15 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/30488/24
адміністративне провадження №К/990/4457/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» та Головним управлінням ДПС в Одеській області заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін з їх повідомленням (викликом).
Згідно зі статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд Верховного Суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, зміст ухвалених у справі судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в межах письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
Визначальним у цьому питанні є те, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не питання факту.
Саме тому частиною першою статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційний перегляд справ здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 256, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» та Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи у судовому засіданні за участю їх представників.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Справу призначити до касаційного розгляду на 16 квітня 2026 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Білоус