Вирок від 15.04.2026 по справі 991/3042/26

Справа № 991/3042/26

Провадження № 1-кп/991/39/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яку визначено для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 ,

у кримінальному провадженні № 52026000000000171 від 31.03.2026 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, не одруженого, з повною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , працюючого юристом у ПП «Лісмаш», раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду у м. Києві угоду про визнання винуватості, укладену 31.03.2026 між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 ,

установив:

І. Історія провадження.

01.04.2026 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 надійшов для розгляду обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні № 52026000000000171 від 31.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України, з угодою про визнання винуватості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 для розгляду кримінального провадження визначено головуючу суддю (суддю - доповідача) ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026 призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.

ІІ. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Зі змісту обвинувального акта та укладеної між сторонами угоди про визнання винуватості слідує, що:

ОСОБА_4 у період часу з другої половини травня 2024 року по 15.03.2025, діючи спільно з ОСОБА 1 (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості, далі - ОСОБА 1), умовляннями та погрозами схиляв ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, - керівнику Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , за вчинення такою службовою особою в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища, а саме за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62024140160000215 за ч. 4 ст. 189 КК України, а також про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 355 КК України.

При цьому, ОСОБА 1 та ОСОБА_4 не мали намірів у подальшому передавати отримані кошти керівнику Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 як неправомірну вигоду, оскільки планували заволодіти переданими як неправомірна вигода грошовими коштами шляхом обману.

За наведених вище обставин 15.03.2025 ОСОБА 1 та ОСОБА_4 , діючи умисно, спільно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману, в умовах воєнного стану заволоділи грошовими коштами у сумі 1 245 810 грн, що відповідно до примітки до ст. 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Також, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА 1 та іншими невстановленими особами на виконання раніше узгодженого плану щодо організації незаконного переміщення осіб через державний кордон України шляхом сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного переміщення ОСОБА_8 через державний кордон України, залучив ОСОБА_9 , який мав перевезти ОСОБА_8 до м. Ужгород. Надалі, ОСОБА_8 , виконуючи інші вказівки та поради, надані співучасниками злочину, 30.01.2025 близько 17 год. 27 хв., перебуваючи неподалік с. Есень Чопського району Закарпатської області, переплив річку Тису та опинився на території Угорщини, зокрема в с. Тішашентмартон в окрузі Саболч-Сатмар-Берег, в районі Захоні, тим самим перетнув державний кордон України.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА 1 та іншими невстановленими особами на виконання раніше узгодженого плану щодо організації незаконного переміщення осіб через державний кордон України шляхом сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного переміщення ОСОБА_10 через державний кордон України, залучив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали перевезти ОСОБА_10 до м. Хуст Закарпатської області. Надалі, ОСОБА_10 , виконуючи інші вказівки та поради, надані співучасниками злочину, 18.02.2025 близько 14 год. 40 хв., перебуваючи в районі м. Чоп, переплив річку Тиса та опинився на території Угорщини, де звернувся до працівників поліції, які надали йому допомогу в оформленні документів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у: 1) підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України; 2) заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного етапу та в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України; 3) в організації незаконного переправлення через державний кордон України та сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, за попередньою змовою, повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

IІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.

31.03.2026 між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.

Вказана угода про визнання винуватості подана до суду 01.04.2026.

Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 із зазначенням статей (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті.

Також, угода містить інформацію про те, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у повному обсязі та про інші істотні обставини кримінального провадження, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

-ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження стосовно нього та інших осіб, надання за потреби викривальних показань і пояснень стосовно себе, а також зобов'язання надати викривальні показання щодо співучасника - ОСОБА 1 під час судового розгляду кримінального провадження № 52025000000000130 у Вищому антикорупційному суді;

-характер і тяжкість пред'явленої підозри / пред'явленого обвинувачення. ОСОБА_4 підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину та особливо тяжкого злочину, якими спричинено шкоду лише державним інтересам, а також тяжких злочинів, якими матеріальну шкоду не завдано;

- наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового провадження, яке полягає у своєчасному розкритті кримінальних правопорушень, забезпеченні справедливого, своєчасного та невідворотного покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також полегшення притягнення до кримінальної відповідальності співучасника;

-наявність суспільного інтересу у запобіганні, виявленні, припиненні вчинення нових кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжких корупційних злочинів, як ОСОБА_4 , так і іншими особами у майбутньому;

-особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується позитивно, не одружений, а також є учасником бойових дій;

-наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , а саме: 1) щире каяття, яке полягало в усвідомленні факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання; 2) активне сприяння розкриттю злочинів, вчинених іншим співучасником; 3) прийнятий добровільно ОСОБА_4 обов'язок забезпечити внесення грошових коштів як допомогу Збройним Силам України в розмірі 1 242 240 грн із зауваженням, що вказана сума грошових коштів може бути внесена як ним, так і третьою особою на підставі досягнутих домовленостей/рішення суду;

-відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 .

Сторони дійшли згоди, що обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язується надати викривальні показання про вчинення іншим співучасником кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України, в межах пред'явленої підозри / висунутого обвинувачення у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025.

Із врахуванням цих обставин, сторони погодили призначення ОСОБА_4 такого покарання за:

-ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, з конфіскацією земельної ділянки, належної ОСОБА_4 , з кадастровим номером 2124884800:11:018:0155, площею 0,0394 га, місце розташування: АДРЕСА_3 та 1 830 (однієї тисячі вісімсот тридцяти) доларів США;

-ч. 5 ст. 190 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

-ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:018:0155, площею 0,0394 га, розташована у с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 470609914 від 31.03.2026).

На підставі ст. 70 КПК України сторони в угоді узгодили призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки, належної ОСОБА_4 , з кадастровим номером 2124884800:11:018:0155, площею 0,0394 га, місце розташування: АДРЕСА_3 та 1 830 (однієї тисячі вісімсот тридцяти) доларів США, та звільнити на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Також, сторони дійшли згоди про недоцільність та неможливість призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, так як на момент вчинення злочину він не обіймав посади та не займався діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину, був співучасником (пособником) злочину, не пов'язаного з його професійною діяльністю (п. 17 постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Сторони врахували положення ч. 1 ст. 77 КК України при не призначенні додаткових покарань у виді конфіскації майна за ч. 5 ст. 190 та ч. 3 ст. 332 КК України, а також можливість призначення додаткового покарання у виді конфіскації частини майна ОСОБА_4 за корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, що відповідає положенням ч. 2 ст. 77 КК України.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання.

ІV. Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 , на визначених у ній умовах. Повідомив, що сторони погодили призначення обвинуваченому остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та грошових коштів у сумі 1 830 доларів США. Підстав для вирішення питання про долю речових доказів та документів у цьому провадженні немає. Вважає за можливе призначити обвинуваченому два роки іспитового строку. Накладений на майно обвинуваченого арешт просив скасувати, за виключенням арешту грошових коштів, які підлягають конфіскації за умовами цієї угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтримує укладення угоди між ним та прокурором. Наслідки укладення, невиконання угоди про визнання винуватості усвідомлює. Зазначив, що укладення угоди було його добровільним рішенням, прийнятим без будь-якого стороннього впливу. Він також розуміє та погоджується на призначення покарання у обсязі, передбаченому угодою про визнання винуватості. Підтвердив можливість внесення грошових коштів у сумі, визначеній умовами угоди, на допомогу Збройним Силам України, а також належність йому 1 830 доларів США, які підлягають конфіскації за умовами цієї угоди.

Захисник ОСОБА_5 підтримав затвердження угоди про визнання винуватості. Вважає, що затвердження угоди відповідатиме інтересам обвинуваченого та суспільства.

V. Щодо вирішення судом питань, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що він у повному обсязі розуміє, що має право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, і він, при цьому, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому, обвинувачений запевнив, що він розуміє характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також розуміє та надає згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання.

VІ. Мотиви, з яких Суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.

Положення глави 35 розділу VI КПК України визначають, що для вирішення питання про можливість затвердження угоди суд має встановити, що подана угода відповідає вимогам законодавства та відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, Суд дійшов таких висновків.

