Справа № 538/2083/25 Номер провадження 22-ц/814/2718/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець М. Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
13 квітня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Чумак О.В., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2025 року, ухвалене суддею Кунець М.Г.
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №21210038269 від 27 січня 2021 року в розмірі 14441,81 грн.; за кредитним договором №20210048419 від 30 грудня 2021 року в розмірі 32549,93 грн.; судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку подавши 30.03.2026 до суду першої інстанції апеляційну скаргу.
При вивченні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженння рішення суду, яке обгрунтоване тим, що на момент отримання судового рішення, вона перебувала у складному життєвомустановищі, пов?язаному з відсутністю доходу, погіршенням стану здоровя, а також необхідністю одночасного вирішення декількох юридичних питань, у тому числі пов?язаних із іншими судовими та кримінальними провадженнями.
Вказані заявником обставини не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Ловицького районного суду Полтавської області від 15.12.2025 було вручено ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку 30.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).
Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 30.03.2026, тобто з пропуском визначеного законом строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Долучений апелянтом консультаційний висновок спеціаліста від 23.09.2025 до уваги не приймається, оскільки він датований до ухвалення судового рішення.
Консультативний висновок спеціаліста від 09.01.2026, не свідчить про неможливість оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Наявність інших судових проваджень, не є поважною проичиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Таким чином, заявнику необхідно вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Чумак