Справа № 473/1729/26
"15" квітня 2026 р. Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Ротар М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом
13 квітня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які померли 2019 році. Визнати за нею право власності на всю спадщину (земельну ділянку).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява подана з порушенням ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позивачка зазначає, що спадкоємцем померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , однак не залучає їх до участі в справі, хоча рішення суду може безпосередньо вплинути на його права, як спадкоємця. Відсутні будь які ідентифікуючи відомості щодо ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 права на спадкування за законом при цьому не зазначає підстави, які визначені ЦК України.
В порушення зазначених вимог ЦПК України позивачкою до матеріалів позову не долучено жодного доказу, що особи померли, дата їх смерті, місце відкриття спадщини, яка спадщина відкрилась після їх смерті, не зазначено з чого складається спадкове майно, його вартість, місцезнаходження, не надано доказів про відкриття спадкової справи, доказів, хто звертався із заявою до нотаріуса про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Тому позивачці необхідно, з урахуванням наведених підстав уточнити зміст позовних вимог і сформувати їх чіткий зміст, відповідно до чинного законодавства України .
Позивачкою заявлено дві вимоги щодо спадкування : усунення від спадкування (позовна вимога немайнового характеру) та визнати право власності на спадкове майно (позовна вимога майнового характеру).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .
В зв'язку з чим, позивачка після уточнення позовних вимог, повинна сплати судовий збір та надати докази про його сплату щодо позовної вимоги немайнового характеру та позовної вимоги майнового характеру.
Згідно статті 4 (Розміри ставок судового збору) Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року - становитиме 3 328 гривень.
Згідно Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1 331 грн. 20 коп..
Згідно Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1 331 грн. 20 коп.. Ціна позову визначається вартістю майна, на яке позивач просить визнати право власності, яке оцінюється в порядку передбаченому законодавством на момент пред'явлення позову.
При зверненні до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області судовий збір слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: Микол.ГУК/тг м.Вознесенськ/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37992030; рахунок отримувача UA238999980313181206000014446 ; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: Судовий збір», Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Відтак позивачу необхідно надати докази вартості спадкового майна та сплатити суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру, позовну вимогу немайнового характеру та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.
Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Згідно статті 4 (Розміри ставок судового збору) Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року - становитиме 3 328 гривень.
Згідно Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1 331 грн. 20 коп..
Згідно Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1 331 грн. 20 коп..
При зверненні до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області судовий збір слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: Микол.ГУК/тг м.Вознесенськ/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37992030; рахунок отримувача UA238999980313181206000014446 ; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: Судовий збір», Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Відтак позивачу необхідно сплатити суму судового збору за позовну вимоги майнового характеру, позовну вимоги немайнового характеру та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185,258 - 261,353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом
- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом складання нового тексту позовної заяви у копіях, відповідно до кількості учасників справи, сплати судового збору.
У разі неусунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ротар