сума заборгованості: 31135,00 гривень; порядковий номер: 57923, договір № 75776913, загальна сума заборгованості: 23072,93 гривень (а.с. 86-88).
Позивачем також надано зроблені ТОВ «Коллект Центр» розрахунки заборгованості: за договором 4642199 від 13 жовтня 2021 року, розрахунок станом на 25 листопада 2025 року: загальна заборгованість становить 34050,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 27 600,00 гривень; заборгованість по комісії: 1450,00 гривень (а.с. 37); за договором № 100381274 від 16 вересня 2021 року, розрахунок станом на 25 листопада 2025 року: заборгованість становить 31 135,00 гривень, з яких: 4750,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 25385,00 гривень; заборгованість по комісії: 1000,00 гривень (а.с. 39); за договором № 75776913 від 21 травня 2021 року, розрахунок станом на 25 листопада 2025 року, заборгованість становить 23072,93 гривень, з яких: 7646,87 гривень - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 15 424,81 гривень; нараховані 3 % річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України: 1, 25 гривень (а.с. 40).
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд виходить з такого.
Як встановлено судом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами:
1) договір про споживчий кредит № 100381274 (індивідуальна частина) від 16 вересня 2021 року, кредит наданий строком на 30 днів з 16.09.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.10.2021;
2) договір про споживчий кредит № 4642199 (індивідуальна частина) від 13 жовтня 2021 року, кредит надано строком на 15 днів з 13.10.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28.10.2021;
3) договір позики № 75776913 (на умовах повернення в кінці строку позики) від 21 травня 2021 року, строк позики (строк договору) 30 днів; дата повернення позики: 21 серпня 2021 року.
Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як слід з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Таким чином початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.
В подальшому, строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відтак, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Разом з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 за № 4434-IX виключено пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Означений закон набрав чинності такого Закону відбулося 04.09.2025 року.
Відтак, з врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № 75776913 від 21.05.2021 року, № 100381274 від 16.09.2021 та № 4642199 від 13.10.2021 року на дату звернення позивача до суду з означеним позовом не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, отже, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.
У суду не виникло сумніву про те, що кредитори -Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (договір про споживчий кредит № 100381274 (індивідуальна частина) від 16 вересня 2021 року, між договір про споживчий кредит №4642199 (індивідуальна частина) від 13 жовтня 2021 року), Товариство з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (договір позики № 75776913 (на умовах повернення в кінці строку позики) від 21 травня 2021 року) виконали вимоги закону, уклали з відповідачем договори про надання коштів на умовах споживчого кредиту, позики, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладених договорів, підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовував на власний розсуд.
Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Сторона позивача уклала договір факторингу з кредиторами відповідача, на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, проценти.
Факт набуття позивачем права вимоги за договором про споживчий кредит № 100381274 (індивідуальна частина) від 16 вересня 2021 року, договором про споживчий кредит №4642199 (індивідуальна частина) від 13 жовтня 2021 року та договором позики № 75776913 (на умовах повернення в кінці строку позики) від 21 травня 2021 року) підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.
Надані позивачем розрахунки заборгованості містять інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно зі ст. 77 ЦПК України є належним доказом на підтвердження розміру позовних вимог.
Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача їх повернення. З таких підстав суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за договором № 4642199 від 13 жовтня 2021 року у розмірі 34050,00 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27600,00 гривень; договором № 100381274 від 16 вересня 2021 року у розмірі 31135,00 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4750,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25385,00 гривень; за договором № 75776913 від 21 травня 2021 року у розмірі 23072,93 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 7646,87 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15424,81 гривень. Всього: 85806 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шість) гривень 68 копійок.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за комісіями - 1450,00 гривень за договором № 4642199 від 13 жовтня 2021 року, - заборгованості за комісіями - 1000,00 гривень за договором №100381274 від 16 вересня 2021 року, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за 3% річних -1,25 гривень за договором № 75776913 від 21 травня 2021 року.
Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 гривень.
Стороною позивача були надані:
Копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс». (а.с. 96)
Копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 97)
Копії заявки на надання юридичної допомоги № 722 від 03 листопада 2025 року, складеної між клієнтом ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 98-99)
Копію витягу з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року, складеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», за яким у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 4642199, 100381274, 75776913, надано послуги: усна консультація з вивченням документів: 2 години, ціна: 4000,00 гривень, підготовка пропозицій: 3 години, ціна: 6000,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 5 годин: 15000,00 гривень.(а.с. 100)
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 88257,93 гривень позовних вимог задоволено 85806,68 гривень, (85806,68х100%):88257,93=97,22%, судовий збір 2422,40 гривень, задоволено 97,22%, (2422,40х97,22%):100%=2355,00 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -
Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) у розмірі 85806 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шість) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині заявлених позовних вимог як комісія та 3% річних у розмірі 2451 (дві тисячі чотириста п'ятдесят одна) гривень 25 копійок, відмовити за необґрунтованість заявлених позовних вимог.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено13 квітня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов