Справа № 545/5392/25 Номер провадження 22-ц/814/1818/26Головуючий у 1-й інстанції Литвин В. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
13 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни
на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року, постановлену суддею Литвин В. В., повний текст ухвали складений - дата не вказана
у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна, -
27.11.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Лучко Т.І. звернулася до суду з позовом до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, в якому просила суд: - зобов'язати Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна, яке належало ОСОБА_2 , який було накладено в межах виконавчого провадження №17922887 від 02.12.2011 ВДВС Карлівського РУЮ на підставі виконавчого листа №2-782/2008 від 26.02.2010, виданого Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.10.2024, серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно. ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом. 26.11.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини та 27.06.2025 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_2 до Полтавської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак постановою від 27.06.2025 №525/02-31 нотаріус Мигаль О.О. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 накладено арешт. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.06.2025 за №433163876 зареєстровано арешт на все нерухоме майно на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №17922887 від 02.12.2011, ВДВС Карлівського РУЮ державний виконавець Дібрівна Т.Ю., виконавчий лист №2-782/2008 від 26.02.2010 року, виданий Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим. Арешт, накладений на спадкове майно померлого ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна Карлівського відділу державної виконавчої служби Карлівського РУЮ Полтавської області від 02.12.2011, обтяження №11922053, не знятий. За результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що ВП №17922887 завершено. З огляду на зазначене, позивач має право успадкувати та оформити майно, яке належало за життя ОСОБА_2 , однак через відмову нотаріуса позбавлений можливості здійснити це у позасудовому порядку.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна - повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі від 23.12.2025, у визначений судом строк, що унеможливлює встановлення судом обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та встановлення яких необхідне для вирішення судом питання відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті.За наведених обставин позовну заяву належить повернути позивачеві.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лучко Т.І., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 02.01.2026 представником позивача - адвокатом Лучко Т.І. засобами електронного суду направлено заяву на виконання ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 23.12.2025, в якій викладено заперечення останнього проти вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Крім того, суд сам зазначає, що така заява надійшла до суду. У заяві зазначалося, що відповідно до заявленої вимоги щодо знаття арешту з усього нерухомого майна, яке належало ОСОБА_2 . Дана вимога конкретизування не потребує, так як вимога сфорована, виходячи з постанови з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.06.2025 за №433163876 зареєстровано арешт на все нерухоме майно, на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №17922887 від 02.12.2011, ВДВС Карлівського РУЮ державний виконавець Дібрівна Т.Ю, виконавчий лист №2-782/2008 від 26.02.2010, виданий Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим, тобто ця вимога сформована і зазначена відповідно. Виходячи з вищевказаної постанови, так як накладався арешт на все нерухоме майно, яке належало боржнику, то і зніматися він повинен також з усього нерухомого майна, без конкретизації окремих об'єктів, в іншому випадку це буде незаконно. Щодо вартості майна та не надання доказів щодо підтвердження вартості арештованого майна, то даний позов є немайновий позов і судовий збір сплачується відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» як за немайнові вимоги, тому визначати вартість об'єктів нерухомого майна, яке є спадковим майном, у данному випадку, не передбачено законом. Щодо не надання доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, то у заяві було зазначено, що на виконання даної ухвали на електронну пошту учасників справи буде надіслана позовна заява з усіма додатками. Однак, судом першої інстанції був проігнорований той факт, що адвокатом через електронний суд 06.01.2026 відправлено клопотання про продовження строку на виконання ухвали на усунення недоліків, в якому, зокрема, зазаначено, що на виконаня ухвали суду від 23.12.2025 було направлено клопотання з частково виконаними, зазначеними в ухвалі, недоліками, але частину недоліків, а саме направлення позовної заяви нотаріусу, адвокат виконати, на жаль, технічно не може, бо перебуває у відпустці за межами України з 10.12.2025 по 12.01.2026, у зв'язку з чим просила продовжити строк до 16.01.2026 на усунення недоліків, встановлених судом при подачі позовної заяви. На виконаня ухвали суду було направлено клопотання з частково виконаними, встановленими в ухвалі суду, недоліками, та позовна заява через електронний суд, але даний позов був окремо зареєстрований як новоподаний за номером 550/5/26, у зв'язку з чим просила позовну заяву ОСОБА_1 за номером 550/5/26 залишити без розгляду. Ухвалою Чутівського районного суду Полтаської області від 05.01.2026 у справі №550/5/26 позовну заяву повернуто позивачеві. Також в ухвалі суду від 23.12.2025 зазначено, що позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників процесу задля захисту прав або інтересів у спосіб, передбачений законом. Коло учасників процесу визначено правильно, а саме відповідач Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції та третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Отже, не зважаючи на усунення недоліків, в оскаржуваній ухвалі суду зазначається, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 23.12.2025, у визначений судом строк, що унеможливлює встановлення судом обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та встановлення яких необхідне для вирішення судом питання відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна (а.с. 3-5).
