Справа № 536/2924/23 Номер провадження 33/814/34/26Головуючий у 1-й інстанції Река А. С. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
13 квітня 2026 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Лисенко О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кононенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кононенка В.А., на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення за таких обставин.
17 грудня 2023 року о 08 годині 55 хвилин на 100 км автодороги М22 Полтава-Олександрія біля с. Рокитне водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , з ознакою алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота та відмовився від проходження в установленому законодавством огляду на стан названого сп'яніння.
В апеляційній скарзі адвокат Кононенко В.А. просить скасувати постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: в діях ОСОБА_1 відсутня відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме спочатку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, але потім попросив зателефонувати юристу для консультації, коли ОСОБА_1 перетелефонував юрист та порекомендував проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 відразу повідомив, що бажає пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але йому було відмовлено поліцейськими, оскільки вони вже почали складати протокол про адміністративне правопорушення; положеннями законодавства не передбачено обов'язковість заповнення протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він уже почав складатись, до кінця у випадку, якщо особа, в якої були виявлені ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння, після відмови повідомила, що вона бажає пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; після складання протоколу ОСОБА_1 добровільно поїхав до медичного закладу та пройшов огляд у лікаря-нарколога, який зафіксував те, що ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, про наявний медичний висновок; поліцейськими не було роз'яснено суть адміністративного правопорушення, а саме за якою статтею буде складено протокол та що саме це за правопорушення, і яке адміністративне стягнення загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винуватим за постановою суду, умисно вводили в оману ОСОБА_1 щодо адміністративного стягнення, обмежившись лише повідомленням про те, що йому призначать штраф, розмір якого не назвали; ОСОБА_1 є юридично необізнаною особою і до звернення до юриста не знав, яке адміністративне стягнення загрожує йому, та, якби поліцейські повідомили йому відразу ж, яке адміністративне стягнення йому загрожує, він би відразу погодився пройти огляд.
Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтримку апеляційної скарги, допитав поліцейського, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови ним як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №296666 17 грудня 2023 року о 08 годині 55 хвилин на 100 км автодороги М22 Полтава-Олександрія біля с. Рокитне водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , з ознакою алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота та відмовився від проходження в установленому законодавством огляду на стан названого сп'яніння (а.с.1).
Наведені вище обставини об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких установлено те, що 17 грудня 2023 року приблизно о 08 годині 55 хвилин на 100 км автодороги М22 Полтава-Олександрія біля с. Рокитне ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений поліцією. Після зупинки поліцейським установлено наявність підстав уважати, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та повідомлено йому про виявлений у нього запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, сам ОСОБА_1 підтвердив вживання ним алкоголю напередодні ввечері. Однак на неодноразові вимоги поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку: як на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським, так і в медичному закладі. При цьому, ще перед відмовою ОСОБА_1 від огляду поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки даної відмови, а саме, що вчинення вказаних вище дій тягне за собою складання протоколу за вчинення адміністративне правопорушення, а саме за відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавстом порядку. Також на прохання ОСОБА_1 поліцією надавалась йому можливість отримання консультації з приводу названого огляду. У зв'язку з отриманою позицією ОСОБА_1 про відмову від огляду поліцією було розпочато оформлення матеріалів провадження, в тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та повідомлено про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом. Вже в подальшому під час здійснення процедури оформлення матеріалів провадження, в тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив про бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (а.с.28-29).
У судовому засіданні апеляційної інстанції поліцейський Богданов Р.В. підтвердив факт складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з наведеними в ньому обставинами.
Окрім того, сам ОСОБА_1 в судах першої та апеляційної інстанцій підтвердив те, що він 17 грудня 2023 року приблизно о 08 годині 55 хвилин на 100 км автодороги М22 Полтава-Олександрія керував транспортним засобом «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений поліцією. Поліцією було повідомлено про наявність у нього запаху алкоголю з порожнини рота й висунуто вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу та в медичному закладі. У місцевому суді ОСОБА_1 також підтвердив те, що напередодні ввечері він вживав алкоголь, що могло спричинити від нього запах алкоголю. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився. У подальшому вказав поліцейським про те, що погоджується пройти огляд, але вже складався протокол про адміністративне правопорушення. Далі, після складання протоколу, самостійно пройшов огляд у медичному закладі.
