Справа № 947/9552/26
Провадження № 1-кс/947/4086/26
25.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування в рамках кримінального провадження № 12017160400000498 від 08.10.2017 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160400000498 від 08.10.2017 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_8 , будучи засудженим 20.06.2007 року апеляційним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 17, п. п. «е», «и», «і» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, а саме: за замах на вчинення умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, на замовлення, за попереднім зговором групою осіб, до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, після відбуття покарання належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисне вбивство двох осіб за наступних обставин.
Так, у 2017 році (точний день та час досудовим розслідуванням не встановлені) невставлена досудовим розслідування особа замовила ОСОБА_8 вчинити умисне вбивство мешканців Ренійського району Одеської області ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
Для досягнення злочинного умислу, спрямованого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у 2017 році вступив в злочинну змову із громадянином російської федерації ОСОБА_11 та з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_12 і ОСОБА_7 .
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , а також ОСОБА_9 07.10.2017 року близько 21 години 30 хвилин на автомобілях «Toyota Previa» д/з НОМЕР_1 та «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_2 під?їхали на об?їзну дорогу біля с. Новосільське Ренійського району Одеської області, де ОСОБА_8 наказав ОСОБА_9 викликати по телефону ОСОБА_10 . Тоді ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_14 , який через декілька хвилин на власному автомобілі «Toyota Rav4» н/з НОМЕР_3 зі свого місця проживання, розташованого по АДРЕСА_1 приїхав до вказаних осіб.
У той же час ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , погрожуючи умисним вбивством, вимагав від ОСОБА_10 передати йому усі грошові кошти, які знаходяться за місцем його проживання. ОСОБА_10 , боячись за своє життя, о 22 годині 14 хвилин зателефонував своїй дружині ОСОБА_15 , якій сказав передати чоловікові, який приїде на автомобілі усі грошові кошти, які є за місцем їх проживання.
Після цього ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_16 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , близько 22 години 20 хвилин на автомобілі «Toyota Rav4» н/з НОМЕР_3 приїхав до домоволодіння ОСОБА_10 , де ОСОБА_15 віддала йому 50 000 гривень, 700 євро та 1700 молдавських лей.
Після умисного заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 на автомобілях «Toyota Previa» д/з НОМЕР_1 , «Hyundai Tucson» д/3 НОМЕР_4 , «Toyota Rav4» н/з НОМЕР_3 відвезли ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на поле, яке знаходиться біля с.Орлівка Ренійського району Одеської області.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства двох осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , діючи на замовлення та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , у нічний час з 07 на 08.10.2017 року на полі, яке знаходиться біля с. Орлівка Ренійського району Одеської області умисно наніс два удари битою по голові ОСОБА_10 , а також із невстановленої зброї умисно здійснив три постріли в голову, грудну клітку і живіт ОСОБА_9 , внаслідок чого наступила смерть ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .
Після вчинення умисного вбивства, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , у нічний час з 07 на 08.10.2017 року трупи ОСОБА_9 і ОСОБА_10 закопали у землю на полі, біля лісосмуги, яка знаходиться на відстані 280 м. від автодороги M15 Одеса-Рені, біля с. Орлівка Ренійського району Одеської області.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_10 наступила в результаті закритого фрагментарно-осколкового перелому кісток склепіння черепу в лівій тім?яно-скронево-потиличній ділянці і в лівій вилично-скроневій ділянці з розповсюдженням на основу черепу в ліві, середню і задню черепні ямки, крововиливом під тверду мозкову оболонку в ділянці переломів, крововиливом в лівий скроневий м?яз і м?які тканини голови в лівій вилично-тім?яно-скронево-потиличній ділянці, синця на голові у вилично-лобно-скроневій ділянці ліворуч.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_9 наступила в результаті трьох вогнепальних наскрізних кульових поранень, а саме: голови з проникненням в порожнину черепа; грудної клітки з проникненням в ліву плевральну порожнину і порожнину перикарду; спини - живота з проникненням в заочеревний простір і черевну порожнину.
За викладених обставин, 19.07.2021 року відносно ОСОБА_7 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (вручено дружині підозрюваного - ОСОБА_17 ).
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_7 , посилаючись на існування в рамках кримінального провадження обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, перебуває за межами України, у зв'язку із чим його оголошено у міжнародний розшук.