6.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію обвинувачення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Зокрема, це виявляється у посяганні на ті суспільні відносини, які становлять об'єкт інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень; участі обвинуваченого; суб'єктному складі учасників кримінальних правопорушень; спрямованості та реалізації умислу обвинуваченого; направленості мотиву та інших значущих для кваліфікації за відповідною статтею КК України обставинах.

Отже, зазначене в угоді формулювання обвинувачення, описані в обвинувальному акті обставини, а також підтвердження обвинуваченим ОСОБА_4 цих обставин, дають можливість Суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або обвинуваченого.

Положенням п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України визначено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов'язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Із наданих сторонами кримінального провадження пояснень встановлено, що угода про визнання винуватості була укладена за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_4 та за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані). Також, пункт третій цієї частини передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Умовами укладеної угоди передбачено, що ОСОБА_4 зобов'язаний співпрацювати з прокурором у викритті співучасника кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України, в межах пред'явленої підозри / висунутого обвинувачення у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025.

Діяння, передбачені ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України належать до особливо тяжкого та тяжких злочинів відповідно, а за змістом примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, належить до корупційного.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальному провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень, особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим здійснюється за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов'язки). Також, у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину укладення угоди здійснюється за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов'язки) або його першим заступником чи заступником (п. 3).

Зі змісту першого аркушу угоди про визнання винуватості вбачається, що така угода погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 .

Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки у ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для цього кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Згідно з абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості потерпілий у цьому кримінальному провадженні відсутній, внаслідок вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

З огляду на відсутність потерпілого у кримінальному провадженні та завдання вчиненими кримінальними правопорушеннями шкоди державним та суспільним інтересам, вимоги абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.

6.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Кримінальний процесуальний закон зобов'язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (п. 3 та 4 ч. 1 ст. 470 КПК України).

У пункті 87 рішення від 29.04.2014 у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» Європейський суд з прав людини зазначив про підтримку ним ідеї, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, якщо їх правильно застосовувати, і можуть сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув'язнених.

Суд вважає, що умови угоди, з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та передбаченого за їх вчинення покарання, відповідають інтересам суспільства, які полягають у забезпеченні можливості справедливого та в розумні строки найскорішого вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також у зменшенні навантаження на органи прокуратури та суди. Крім того, укладення угоди про визнання винуватості стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати такі угоди з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування тощо, що сприятиме виправленню обвинувачених та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки. Слід також зазначити, що суспільний інтерес полягає у необхідності запобігання та припинення в майбутньому існування таких суспільно небезпечних і ганебних явищ, як пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовим особам, шахрайство, а також незаконне переправлення осіб через державний кордон України, оскільки такі діяння підривають засади правопорядку, довіру до державних інституцій та створюють реальні загрози безпеці суспільства і держави в цілому. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, де розслідуються складні кримінальні правопорушення, показує, що правопорушнику не вдасться уникнути кримінальної відповідальності, а також має стримуючий ефект для інших осіб, особливо службових та посадових, від вчинення потенційно суспільно небезпечних діянь.

До того ж, на думку Суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи беззаперечне визнання ним своєї вини, а також надання ним зізнавальних показань стосовно себе та викривальних показань стосовно іншої особи. На переконання Суду, характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особа винного, його ставлення до вчиненого, вказує на його бажання виправитись, з огляду на що укладена угода не суперечить будь-яким великим суспільним інтересам чи очікуванням.

Укладена угода відповідає інтересам суспільства й у частині узгодженого сторонами покарання. Так, на думку Суду, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, виходячи з меж, встановлених санкцією статей, що передбачає відповідальність за них.

Суд також бере до уваги факт добровільного зобов'язання обвинуваченого ОСОБА_4 внести 1 242 240 грн на рахунок, відкритий благодійною організацією «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим» для допомоги Збройним Силам України, що, своєю чергою, позитивно сприяє реалізації державних інтересів, особливо в умовах воєнного стану.

6.3. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди під час узгодження покарання не можуть виходити за межі загальних і спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку Суду, сторони угоди дотримались вказаних вимог закону.