Однак доводи апеляційної скарги й твердження ОСОБА_1 про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, те, що поліцейські під час висування вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння здійснювали тиск на нього, він у подальшому погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і пройшов самостійно такий огляд у медичному закладі, яким установлено відсутність у нього стану алкогольного сп'яніння, є неспроможними та спростовуються даними відеофіксації.
Так, відповідно до відеозаписів на неодноразові вимоги поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку: як на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським, так і в медичному закладі, незважаючи на попереднє роз'яснення поліцейського про те, що вчинення вказаних вище дій тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавстом порядку. ОСОБА_1 чітко й ствердно вказував про його позицію щодо відмови від проходження вказаного вище огляду й, під час неодноразової відмови від огляду не мали місце з боку ОСОБА_1 уточнюючі запитання поліції, на які нею не було би надано відповіді. Відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння була усвідомленою та добровільною. Перевіркою матеріалів провадження не встановлено здійснення поліцейськими дій щодо ведення ОСОБА_1 в оману, тиску на нього чи інших дій, які би ставили під сумнів волевиявлення ОСОБА_1 або впливали на дійсність та усвідомленість його позиції щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чи таких, які би порушували або обмежували його права в ході оформлення матеріалів провадження.
При цьому, ОСОБА_1 , який згідно з даними довідки САП Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області має посвідчення водія від 2004 року, тобто протягом тривалого часу (а.с.6), безумовно розумів наявність у нього передбаченого законодавстом обов'язку пройти на вимогу поліцейського відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння і наслідки відмови від проходження згаданого огляду відповідно до встановленого порядку, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов'язком водія, в той час як мотиви відмови особистого характеру від проходження цього огляду не впливають на кваліфікацію дій порушника за ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, положеннями законодавства, в тому числі КУпАП не визначено обов'язку поліцейського на самостійне роз'яснення порушнику виду стягнення, яке загрожує йому в разі визнання винуватим.
Водночас суд апеляційної інстанції також зауважує, що за приписами ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, з чого випливає, що діє презумпція знання закону всіма громадянами.
Що стосується посилань сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на висновок КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» від 17 грудня 2025 року й те, що ОСОБА_1 на місці зупинки в подальшому висловив згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, слід зазначити наступне.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу для проходження зазначеного вище огляду в закладі охорони здоров'я вже після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення самостійно в порядку самозвернення, за відсутності поліцейських, які його зупинили, були присутні на місці події та здійснювали оформлення щодо нього матеріалів провадження. ОСОБА_1 згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння почав висловлювати вже в процесі оформлення поліцією щодо нього матеріалів провадження, в тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку (поліцейським з використанням спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я).
Далі за змістом п.6 розділу Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення.
У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, із моменту неодноразової відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (як із використанням поліцейським спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я) ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, після чого поліцейський із дотриманням нормативних положень обґрунтовано розпочав фіксування фактичних обставин цього правопорушення в протоколі. Тому висловлення ОСОБА_1 в подальшому тверджень щодо згоди на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та проходження ним самостійно огляду в закладі охорони здоров'я, які мали місце вже після закінчення вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, більше того, висловлення таких тверджень ОСОБА_1 здійснювалося вже під час процедури фіксації вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідному процесуальному документі (протоколі) суб'єктом владних повноважень, а проходження ОСОБА_1 огляду - після складання протоколу про адміністративне правопорушення, то вказані обставини не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 події та складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
В аспекті викладеного вище апеляційний суд також зауважує, що місцевим судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, названий вище огляд у медичному закладі не відповідає порядку такого огляду, визначеного в ст.266 КУпАП, положеннях Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), оскільки здійснений без направлення і доставлення ОСОБА_2 для огляду поліцейським (проведено огляд у порядку самозвернення ОСОБА_2 ), а також огляд у медичному закладі й складення висновку за результатами огляду проведено без залучення поліцейського, присутність якого при огляді є обов'язковою.
Отже, подальші твердження ОСОБА_2 на стадії оформлення щодо нього матеріалів провадження та наявність у матеріалах справи зазначеного вище медичного висновку не впливають на необхідність і правильність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в даній справі за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із посвідченням водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними довідки інспектора САП Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області (а.с.6).
Таким чином, із урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кононенка В.А., залишити без задоволення, а постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун