Провадження № 1-кс/742/261/26
Єдиний унікальний № 742/3059/24
14 квітня 2026 року м.Прилуки
Слідча суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна дочірнього підприємства «Укрєвробуд Плюс» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №12024275420000173 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України,-
Представником ДП «Укрєвробуд Плюс» - адвокатом ОСОБА_3 подано до суду клопотання про скасування арешту майна, а саме, з трактора жовтого кольору з чорними вставками, на кузові та кабіні даного транспортного засобу наявні написи «SPLG», в передній частині розміщено ковш приблизними розмірами 3м х 1м х 1,2 м, котрий прикріплено до транспортного засобу, на рамі знаходиться пластина на якій зазначено: «Фронтальний погружчик L956FH, грузопідйомність 5400кг, експлуатаційна маса 17250 кг, модель двигуна WD10G22OE23, номінальна потужність 162 KW, габаритні розміри 8280 х 3024 х 3380 mm, максимальна швидкість 38 км/год, серійний номер VLGL956FEM0622506, рік випуску 2021, зроблено в Китаї», накладеного ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.05.2024 в кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 12024275420000173 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 22.05.2024 слідчим суддею Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області винесено ухвалу про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024275420000173 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України, а саме на трактор жовтого кольору з чорними вставками, на кузові та кабіні даного транспортного засобу наявні написи «SPLG», в передній частині розміщено ковш приблизними розмірами 3м х 1м х 1,2 м, котрий прикріплено до транспортного засобу, на рамі знаходиться пластина на якій зазначено: «Фронтальний погружчик L956FH, грузопідйомність 5400кг, експлуатаційна маса 17250 кг, модель двигуна WD10G22OE23, номінальна потужність 162 KW, габаритні розміри 8280 х 3024 х 3380 mm, максимальна швидкість 38 км/год, серійний номер VLGL956FEM0622506, рік випуску 2021, зроблено в Китаї», який є речовим доказом та власником якого являється ДП«Укрєвробуд Плюс».
Представник вважає, що підстави продовження арешту майна відсутні. З часу накладення арешту, ДП«Укрєвробуд Плюс», яке є власником майна, не набуло статусу юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а уповноваженим службовим чи посадовим особам не вручалося повідомлення про підозру.
Довготривале обмеження у реалізації належного підприємству права власності на вказане майно істотним чином впливає на його права та законні інтереси. З моменту накладення арешту на майно минули усі строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, тому представник власника майна звернувся до слідчої судді з відповідним клопотанням.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, згідно з якою подане клопотання підтримав та просив провести судове засідання без його участі.
Дізнавач Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився також, проте подав до суду заяву, згідно з якою заперечував проти задоволення заявлених вимог та просив провести розгляд клопотання без його участі. Пояснив, що постановою від 17.03.2026 було призначено експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці, а тому арештоване майно може бути залучене для вирішення питань, поставлених на вирішення експерту.
Вивчивши клопотання та докази на його обґрунтування, слідча суддя дійшла висновку, що таке підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.05.2024 накладено арешт на трактор жовтого кольору з чорними вставками, на кузові та кабіні даного транспортного засобу наявні написи «SPLG», в передній частині розміщено ковш приблизними розмірами 3м х 1м х 1,2м, котрий прикріплено до транспортного засобу, на рамі знаходиться пластина на якій зазначено: «Фронтальний погружчик L956FH, грузопідйомність 5400 кг, експлуатаційна маса 17250 кг, модель двигуна WD10G22OE23, номінальна потужність 162 KW, габаритні розміри 8280 х 3024 х 3380 mm, максимальна швидкість 38 км/год, серійний номер VLGL956FEM0622506, рік випуску 2021, зроблено в Китаї», в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024275420000173 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України (а.п.4-5).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію машини, серія НОМЕР_1 , власником навантажувача фронтального марки SDLG L956FH, серійний номер VLGL956FEM0622506, рік випуску 2021, є ДП «Укрєвробуд Плюс» (а.п.6-7).
Згідно з копією договору №01-05/24 від 01.05.2024, навантажувач фронтальний L956FH, серійний номер VLGL956FEM0622506, передано в оренду ТОВ «ДБК «Омега» (а.п.8-9).
Постановою від 17.03.2026 у кримінальному провадженні №12024275420000173 було призначено експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці.
Однак, дослідивши зміст постанови дізнавача від 17.03.2026, слідча суддя дійшла висновку, що жодне з питань, поставлених перед експертом, не стосується фронтального навантажувача.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі й збереження речових доказів.
При цьому, у відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.2, 3 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).
Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
Слідча суддя приймає до уваги та враховує ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як стороною обвинувачення не надано слідчій судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"), має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Виконання завдань кримінального провадження балансує з необхідністю додержання прав і законних інтересів інших осіб.
Виходячи з наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час перестали існувати, незважаючи на те, що постановою дізнавача від 17.03.2026 призначено експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці, оскільки жодне з питань, поставлених перед експертом, не стосується фронтального навантажувача, який перебуває під арештом, та зважаючи, що довготривале обмеження у реалізації належного підприємству права власності на вказане майно істотним чином впливає на його права та законні інтереси, слідча суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.98, 100, 170, 174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання представника власника майна дочірнього підприємства «Укрєвробуд Плюс» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №12024275420000173 від 15.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України, - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 травня 2024 року в межах кримінального провадження №12024275420000173 від 15.05.2024 на трактор жовтого кольору з чорними вставками, на кузові та кабіні даного транспортного засобу наявні написи «SPLG», в передній частині розміщено ковш приблизними розмірами 3м х 1м х 1,2м, котрий прикріплено до транспортного засобу, на рамі знаходиться пластина на якій зазначено: «Фронтальний погружчик L956FH, грузопідйомність 5400 кг, експлуатаційна маса 17250 кг, модель двигуна WD10G22OE23, номінальна потужність 162 KW, габаритні розміри 8280 х 3024 х 3380 mm, максимальна швидкість 38 км/год, серійний номер VLGL956FEM0622506, рік випуску 2021, зроблено в Китаї», - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.04.2026
Слідча суддя ОСОБА_5