Справа № 740/7001/25
Провадження № 2/740/597/26
Іменем України
14 квітня 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської областi в складi:
головуючої судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині Чернігівської областi справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
09 грудня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 16400,50 грн та понесені судові витрати, з яких судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Позивач мотивує позов тим, що 30.04.2024 між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 80960241 відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 2500,00 грн на строк 730 днів. 10.11.2025 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 10-11/25 відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 80960241 від 30.04.2024.
Відповідач умови вказаного Договору не виконав у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 16400,50 грн, що складається з: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13 650,50 грн; заборгованості за нарахованими позивачем процентами з моменту відступлення права вимоги - 250,00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року витребувано письмові докази з банківської установи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Однак, у позовній заяві просив суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про час та дату був повідомлений завчасно та належним чином. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 30 квітня 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 80960241, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» надало останньому кредит у розмірі 2500 грн (а. с. зворотна сторона 24-35).
Кредитний договір підписаний від імені позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором YjZIMTk4.
Умовами договору передбачено, що строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 30.04.2024 та закінчується 29.04.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3-2.5 Договору).
Відповідно до п. 2.6, 2.7 Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65 % річних (денна процентна ставка - 0,01% за один день). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка - 1 %).
Аналогічні умови кредитування передбачені і у паспорті споживчого кредиту (а. с. 92-96).
Договором кредиту передбачено, що укладення цього договору здійснюється в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Еко Фін», доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства. Відповідач зареєструвався у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Еко Фін» та пройшов процедуру ідентифікації, надавши кредитору копії паспорта громадянина України.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Еко Фін» 30.04.2024 здійснило надання кредитних коштів в сумі 2500 грн шляхом грошового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а. с. 19).
11.05.2024 між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 1/80960241, яким погоджено пролонгацію дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами до 25.05.2024 (а. с. 76).
Відповідно до виписки за кредитом, складеної ТОВ «Еко Фін», станом на 10.11.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 80960241 становить 16150,50 грн, з яких: 2500,00 - заборгованість за тілом кредиту; 13650,50 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 20-24).
10 листопада 2025 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-11/25, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 80960241 від 30.04.2024 (а. с. зворотна сторона 36-40).
Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 10-11/25 від 10 листопада 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 16150,50 грн, з яких: 2500,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 13650,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а. с. зворотна сторона 47-49).
Згідно з розрахунку заборгованості з кредитним договором станом на 25.11.2025 заборгованість за кредитним договором становить 16150,50 грн, з яких: 2500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13650,50 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 250,00 грн - заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги (а. с. 36).
21 листопада 2025 року позивачем направлено відповідачу засобами електронної пошти письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості зі сплати суми боргу та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 16400,50 грн (а. с. 17-18).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному виді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З кредитного договору вбачається, що сторони уклали договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, та у виборі контрагента та умов договору.
Отже, оскільки вказаний кредитний договір, який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 , як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у позивача виникло право вимагати дострокового стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 80960241 від 30.04.2024 у загальному розмірі 16400,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнер» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 49 від 11 листопада 2025 року, витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 24 листопада 2025 року.
У витязі з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 24 листопада 2025 року зазначено, що адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надано клієнту ТОВ «Факторинг Партнерс», а клієнт отримав такі послуги: 1) надання усної консультації (витрачено 2 год, вартість послуг- 3000,00 грн); 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачено 2 год, вартість послуг- 6000,00 грн). Загальна вартість послуг становить 9000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" v. Ukraine" ("Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України") від 23 січня 2014 року зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Ураховуючи те, що обставини справи є стандартними для ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» (стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит), обсяг доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є типовими у переважній більшості таких справ, послуга з надання усної консультації тривалістю 2 год не можна вважати необхідними та обґрунтованими за критерієм їх неминучості. Ця послуга охоплюються складанням позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Отже, виходячи з критеріїв реальності наданих адвокатських послуг та їх необхідності, обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 80960241 від 30.04.2024 у розмірі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. В. Роздайбіда