Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/461/26
Провадження № 3/499/160/26
Іменем України
15 квітня 2026 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626741 від 29.03.2026 року).
Так, ОСОБА_1 29.03.2026 року 00:10 год. за адресою: вул. Покровського, буд. 130, с-ще Буялик Березівського району Одеської області, керував транспортним засобом - мопедом «Honda Dio» з відсутнім реєстраційним номером, у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у присутності батька із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6810», результат якого 0.81 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності законного представника - батька ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.9а ПДР України встановлює, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 , окрім власного визнання, повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615156 від 15.03.2026 року, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, описано установлені обставини. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП.
- відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення, підтверджені суть правопорушення та описані установлені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення.
- тестуванням на алкоголь приладу «Alcotest Drager 6810» від 29.03.2026 року № 310 та актом огляду на стан сп'яніння, результат якого 0.81 проміле.
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 29.03.2026 року.
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.03.2026 року.
Таким чином, приходжу до висновку про доведення вини ОСОБА_1 у порушенні вимог 2.9.а ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність..
Враховуючи безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, суд застосовує до ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
За приписами ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Оскільки в даній справі особа, що притягується до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, то в такому разі останній підлягає притягненню до відповідальності на загальних підставах, а тому до нього може бути застосований штраф разом з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд не вбачає підстав для застосування заходів впливу до неповнолітнього, передбачених ст. 24-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом в темну пору, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Відтак, останній має нести відповідальність на загальних підставах, що попередить вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення правил дорожнього руху.
Що ж стосується призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд дійшов цього висновку, виходячи з такого.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 КУпАП за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
ОСОБА_1 є особою, що не отримав посвідчення водія.
Разом з тим, суддя, аналізуючи практику ВС в кримінальних провадженнях, як, наприклад, постанова ОП КС ВС у справі № 702/301/20, зауважує на тому, що висновки ВС в цій справі стосуються позбавлення права займатись певною діяльністю, як одного з вида покарань, передбачених КК України і його призначення/непризначення судом як додаткового покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Так, у згаданій постанові вказується, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Відтак, підлягає застосуванню додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись 130, 283, 284, 285 КУпАП, , суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Реквізити для сплати штрафу: по КБК 21081300 - "Адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі); № рахунку: UA848999980313080149000015001; Отримувач: ГУК в Од.обл./ Одеська обл./ 21081300; ЄДРПОУ: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО: 899998.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./смт Іванівка/22030101. ЄДРПОУ: 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП.). Рахунок отримувача: UA808999980313101206000015674. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. МФО: 899998.
За приписами ч.4 ст. 308 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