Так, зі змісту угоди вбачається, що під час узгодження сторонами міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 було враховано і дотримано:

1)положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного; врахували його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень; встановили наявність обставин, що пом'якшують покарання;

2)положення ч. 1 ст. 69 КК України щодо наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, та необхідності призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом;

3)положення ч. 1 ст. 70 КК України щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

4)положення абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України, згідно з яким у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м'якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Ця частина статті передбачає можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

Отже, із врахуванням викладеного, у Суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання;

4) положення ч. 2 ст. 77 КК України, згідно з яким у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення додаткове покарання у виді конфіскації майна може бути призначене за умови його узгодження сторонами угоди;

5) умови виконання вимог п. 2,3 ч. 4 ст. 469 КПК України.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, Суд враховує ступінь і характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження, зокрема надання зізнавальних показань стосовно себе, беззаперечне визнання своєї винуватості, а також взяте на себе зобов'язання надати викривальні показання стосовно відомих йому обставин вчинення кримінальних правопорушень та співучасті у них іншої особи під час розгляду іншого кримінального провадження.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є: 1) щире каяття, 2) активне сприяння розкриттю злочинів, вчинених іншим співучасником, 3) прийнятий добровільно ОСОБА_4 обов'язок забезпечити внесення грошових коштів як допомогу Збройним Силам України в розмірі 1 242 240 грн. Крім цього, Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та є учасником бойових дій.

Отже, з врахуванням викладеного, у Суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 (як основне у виді 5 років позбавлення волі, так і додаткове у виді конфіскації належного йому на праві власності майна - грошових коштів у сумі 1 830 доларів США та земельної ділянки) за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

6.4. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Судом не встановлено обставин, які могли би свідчити про те, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з огляду на те, що її укладення не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб.

6.5. Щодо добровільності укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором є його усвідомленим і добровільним рішенням, прийнятим без жодного стороннього впливу чи тиску.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив про спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з його боку, так і з боку обвинуваченого.

Під час розгляду угоди Суд переконався, що її укладення є добровільним та свідомим рішенням сторін, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок або інших обставин, окрім тих, які передбачені змістом угоди. Крім того, у судовому засіданні сторони не заявляли про обставини, які могли би поставити під сумнів добровільність укладення угоди.

6.6. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Згідно з п. 4, 3 угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язується:

-повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі висунутої йому підозри / пред'явленого обвинувачення, а також підтвердити висловлену позицію у судовому провадженні;

-надати викривальні показання про вчинення іншим співучасником кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України, в межах пред'явленої підозри/висунутого обвинувачення у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025.

Із огляду на зміст наданих у судовому засіданні пояснень, Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.

Висновки

Із врахуванням зазначених вище обставин, Суд дійшов переконання, що угода про визнання винуватості, укладена в межах цього кримінального провадження, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, Судом не встановлено підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

Враховуючи вказане вище, Суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

7.1. Цивільний позов.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

7.2. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

7.3. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

7.4. Арешт майна

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та / або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2025 у справі № 991/3056/25 (провадження № 1-кс/991/3053/25) накладено арешт на майно:

1) вилучене під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , в його автомобілі «MERCEDES-BENZ E 250», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:

- мобільний телефон Apple iPhone A1897, ІМЕІ: НОМЕР_3 ;

- годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm»;

- мобільний телефон Apple iPhone 15Рrо Мах А3105;

- мобільний телефон Apple iPhone А2097, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecell № НОМЕР_5 ,

- ноутбук марки Apple, моделі: 2337, серійний номер: CO2H75G3Q624;

2) вилучене під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: грошові кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: РК483472071, РК483472061, РК483371371, LF40066937F, LC55917716В, LK30912647D, РF22681211L, РВ35436066А, РВ35436043А, РD15822142А, МL66376779Е, РК07874219Е, РF05004362F, РD06685938С, РЕ31428148Е, L34666600В, РL7239886L, МВ45024418М, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А).

