Справа № 947/15109/26
Провадження № 2/947/3884/26
15.04.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОЗДО «ЯСЛА САДОК» №272 комбінованого типу Одеської міської ради, Комунальної установи «Одеській інклюзивно-ресурсний центр №2», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, визнання акту недійсним, про визнання моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди,
10.04.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОЗДО «ЯСЛА САДОК» №272 комбінованого типу Одеської міської ради, Комунальної установи «Одеській інклюзивно-ресурсний центр №2», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, про визнання моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди, в якій позивачка просить суд:
1. Визнати приниження честі, гідності та ділової репутації вчителя-логопеда ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у непристойній брутальній формі;
2. Визнати моральну шкоду, реальні збитки і упущену вигоду;
3. Спростувати твердження ОСОБА_7 : «вчитель-логопед зарекомендувала себе з негативної сторони»;
4. Спростувати інформацію у повідомленні про звільнення від 22.05.2024 року;
5. Відкликати документ повідомлення про звільнення;
6. Визнати недійсним акт №1 від 01.03.2024 року;
7. Спростувати інформацію у повідомленні ОСОБА_2 від 05.03.2024 року;
8. Спростувати інформацію КП «ІРЦ №2» у листі №01-13/34 від 05.03.2024 року;
9. Відкликати документ-лист №01-13/34 від 05.03.2024 року КП «ІРЦ №2»;
10. Спростувати твердження і визнати обманом твердження ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
11. Визнати неналежним свідком ОСОБА_13 , свідченням якої не можна довіряти, зокрема визнати її навмисні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованої системи розподілу судових справ між суддями від 10.04.2026 року, цивільну справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому судді 13.04.2026 року.
Оглянувши матеріали цивільної справи, суддя дійшла до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається позивачем надано до позову квитанції на підтвердження сплати позивачем судового збору в сумі 1331,20 грн. за пред'явлення позовної заяви та 665,60 грн. за пред'явлення заяви про забезпечення доказів.
Перевіряючи вірність сплаченого позивачем судового збору за пред'явленим позовом, суд зазначає наступне.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Отже, за пред'явлення позовної заяви, що містить:
- вимогу немайнового характеру, у тому числі про захист честі, гідності та ділової репутації, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;
- вимогу майнового характеру, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсотку від визначеного розміру ціни позову, однак не менше ніж 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн.;
- вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотку від визначеного розміру ціни позову, однак не менше ніж 3328,00 грн.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
У відповідності до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21 відповідно до якого, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.
Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб'єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред'являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Отже, ситуація, за якої у випадку процесуальної співучасті залежно від наявності співпозивачів або співвідповідачів у справі застосовуються різні підходи у питаннях сплати судового збору, суперечить принципу рівності, який є одним з основних засад цивільного судочинства (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Таким чином, при тлумаченні терміну поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
За наслідком викладеного суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено:
- першу вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка заявлена до трьох відповідачів, за наслідком чого за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі по 1331,20 грн. до кожного з відповідачів, що в цілому становить 3993,60 грн.;
- третю вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- четверту вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідного повідомлення, за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- п'яту вимогу немайнового характеру про зобов'язання вчинити певну дію, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідної дії, за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- шосту вимогу немайнового характеру про визнання акту недійсним, яка стосується одного відповідача, суб'єкта яким він складений, за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- сьому вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідного повідомлення ( ОСОБА_2 ), за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- восьму вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідного листа (КП «ІРЦ №2»), за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- дев'яту вимогу немайнового характеру про зобов'язання вчинити певну дію, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідної дії (КП «ІРЦ №2»), за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.;
- десяту вимогу в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка заявлена до трьох відповідачів, за наслідком чого за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі по 1331,20 грн. до кожного з відповідачів, що в цілому становить 3993,60 грн.;
- одинадцяту вимогу немайнового характеру, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідної дії, за якою підлягає сплаті судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Щодо другої вимоги про визнання моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди, суд зазначає, що остання включає одночасно три вимоги майнового характеру, одна з якої є вимогою про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації. У відповідній вимозі позивачкою не визначено відповідних розмірів моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди, які останньою заявляються до відшкодування, як і не зазначено відповідачів, з яких заявлено до стягнення відповідні розміри, як і не визначено у позові в порушення приписів статті 175 ЦПК України ціну позову, за правилами статті 176 ЦПК України, за відповідними вимогами, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити розмір відповідного судового збору.
У зв'язку з чим, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у неналежному розмірі, за наслідком чого позивачеві необхідно:
- надати до суду документи на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви: за першою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка заявлена до трьох відповідачів, в загальному розмірі 3993,60 грн.; за третьою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за четвертою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за п'ятою вимогою немайнового характеру про зобов'язання вчинити певну дію, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за шостою вимогою немайнового характеру про визнання акту недійсним, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за сьомою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за восьмою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка стосується одного відповідача, в сумі 1331,20 грн.; за дев'ятою вимогою немайнового характеру про зобов'язання вчинити певну дію, яка стосується одного відповідача, суб'єкта відповідної дії (КП «ІРЦ №2»), в сумі 1331,20 грн.; за десятою вимогою в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, яка заявлена до трьох відповідачів, в загальному розмірі 3993,60 грн.; що в цілому становить 17305,60 грн.;
- визначити розмір відшкодування за другою вимогою майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, за наслідком чого надати доказ на підтвердження сплати судового збору за даною вимогою, який підлягає сплаті у розмірі 1,5 відсотка від відповідного розміру відшкодування (що становить ціну позову за цією вимогою), але не менше 3328,00 грн.;
- визначити розмір відшкодування за другою вимогою майнового характеру про відшкодування розміру реальних збитків і упущеної вигоди, за наслідком чого надати доказ на підтвердження сплати судового збору за даною вимогою, який підлягає сплаті у розмірі 1 відсотка від відповідного розміру відшкодування (що становить ціну позову за цією вимогою), але не менше ніж 1331,20 грн. та не більше ніж 16640,00 грн.;
- під час сплати судового збору за пред'явленим позовом, роз'яснити, що слід враховувати вже сплачений позивачем судовий збір в сумі 1331,20 грн., квитанція на підтвердження чого надана до позовної заяви;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно визначених учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОЗДО «ЯСЛА САДОК» №272 комбінованого типу Одеської міської ради, Комунальної установи «Одеській інклюзивно-ресурсний центр №2», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, визнання акту недійсним, про визнання моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 43, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОЗДО «ЯСЛА САДОК» №272 комбінованого типу Одеської міської ради, Комунальної установи «Одеській інклюзивно-ресурсний центр №2», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, визнання акту недійсним, про визнання моральної шкоди, реальних збитків і упущеної вигоди - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.