У судовому засіданні:
- прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити, долучив до клопотання копію постанови про відновлення досудового розслідування кримінального провадження, копію постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, копію постанови про заміну групи прокурорів та матеріали щодо розшуку підозрюваного;
- захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопоррушення, а також наявність ризиків , які дають достатнф підстави слідчому судді, судду вважати,що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на положення зазначених статей, слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, має встановити наступні обставини: (1) чи набув особа статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в межах якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що особа виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З матеріалів поданого клопотання вбачається, що 19.07.2021 року відносно ОСОБА_7 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (вручено дружині підозрюваного - ОСОБА_17 ).
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення дотримані вимоги КПК України, оскільки повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 у спосіб, визначений КПК України, а саме, вручено його дружині.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК Українипідтверджується долученими до клопотання матеріалами у своїй сукупності, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 26.12.2017, відповідно до якого, на полі № 7 ВАТ «Дунай-Агрос», яке розташоване на землях Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, на відстані 280 метрів від автодороги «Одеса-Рені», виявлено впадину в грунті. При її розкопуванні, на глибині 88 см. виявлено два трупи чоловічої статі з гнилісними змінами;
- протоколом пред?явлення трупа для впізнання від 27.12.2017, відповідно до якого, ОСОБА_15 впізнала труп свого чоловіка ОСОБА_10 ;
- протоколом пред?явлення трупа для впізнання від 27.12.2017, відповідно до якого, ОСОБА_18 впізнала труп свого брата ОСОБА_9 ;
- висновком судово-медичної експертизи № 169 від 02.02.2018, відповідно до якого, смерть ОСОБА_10 наступила в результаті закритого фрагментарно-осколкового перелому кісток склепіння черепу в лівій тім?яно-скронево-потиличні ділянці і в лівій вилично-скроневій ділянці з розповсюдженням на основу черепу в ліву, середню і задню черепні ямки, крововиливом під тверду мозкову оболонку в ділянці переломів, крововиливів в лівий скроневий м?яз і м?які тканини голови в лівій вилично-тім?яно-скронево-потиличній ділянці, синця на голові у вилично-лобно-скроневій ділянці;
- висновком судово-медичної експертизи № 170 від 03.02.2018, відповідно до якого, смерть ОСОБА_9 наступили в результаті трьох вогнепальних наскрізних кульових поранень голови з проникнення порожнину черепу, грудної клітки з проникненням в ліву плевральну порожнину і порожнину перикарду і спини-живота з проникненням в задерей простір і черва порожнину;
- протоколом огляду місця події від 09.10.2017, відповідно до якого у с.Кирнічки Ізмаїльського району Одеської області, біля цвинтаря, виявлено автомобіль «Toyota Rav4» н/з НОМЕР_5 (належить ОСОБА_10 );
- протоколом огляду місця події від 11.10.2017, відповідно до якого у м.Одесі оглянуто автомобіль «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_6 (користувався ОСОБА_9 , автомобіль виявлено 09.10.2017 працівниками поліції на автодорозі у напрямку с. Струмок Татарбунарського району Одеської області). Під час огляду автомобіля виявлено сліди бурого кольору, колесо від автомобіля марки «Toyota Rav4»;
- протоколом огляду від 11.02.2021, відповідно до якого оглянуто відеозаписи із камер спостереження, встановлених на автодорозі між м. Болграл та с. Виноградівка Болградського району Одеської області, а саме з назвою: «Болград 104.webm», «Болград 105.webm» «Болград 106.webm». Встановлено, що у відеозаписах 08.10.2017 о 01 год. 07-12 хв. зафіксовано рух трьох легкових автомобілів;
- висновком фототехнічної експертизи від 09.06.2021 № CE-19-21/6294-ФП, відповідно до якого, у відеозаписі з назвою: «Болград 105.webm» виявлено рух транспортного засобу, у номерному знаку якого у номерному знаку якого наявні символи: № 6, 4, 3 (може бути автомобіль «Toyota Previa» д/з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_8 );
- висновком фототехнічної експертизи від 02.06.2021 № CE-19-21/6296-ФП, відповідно до якого, у відеозаписі з назвою: «Болград 104.webm» виявлено рух транспортного засобу у номерному знаку якого є символи: В, Н, 2, 9, 4, 2, Е, Е, ймовірно марки Toyota марки Rav4 (автомобіль ОСОБА_10 «Toyota Rav4» д/з НОМЕР_5 );
