Справа № 554/11228/25 Номер провадження 11-сс/814/98/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 31 липня 2025 року у кримінальному провадженні №42025170000000060,-
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на вилучені речі та документи під час проведення обшуку у приміщеннях, які розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_11 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а саме на:
-ключ від автомобіля BMW;
- ключі від квартири АДРЕСА_2 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав про наявність правових підстав для арешту вказаного майна.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_14 про накладення арешту на вилучені речі та документи під час проведення обшуку у приміщеннях, які розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_9 , а саме на: ключ від автомобіля BMW; ключі від квартири АДРЕСА_2 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування.
Зазначає, що майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яке було вилучено під час обшуку, не має жодного відношення до обставин кримінального провадження.
Стверджує, що вилучене майно не підпадає під визначення речових доказів, оскільки не є матеріальними об'єктами, яке може зберегти сліди злочинів.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів справи, першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025170000000060 від 15.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що начальник Лубенського районного управління Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області ОСОБА_13 залучив посадових та службових осіб територіальних підрозділів ГУ ДПСС, з метою систематичного одержання неправомірної вигоди з використанням свого службового становища від суб'єктів господарювання та громадян за надання дозволів у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарного контролю.
З метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, до протиправної діяльності ОСОБА_13 залучено суб'єктів господарювання приватного сектору економіки: ТОВ «Агроветсервіс компані» (код 45614779) та ТОВ «Полтавська обласна ветеринарна асоціація громадського активу» (код 45447554). Фінансово-господарську діяльність зазначених вище підприємств, відповідно до визначеної ролі, веде головний бухгалтер Пирятинської дільниці ветеринарної медицини Лубенської районної лікарні ветеринарної медицини Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ ДПСС в Полтавській області ОСОБА_12 . Водночас, ОСОБА_12 зареєструвалась, як фізична особа-підприємець РНОКПП НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , на який суб'єкти господарювання приватного сектору економіки, перераховують неправомірну вигоду за отримання дозволів у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарного контролю під виглядом надання різного виду послуг, які фактично не надавались.
30.07.2025 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 28.07.2025 в період часу з 22 год. 18 хв. до 23 год. 33 хв. 30.07.2025 проведено обшук у приміщеннях, які розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_11 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час якого виявлено та вилучено: ключ від автомобіля BMW; ключі від квартири АДРЕСА_2 .
31 липня 2025 року постановою старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_15 вилучене в ході обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
31 липня 2025 року прокурор ОСОБА_14 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт вищевказаного майна, мотивуючи його необхідністю збереження речових доказів.
31 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Полтави задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на майно.
З даним рішенням погоджується і колегія суддів та приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи адвоката ОСОБА_7 , викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не підтверджуються матеріалами справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення. Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
При цьому колегія суддів враховує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 27 лютого 2026 року у кримінальному провадженні №42024170000000061 від 29.05.2024 за ч.2 ст.366-2, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України, до якого було приєднано кримінальне провадження №42025170000000060, накладено арешт на транспортний засіб «BMW M340I xDrive» 2025 року випуску, ключі від якого було виявлено під час обшуків як за фактичним місцем проживання ОСОБА_13 так і в ході особистого обшуку останнього.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 31 липня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4