Оскільки Суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді конфіскації належного йому на праві власності майна, а саме: грошових коштів у сумі 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) доларів США, арешт на нього необхідно залишити в силі до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи, що сторонами узгоджено покарання у виді конфіскації майна лише щодо частини майна обвинуваченого (грошових коштів у сумі 1 830 доларів США) і Судом вирішено призначити конфіскацію майна лише в цій частині, у іншій частині накладений ухвалою слідчого судді від 10.04.2025 арешт підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

7.5. Речові докази та документи.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Документи, надані сторонами кримінального провадження, Суд вирішує залишити у матеріалах цього кримінального провадження.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-грошові кошти у сумі 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) доларів США, вилучені під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

-мобільний телефон Apple iPhone A1897, ІМЕІ: НОМЕР_3 , вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm», вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон Apple iPhone 15Рrо Мах А3105, вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон Apple iPhone А2097, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecell № НОМЕР_5 , вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ E 250», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , - повернути ОСОБА_4 ;

-ноутбук марки Apple, моделі: 2337, серійний номер: CO2H75G3Q624, вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку службового кабінету ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 .

7.6. Спеціальна конфіскація не застосовується.

7.7. Процесуальні витрати.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

У цьому кримінальному провадженні питання про розподіл процесуальних витрат не вирішується.

7.8. Запобіжний захід.

Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема, про заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2025 у справі № 991/9832/25 (провадження № 1-кс/991/9921/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , закінчився, з огляду на що вони вважаються скасованими (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Порушень виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, покладених на нього судовим рішенням та передбачених кримінальним процесуальним законом, Судом не встановлено.

Враховуючи викладене, Суд вважає необхідним залишити чинним до моменту набрання цим вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави. Після припинення дії запобіжного заходу внесені кошти мають бути повернуті заставодавцю - ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_6 , та за його нотаріально посвідченою заявою перераховані на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України з наступними реквізитами:

«поточний рахунок (ІВАN: НОМЕР_7

Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»

МФО: 305299

Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»

код ЄДРПОУ: 39696398

Призначення платежу: благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів на виконання угоди про визнання винуватості у кримінальному проваджені № 52026000000000171 від 31.03.2026».

На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 65, 66, 69-70, 75-77 КК України, ст. 373-376, 469-475 КПК України, Суд

ухвалив:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 за № 52026000000000171, укладену 31.03.2026 у місті Києві між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості узгоджену міру покарання за:

-ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з конфіскацією земельної ділянки, належної ОСОБА_4 з кадастровим номером 2124884800:11:018:0155, площею 0,0394 га, місце розташування: АДРЕСА_3, та 1 830 (однієї тисячі вісімсот тридцяти) доларів США;

-ч. 5 ст. 190 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна;

-ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

3. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки, належної ОСОБА_4 з кадастровим номером 2124884800:11:018:0155, площею 0,0394 га, місце розташування: АДРЕСА_3 та 1 830 (однієї тисячі вісімсот тридцяти) доларів США.

4. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

5. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

6. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2025 у справі № 991/9832/25 (провадження № 1-кс/991/9921/25), залишити чинним до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили суму застави у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн повернути заставодавцю ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_6 , та за його заявою перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України з наступними реквізитами:

«поточний рахунок (ІВАN: НОМЕР_7

Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»

МФО: 305299

Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»

код ЄДРПОУ: 39696398

Призначення платежу: благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів на виконання угоди про визнання винуватості у кримінальному проваджені № 52026000000000171 від 31.03.2026».

7. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2025 у справі № 991/3056/25 (провадження № 1-кс/991/3053/25) на майно, вилучене під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: РК483472071, РК483472061, РК483371371, LF40066937F, LC55917716В, LK30912647D, РF22681211L, РВ35436066А, РВ35436043А, РD15822142А, МL66376779Е, РК07874219Е, РF05004362F, РD06685938С, РЕ31428148Е, L34666600В, РL7239886L, МВ45024418М, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А), залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

В іншій частині - скасувати.

8. Документи, які передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

9. Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-грошові кошти у сумі 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) доларів США, вилучені під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

-мобільний телефон Apple iPhone A1897, ІМЕІ: НОМЕР_3 , вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm», вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон Apple iPhone 15Рrо Мах А3105, вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон Apple iPhone А2097, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecell № НОМЕР_5 , вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ E 250», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , - повернути ОСОБА_4 ;

-ноутбук марки Apple, моделі: 2337, серійний номер: CO2H75G3Q624, вилучений під час проведення 02.04.2025 обшуку службового кабінету ОСОБА_4 , - повернути ОСОБА_4 .

10. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Роз'яснити, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_15