- висновком фототехнічної експертизи від 03.06.2021 № CE-19-21/6298-ФП, відповідно до якого, у відеозаписі з назвою: «Болград 104.webm» виявлено рух транспортного засобу, у номерному знаку якого є символи: В, Н, 3, 7, 0, Е, Н, ймовірно марки Hyundai моделі Tucson (автомобіль ОСОБА_9 - «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_4 );
- показаннями потерпілої ОСОБА_15 (протокол допиту потерпілої від 08.10.2017, та протокол додаткового допиту потерпілої від 25.01.2018) про те, що 07.10.2017 о 21 год. 50 хв. до її чоловіка ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_9 та попросив його під?їхати на об?їзну дорогу с. Новосільське Ренійського району допомогти відремонтувати колесо автомобіля. Після дзвінка ОСОБА_10 поїхав на об?їздну дорогу на своєму автомобілі «Toyota Rav4» н/з НОМЕР_5 . О 22 годині 14 хвилин до неї зателефонував ОСОБА_19 і попросив зібрати всі гроші, які є вдома та передати їх хлопцеві, який приїде за грішми. Через деякий час до домоволодіння на автомобілі її чоловіка «Toyota Rav4» д/з НОМЕР_7 , приїхав хлопець, який назвався ОСОБА_20 . Вона віддала йому 50000 гривень, 700 Євро та 1700 молдавських лей, після цього хлопець поїхав;
- показаннями потерпілої ОСОБА_15 (протокол додаткового допиту потерпілої від 27.01.2018) про те, що 27.01.2018 близько 12 год. на вул. Шкільна у с. Новосільське Ренійського району біля неї зупинився автомобіль, з якого невідомий чоловік передав їй флешку. Вдома вона переглянула цю флешку, на якій були два відеофайли. У цих відеофайлах невідомий чоловік розповів про обставини вбивства її чоловіка ОСОБА_10 і ОСОБА_9 ;
- протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2018, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_15 впізнала серед пред?явлених їй осіб ОСОБА_11 , як особу, якій вона 07.10.2017 на прохання свого чоловіка передала гроші;
- показаннями свідка ОСОБА_21 (співмешканка Асаржи, протокол додаткового допиту свідка від 27.01.2018) про те, що 06.10.2017 вона востаннє спілкувалася із своїм співмешканцем ОСОБА_9 по телефону, після чого його телефон був вимкнений. Ввечері 26.01.2018 у її квартиру, яка розташована у
АДРЕСА_2 , прийшов невідомий чоловік, який дав ій флешку. На цій флешці вона переглянула два відеофайли, на яких впізнала ОСОБА_22 , який розповів про обставини вбивства ОСОБА_23 і ОСОБА_24 ;
- протоколом огляду від 29.01.2018, в ході якого проведено огляд USB-флеш-накопичувача «Апасер», наданого ОСОБА_15 . На двох відеозаписах чоловік розповідає, що ОСОБА_25 замовив ОСОБА_8 вбити ОСОБА_26 ( ОСОБА_10 ) і ОСОБА_27 ( ОСОБА_9 ). Під час зустрічі ОСОБА_25 дав ОСОБА_28 два стволи і автомат Калашникова. Син ОСОБА_8 вдарив битою по голові ОСОБА_26 , після чого його погрузили в багажник автомобіля та поїхали на поле. На полі ОСОБА_29 і його син вбили ОСОБА_26 і ОСОБА_30 . Він і син ОСОБА_8 закопали трупи в землю;
- висновком судово-психологічної експертизи від 06.02.2020 № 18-1738 відповідно до якого, на представленому відеоматеріалі розповіді ОСОБА_31 не виявлено психологічних особливостей, які могли б бути властивими для несамостійного відтворення подій, повідомлення надавались вільно;
- показаннями свідка ОСОБА_32 (протокол допиту свідка
від 11.10.2017 та протокол додаткового допиту свідка від 20.02.2018) відповідно до яких, в період часу з 01.10.2017 по 08.10.2017 у неї орендували житло за адресою: АДРЕСА_3 , раніше незнайомі їй чотири чоловіка, яких вона може впізнати;
- протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_33 впізнала - ОСОБА_12 , як особу, яка у жовтні 2017 року у м. Чорноморську орендувала у неї квартиру;
- протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_33 впізнала - ОСОБА_34 , як особу, яка у жовтні 2017 року у м. Чорноморську орендувала у неї квартиру;
- показаннями свідка ОСОБА_18 (протокол допиту свідка від 25.01.2018), відповідно до якого у серпні-вересні 2017 року до неї приїжджав ОСОБА_9 з двома хлопцями з Молдови, одного з яких звати ОСОБА_35 . Вказаних осіб вона може впізнати;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 впізнала особу - ОСОБА_34 , який приїжджав до неї додому та назвався ОСОБА_36 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 впізнала особу - ОСОБА_12 , який приїжджав до неї додому із ОСОБА_9 та назвався Іллею;
- матеріалами виконаного доручення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5/12/286 від 08.02.2018, відповідно до яких, ОСОБА_12 і ОСОБА_37 26.09.2017 о 15:43 годині як пішоходи прибули в Україну через пункт пропуску «Виноградівка», а 08.10.2017 o 13:14 годині як пішоходи вибули з України в Республіку Молдова через пункт пропуску «Кучурган». 04.10.2017 о 03:15 годині через пропускний пункт Бачівськ, Чернігівської області до України в'їхав ОСОБА_8 і ОСОБА_13 на автомобілі «Toyota» д/з НОМЕР_1 . 08.10.2017 п 13:24 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на автомобілі «Toyota» д/з НОМЕР_1 у пункті пропуску Кучурган виїхали з України до Молдови. 09.10.2017 п 10:51 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на автомобілі «Toyota» д/з НОМЕР_1 в'їхали до України у пропускному пункті «Кучурган», а о 23:28 годині цього ж дня виїхали з України у пункті пропуску «Сеньківка» Сумської області до Російської Федерації.
Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що відповідно до відомостей центральної підсистеми «Аркан» Державної прикордонної служби України, ОСОБА_7 08.10.2017 року о 13 год. 14 хв., як пішохід вибув з України в Республіку Молдова.
Також, відповідно до інформації Департаменту карного розшуку, ОСОБА_7 09.10.2017 року через пункт пропуску «Сеньківка» перетнув кордон України в напрямку рф та на території України не повертався.
Вжитими заходами під час здійснення досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 не встановлено, у зв'язку з чим 21.07.2021 року оголошено розшук підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_7 перебуває за кордоном та на територію України не повертався. Враховуючи вищевикладені обставини, 21.07.2021 року ОСОБА_7 було оголошено у міжнародний розшук у зв'язку з переховуванням від органу досудового розслідування.
Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний.
Також, слідчий суддя вважає, що наразі існує ризик можливого впливу підозрюваним на потерпілу ОСОБА_15 , яка дала показання про причетність ОСОБА_13 до вчинення умисного вбивства та впізнала його, на свідка ОСОБА_38 , яка дала показання відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_7 та впізнала їх, а також на свідків та інших співучасників злочину, зокрема на підозрюваного ОСОБА_12 , який на відеозаписі розповів про обставини вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків є об'єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом.
Зокрема, є свідки, потерпілі та інші підозрювані, з якими
ОСОБА_7 безпосередньо знайомий, йому відомі їх персональні відомості (анкетні дані, місця проживання), при цьому, підозрюваний матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, ОСОБА_7 може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них, а також надання неправдивих висновків.
Слід зауважити, що з огляду на специфіку злочину, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).
При цьому, питання щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі визначення розміру застави, може бути вирішене лише після затримання особи та доставки її до суду для розгляду відповідного клопотання.
Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов'язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 6 ст. 193 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов'язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов'язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин, постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 6 ст. 193 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним Клопотання та ставить під сумнів законність постанови слідчого.
Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного СУ НП України від 21.07.2021 року (т. 1 ст. 116) підозрюванго ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» (п. 20-1 Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» (ч. 5 ст. 139, ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України). При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний, міжнародний.
Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.
З метою визначення вказаного поняття слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови.
Відповідно до Академічного тлумачного словника Української мови, розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.; міжнародний - це той, у якому беруть участь представники різних країн, народів.
Таким чином, аналіз положень ч. 1 ст. 281 КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття «міжнародний розшук» дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук - це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваного саме за межами України.
Згідно положень ст. 281 КПК України, розшук підозрюваного оголошується слідчим, прокурором, про що виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється.
З аналізу вказаних вище норм можна зробити висновок, що слідчий прямо уповноважений оголошувати підозрюваного у міжнародний розшук як один із видів розшуку.
При цьому, слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.
З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним злочину, передбаченого п. п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п .п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 за його відсутності.
Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1