Справа № 133/4253/25
Провадження № 22-ц/801/1216/2026
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем'янова Ж. М.
Доповідач :Оніщук В. В.
15 квітня 2026 рокуСправа № 133/4253/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді-доповідача Оніщука В. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
за апеляційною скаргою адвоката Гіммельфарба Станіслава Олеговича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року,
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року позов ОСОБА_1 було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на неї як на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, у розмірі 3 000 грн щомісячно, починаючи з 12 листопада 2025 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гіммельфарб С. О. в інтересах відповідача 10 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху із таких підстав.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Статтею 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність« визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі також Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Із апеляційною скаргою від імені ОСОБА_2 до суду звернувся адвокат Гіммельфарб С. О.
На підтвердження повноважень адвокат надав ордер, сформований (згенерований) через підсистему «Електронний суд».
Однак для з'ясування питання щодо обсягу наданих повноважень адвокатові, як представнику учасника справи, необхідно врахувати, що електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
Тож обсяг повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд».
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Такі правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21, постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 466/566/22.
Суд зазначає, в ордері, сформованому 24 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд», і приєднаному до апеляційної скарги, вказано, що він виданий на підставі ордеру № ВВ № 1055142 від 17 лютого 2026 року, виданого на підставі договору про надання правової /доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 17 лютого 2026 року у судах.
Згідно з ч. 7 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Тож електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» є документом, який надає доступ адвокату до судової справи в електронній формі.
Водночас, як визначено п. 3, 4, 5, 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Проте копії ордеру № ВВ № 1055142 від 17 лютого 2026 року, згенерованого у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, у відповідності до п. 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 зі змінами), адвокат Гіммельфарб С. О. не надав, тобто не виконав вимоги п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Також всупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 356 ЦПК України у апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_2 електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Подаючи позов у 2025 році, ОСОБА_1 як фізична особа заявляла одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3 028 грн, позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 1 211,20 грн.
За правилами пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, подана апеляційна скарга мала бути оплачена судовим збором у розмірі 1 453,44 грн (1 211,20 грн х 150% х 0,8), натомість до апеляційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 453 грн, а тому ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір у розмірі 0,44 грн, на підтвердження чого надати квитанцію про сплату вказаної суми. Сплату потрібно провести за такими платіжними реквізитами:
отримувач: ГУК у Він. обл./м. Вінниця/ 22030101
код ЄДРПОУ: 37979858,
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
рахунок № UA478999980313101206080002856.
Окрім того до апеляційної скарги адвокат додав докази, а саме довідку ДПС України від 16 лютого 2026 року № 1008-26-00654 та довідку Економіко-правового фахового коледжу Київського кооперативного інституту бізнесу та права від 07 листопада 2024 року № 504836. Однак клопотання про долучення таких доказів до матеріалів справи адвокат не заявив.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, її слід залишити без руху для усунення недоліків, а саме для надання:
- документів, що посвідчують повноваження представника;
- відомостей про наявність або відсутність у Крота В. В. електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;
- документів, що підтверджують доплату судового збору;
- обґрунтованого клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України,
Апеляційну скаргу адвоката Гіммельфарба Станіслава Олеговича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Витребувати з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу № 133/4253/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук