Справа № 133/1179/26
Провадження №11-сс/801/371/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора у режимі
відеоконференції ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах СФГ «Олімп», ФГ «Олімпагро-К» та ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020230000128 від 05.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026, було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020230000128 від 05.04.2026, що розслідується за ч. 1 ст. 246 КК України, а саме: навантажувач марки «JCB», моделі «533-105», оранжевого кольору, днз НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 є СФ «Олімп»; колісний трактор марки «DEUTZ-FAHR Agrofarm 115 G DT E2», д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 є ФГ «Олімпагро-К»; причеп зеленого кольору з надписом «завод Кобзаренка», д.н.з. НОМЕР_7 , який завантажений стовбурами зрізаних дерев різних діаметрів та розмірів, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_8 є СФГ «Олімп»; дві бензинові пилки марки «STIНL MS 180|C» та марки « ECHO CS-501SX» у корпусах помаранчевого кольору.
Суд першої інстанції своє рішення мотивує тим, що під час розгляду клопотання про накладення арешту, слідчим було належним чином доведено, що тимчасово вилучене майно має суттєве значення для належної правової кваліфікації вчиненого діяння, встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також доведено, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно необхідне з метою запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.170 КПК України.
Адвокат ОСОБА_8 , який діяв в інтересах СФГ «Олімп», ФГ «Олімпагро-К» та ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою повернути арештоване майно власникам.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що, на переконання апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
У апеляційній скарзі звертається увага на те, що головою СФГ «Олімп» є ОСОБА_9 , а головою ФГ «Олімп Агро К» - ОСОБА_10 , при цьому з вказаними суб'єктами укладено чинні договори про надання правничої допомоги, що підтверджується ордерами, доданими до апеляційної скарги. Неподання таких документів до суду першої інстанції, як зазначає апелянт, зумовлено відсутністю такої необхідності на стадії розгляду клопотання про арешт майна.
Окремо апелянт вказує на помилковість висновку суду щодо належності майна, оскільки, як підтверджується свідоцтвом про реєстрацію, власником навантажувача марки «JCB» моделі «533-105» є СФГ «Олімп», а не інша фізична чи юридична особа.
Разом з тим, у апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не врахував засади змагальності кримінального провадження, передбачені ст. 22 КПК України, а також не дотримався вимог кримінального процесуального закону щодо підстав і порядку застосування арешту майна.
Зокрема, на думку апелянта, матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних, які б свідчили про те, що арештоване майно відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України або підлягає спеціальній конфіскації, а також відсутні належні підстави вважати, що без застосування арешту існують ризики його приховування, пошкодження, псування, зникнення чи відчуження.
При цьому апелянт наголошує, що слідчим суддею не дотримано вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, зокрема не перевірено наявність правових підстав для арешту майна, можливість використання його як доказу, не встановлено обґрунтованості підозри, не визначено розміру шкоди, а також не оцінено розумність і співмірність обмеження права власності.
Крім того, у апеляційній скарзі акцентується, що накладення арешту на сільськогосподарську техніку фактично унеможливлює її використання за цільовим призначенням, що призводить до негативних наслідків для господарської діяльності СФГ «Олімп» та ФГ «Олімп Агро К», зокрема у вигляді простою техніки та неможливості своєчасного проведення польових робіт.
Також апелянт зазначає, що вилучення майна здійснювалося за відсутності належних і допустимих доказів, при цьому таке майно належить юридичним особам - СФГ «Олімп» та ФГ «Олімп Агро К», а не ОСОБА_9 як фізичній особі, що, на його думку, виключає правові підстави для накладення арешту.
Поряд із цим у апеляційній скарзі наголошується, що слідчим суддею не було забезпечено повного та всебічного дослідження обставин, які мають значення для вирішення питання про арешт майна, не визначено розміру завданої шкоди та не надано належної оцінки співмірності втручання у право власності, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Колегія суддів, вислухавши думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовільнити, прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши та перевіривши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовільнити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації або необхідне для забезпечення інших завдань кримінального провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, обов'язок доведення необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження покладається на сторону обвинувачення, яка повинна надати слідчому судді належні та достатні докази на підтвердження наявності правових підстав для такого втручання.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як убачається з матеріалів провадження, слідчим було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та під час огляду місця події вилучено транспортні засоби і майно, яке постановою слідчого визнано речовими доказами.
Клопотання про накладення арешту на вказане майно подано з дотриманням строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Як правильно встановлено слідчим суддею, вилучене майно, з огляду на обставини його виявлення, характер кримінального правопорушення та наявність на ньому слідів порубки дерев, відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та може бути використане для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що існує необхідність забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, що узгоджується з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, власниками вказаного майна є юридичні особи - СФ «Олімп», ФГ «Олімпагро-К» та СФГ «Олімп», які у розумінні п.п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України є третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт.
Відповідно до вимог ст. 64-2 КПК України такі особи наділені самостійним процесуальним статусом та правом на участь у розгляді питання про арешт майна, у тому числі через належним чином уповноваженого представника.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя повинен був перевірити не лише наявність підстав для визнання майна речовими доказами, але й дотримання принципу розумності та співмірності обмеження права власності, а також наслідки такого арешту для третіх осіб, як того вимагають положення ст.ст. 132, 173 КПК України та практика ЄСПЛ.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, накладаючи арешт, одночасно позбавив власників майна права не лише розпорядження, а й користування ним, однак належної оцінки необхідності такого обмеження у повному обсязі не навів.
При цьому матеріали провадження свідчать, що вказане майно є сільськогосподарською технікою, використання якої безпосередньо пов'язане із здійсненням господарської діяльності, а повне позбавлення права користування може призвести до надмірного втручання у право власності третіх осіб.
За таких обставин колегія суддів вважає, що мета забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута шляхом накладення арешту на майно із забороною його відчуження та розпорядження, без позбавлення права користування, що забезпечить баланс між інтересами кримінального провадження та правами власників майна.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є частково обґрунтованими.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. У свою чергу, згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, а будь-яке втручання держави у це право повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства і необхідністю захисту прав конкретної особи. Відтак, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, має бути пропорційним поставленій меті та не створювати надмірного тягаря для власника майна.
А тому, за сукупністю наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовільнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах СФГ «Олімп», ФГ «Олімпагро-К» та ОСОБА_9 , - задовільнити частково.
Ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 про накладення арешту на майно - скасувати.
Клопотання слідчого відділення поліції №2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 , що погоджене прокурором ОСОБА_12 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026020230000128 від 05.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - задовільнити частково.
Накласти арешт на майно із забороню відчуження у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020230000128 від 05.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме:
-навантажувач марки «JCB», моделі «533-105», оранжевого кольору, днз НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 є СФ «Олімп»;
-колісний трактор марки «DEUTZ-FAHR Agrofarm 115 G DT E2», д.н.з. НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 є ФГ «Олімпагро-К»;
-причеп зеленого кольору з надписом «завод Кобзаренка», д.н.з. НОМЕР_7 , який завантажений стовбурами зрізаних дерев різних діаметрів та розмірів, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_8 є СФГ «Олімп»;
-дві бензинові пилки марки «STIНL MS 180|C» та марки « ECHO CS-501SX» у корпусах помаранчевого кольору.
Указане майно повернути власникам СФГ «Олімп», ФГ «Олімпагро-К» та ОСОБА_9 на відповідальне зберігання .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4