Позовна заява подана до суду його представником адвокатом Лучко Т.І. в електронній формі засобами електронного суду.
Ухвалою судді від 23.12.2025 позовну заяву було залишено без руху з підстави недодержання вимог, встановлених ч. 1, п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 1 ст. 177 ЦПК України, зокрема не зазначено, з якого саме нерухомого майна позивач просить зняти арешт, не вказано його вартості та не надано доказів щодо підтвердження вартості арештованого майна, не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, позивачеві необхідно визначитися із складом осіб, які мають брати участь у справі, їх процесуальним статусом, прохальною частиною позову. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 24-26).
На адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою про залишення позовної заяви без руху, який надсилався судом рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу позивача, яка зазначена ним у позовній заяві, з відміткою «невірна адреса» (а.с. 29-33).
Як вбачається з довідки про доставку електронного документа, вказану ухвалу доставлено до електронного кабінета представника позивача 23.12.2025 о 18:30:16 год (а.с. 28). Отже, визначений судом строк для усунення недоліків сплив 03.01.2026.
02.01.2026 засобами електронного суду надійшла заява представника позивача на виконання ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 23.12.2025, в якій викладено заперечення останнього проти вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, зазначено, що позивач просить зняти арешт з «усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 », без конкретизації такого майна та зазначення його вартості; також не надано доказів на підтвердження вартості арештованого майна та доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (а.с. 34-34).
Враховуючи наведене, позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 23.12.2025, у визначений судом строк, що унеможливлює встановлення судом обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та встановлення яких необхідне для вирішення судом питання відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 23.12.2025 позовну заяву було залишено без руху з підстави недодержання вимог, встановлених ч. 1, п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 1 ст. 177 ЦПК України, зокрема не зазначено, з якого саме нерухомого майна позивач просить зняти арешт, не вказано його вартості та не надано доказів щодо підтвердження вартості арештованого майна, не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, позивачеві необхідно визначитися із складом осіб, які мають брати участь у справі, їх процесуальним статусом, прохальною частиною позову. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 24-26).
02.01.2026 до Чутівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Лучко Т.І. на виконання ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 23.12.2025 (а.с. 34-35).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та висновки суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги, щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За змістом ч. 1 - 3, 5 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Разом із тим, наведені роз'яснення Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, судом першої інстанції в повній мірі враховані не були.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху з підстав необхідності позивачу визначитися із належним складом учасників судового процесу, суд першої інстанції залишив поза увагою, що у позовній заяві визначено відповідача.
Отже, позивач при подачі позову вже визначився зі складом учасників судового процесу та зазначив у позові відомі їй відомості щодо відповідача, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відтак, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для залишення позовної заяви без руху.
Сама по собі процесуальна неможливість оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху не зобов'язує позивача беззаперечно виконувати вимоги суду щодо усунення недоліків, якщо ці вимоги не відповідають вимогам закону.
Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 так і не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п. 4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни - задовольнити.
Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року - скасувати.
Справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 квітня 2026 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов