Іменем України
15 квітня 2026 року
м. Київ
справа №990/207/25
адміністративне провадження № П/990/207/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
за участю секретаря судового засідання Сороки Л.П.
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Петренко Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 990/207/25
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 14.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25, яким були затверджені кодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 : Перше практичне завдання код кандидата - 0033743, бал - "34,5", Друге практичне завдання код кандидата - 0060632, бал - "51", Загальний бал за виконання практичного завдання - "85,5", - не складено, за балами, які є нижчими за мінімальний прохідний бал;
- зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаних робіт ОСОБА_1 : Перше практичне завдання код кандидата - 0033743, Друге практичне завдання код кандидата - 0060632, у складі інших членів ВККС та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судом встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України №1290/2010 від 28.12.2010 призначений суддею Харківського окружного адміністративного суду, Указом Президента України №297/2017 від 28.09.2017 призначений суддею безстроково.
3. Рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - конкурс), з яких в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425.
4. Рішенням Комісії від 19.06.2024 №184/зп-24 (з урахуванням рішення Комісії від 31.07.2024 №284/ас-24) призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах 821 кандидату з кримінальної спеціалізації, 686 - з цивільної спеціалізації. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
5. Рішенням від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання (критерії, за якими нараховуються бали) (далі - Методичні вказівки).
6. Рішенням Комісії від 21.08.2024 №260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
7. Рішенням Комісії від 11.09.2024 №270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
8. Рішеннями Комісії від 16.10.2024 №319/зп-24 та від 21.10.2024 №323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна та цивільна спеціалізації). За результатами успішного проходження першого етапу кваліфікаційного іспиту до тестування когнітивних здібностей допущено 703 кандидати з кримінальної спеціалізації, 619 - з цивільної спеціалізації. Згідно з додатком 1 до вказаного рішення ОСОБА_1 набрав 125 балів - успішно складено.
9. Рішеннями Комісії від 13.01.2025 №9/зп-25 та від 20.01.2025 №16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізації). До виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації допущено 507 кандидатів, з цивільної спеціалізації - 410 кандидатів. Цими рішеннями також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізації). Відповідно до додатку 2 до вказаного рішення ОСОБА_1 набрав 41,8 балів - успішно складено.
10. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
11. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 20.01.2025 №16/зп-25, 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
12. Рішеннями Комісії від 22.01.2025 №9/зп-25 №21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних робіт.
13. Рішенням Комісії від 17.04.2025 №87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11.02.2025 та з 12 по 21.02.2025 кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами). Порушень порядку складання кваліфікаційного іспиту (кримінальна та цивільна спеціалізація) уповноваженими представниками не зафіксовано. Зафіксовано дві позаштатні ситуації, які виникли під час виконання практичного завдання та мали значення для оцінювання та декодування результатів, одна з яких має значення для декодування результатів третього етапу кваліфікаційного іспиту одного кандидата (друге модельне судове рішення), інша - впливає на перевірку та оцінювання членами екзаменаційної комісії однієї роботи (друге модельне судове рішення), а також має значення для декодування результатів третього етапу кваліфікаційного іспиту такого кандидата (друге модельне судове рішення).
14. При підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах практичних завдань членом Комісії - доповідачем встановлено розбіжності у 20 і більше відсотків між найвищим і найнижчим балами у двох роботах з кримінальної спеціалізації (14 та 19 лютого 2025 року) та в п'яти роботах з цивільної спеціалізації (3, 4, 7 лютого 2025 року).
15. Рішенням Комісії від 16.04.2025 № 82/зп-25 призначено повторну перевірку семи робіт (модельних судових рішень), виконаних під час виконання практичних завдань (кримінальна та цивільна спеціалізації) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), у яких встановлено розбіжності між найвищим і найнижчим балами у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала та затверджено склади екзаменаційної комісії для повторної перевірки та оцінювання п'яти робіт (модельних судових рішень), викладених під час виконання практичних завдань (цивільна та кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), у яких встановлено розбіжності між найвищим і найнижчим балами у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала.
16. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0033743) отримав 34,5 бали, а за результатами другого (код кандидата 0060632) - 51 бал, що у сумі становить 85,5 бали (додаток 1 до рішення).
Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення).
Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні за оголошеним рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення).
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
17. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на такі аргументи:
(а) порушення процедури підготовки та прозорості іспиту
Позивач зазначає, що при розробці одного з практичних завдань (друге судове рішення) Комісія використала матеріали судової справи № 433/1932/15-ц, яка не входила до офіційно оприлюдненого та затвердженого рішенням Комісії № 260/зп-24 переліку з 56 справ.
Оскільки позивач готувався виключно за офіційним переліком, використання «абсолютно нової» справи порушило його право на передбачуваність умов конкурсу та негативно вплинуло на якість виконання роботи через стресовий фактор та обмежений час (6 годин на дві справи).
(б) методологічні недоліки практичного завдання та системи оцінювання
Позивач вважає, що в другому модельному рішенні Комісія запропонувала кандидату обрати між двома різними процесуальними шляхами (написання постанови або ухвали), що не передбачалося іншими завданнями та створило ситуацію «роздвоєння».
Позивач стверджує, що обравши юридично правильний шлях - написання ухвали про відмову у відкритті провадження, він автоматично втратив можливість отримати бали за пунктами 1.1- 1.4 та 2.1 Методичних вказівок, оскільки ці критерії розраховані на структуру постанови. Таким чином, сама структура завдання унеможливила отримання прохідного бала.
(в) відсутність мотивації оскаржуваного рішення
Рішення Комісії, на думку позивача, містить лише арифметичні показники значень результатів оцінювання без викладення жодних мотивів: у чому саме полягали помилки кандидата або за якими критеріями бали були занижені.
Позивач зазначає, що рішення ВККС, яке має негативні наслідки для особи, повинно бути обґрунтованим, щоб кандидат міг зрозуміти істинні причини оцінки та мати змогу їх оскаржити.
(г) відсутність процедури перегляду результатів оцінювання
Позивач звертає увагу на відсутність процедури перегляду результатів оцінювання, виставлених колегією (3 особи), пленарним складом Комісії (16 осіб) у разі незгоди кандидата з балом. На думку позивача, передача дискреційних повноважень на оцінювання виключно трьом членам Комісії без можливості апеляції у самому органі перетворює їхню суб'єктивну думку на безконтрольне волевиявлення, що суперечить принципу верховенства права.
(ґ) неналежно оцінено якість виконаної роботи
Позивач наголошує, що його практичні роботи повністю відповідають вимогам ст. 382 ЦПК України, Методичним вказівкам та правовим позиціям Верховного Суду. Маючи значний стаж на посаді судді та високу продуктивність (1600 справ за рік), позивач вважає отримані низькі бали (34,5 та 51) явно несправедливими та такими, що не відображають його реальний рівень професійної компетентності.
Позиція відповідача
18. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 . Вища кваліфікаційна комісія суддів України наводить такі заперечення.
(а) щодо порушення процедури підготовки та прозорості іспиту
Комісія стверджує, що доводи позивача про використання справи № 433/1932/15-ц, якої нібито не було в переліку, є безпідставними. Відповідно до Додатку до рішення Комісії № 260/зп-24 під номером « 163» було оприлюднено справу № 990/115/22 (11-107заі22), у якій вперше було викладено правову позицію Верховного Суду щодо перебігу процесуальних строків під час воєнного стану.
Комісія наголошує, що оприлюднювалися саме номери справ, у яких викладені релевантні правові позиції, а не конкретні обставини справ, що спростовує твердження про «абсолютно нове» завдання.
(б) щодо методологічних недоліків практичного завдання та системи оцінювання
Комісія вважає, що оцінювання здійснювалося на підставі затверджених Методичних вказівок, які є інструментом забезпечення уніфікованого підходу до всіх кандидатів.
Аргументи позивача про «логічну суперечність» завдання та неможливість отримання балів за ухвалу зводяться виключно до його власної самооцінки та незгоди з отриманим балом, що не може свідчити про протиправність рішення Комісії.
Чинне законодавство та внутрішні положення Комісії не передбачають обов'язку членів екзаменаційної комісії викладати у відомостях письмові мотиви щодо кожного показника чи елемента роботи. Достатнім є виставлення індивідуального бала.
(в) щодо відсутності мотивації оскаржуваного рішення
Комісія стверджує, що оскаржуване рішення № 87/зп-25 містить усі необхідні елементи: опис процедури, перелік нормативних актів та результати оцінювання, що породжують юридичні наслідки для кандидата.
Відображення арифметичних показників у рішенні, яке базується на дешифрованих результатах анонімного іспиту, є достатнім рівнем мотивування для такого типу актів.
(г) щодо відсутності процедури перегляду результатів оцінювання
Повторна перевірка роботи проводиться лише у разі встановлення розбіжності між найвищим і найнижчим балами членів колегії у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала. Під час підготовки до затвердження результатів позивача доповідачем не було встановлено таких розбіжностей, а отже, правові підстави для повторного оцінювання іншим складом Комісії були відсутні.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд оцінив надані докази та пояснення сторін та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.
20. Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
21. Відповідно до ч. 3 ст.127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
22. Частиною 1 ст. 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону №1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
24. Пункт 2 ч. 1 ст.79-3 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
25. Статтею 28 Закону окреслено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років;
має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1- 3 цієї частини, щонайменше сім років.
26. Згідно з ч.ч. 1-2 ст.83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
За приписами ч.ч. 1- 2 ст.85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
27. Відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст. 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
- набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
- набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
- успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
28. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
29. Відповідно до ч. 4 ст. 74 та п. 6 ч. 1 ст. 93 Закону №1402-VІІІ рішенням Комісії від 19.06.2024 №185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення №185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
30. Згідно з п. 1.2 Положення №185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
31. Пунктом 1.6 Положення №185/зп-24 визначено, що основними принципами іспиту є об'єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.
32. Засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації (п.1.8 Положення №185/зп-24).
33. Згідно з п. 1.12 Положення №185/зп-24 етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
34. Пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
35. Пункт 2.9 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань.
Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1).
Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
36. Практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
37. Частина 7 ст. 101 Закону № 1402-VIII визначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
38. Порядок оскарження рішення Комісії визначає ст. 88 Закону №1402-VIII, зокрема у вказаній статті вказано, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.
39. Згідно з пп. 6.3.3 п. 6.3 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
40. Відповідно до пп. 6.3.4 п. 6.3 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі, зокрема набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).
41. Пунктом 6.6. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту передбачено, що результати іспиту затверджуються ВККС України та оприлюднюються на її офіційному вебсайті.
42. Предметом спору у цій справі є рішення ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25, яким були затверджені кодовані результати практичного завдання, стосовно ОСОБА_1 : Перше практичне завдання код кандидата - 0033743, бал - "34,5", Друге практичне завдання код кандидата - 0060632, бал - "51", Загальний бал за виконання практичного завдання - "85,5", - не складено, за балами, які є нижчими за мінімальний прохідний бал.
(а) щодо дотримання процедури підготовки та прозорості іспиту
43. Судом встановлено, що рішенням Комісії від 17.04.2025 №89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, зокрема й ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0033743) отримав 34,5 бали, а за результатами другого (код кандидата 0060632) - 51 бал, що у сумі становить 85,5 бали (додаток 1 до рішення). Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення).
Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні за оголошеним рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення).
44. Частиною 1 ст.92 Закону № 1402-VIII передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
45. Згідно з п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 93 Закону №1402-VIII до повноваження Комісії належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання.
46. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.79-2 Закону №1402-VIII Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
47. Аналіз наведених вище норм Закону України №1402-VIII свідчить про те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є спеціально уповноваженим центральним органом державного управління у сфері суддівського врядування. Саме ВККС законодавчо делеговані виключні повноваження щодо організації та проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема через затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його об'єктивного оцінювання, а також положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у системі судоустрою України.
48. У зв'язку з цим Комісія не лише зобов'язана діяти виключно в межах повноважень, чітко визначених законом, а й суворо дотримуватися власних внутрішніх регламентних та процедурних актів, які детально регламентують порядок і строки проведення відповідного конкурсу. Такий законодавчо закріплений механізм є запорукою забезпечення невід'ємних принципів об'єктивності, прозорості, неупередженості та законності всіх рішень, прийнятих Комісією, що, в свою чергу, сприяє реалізації конституційного принципу незалежності судової влади.
49. Верховний Суд відхиляє доводи позивача щодо нібито використання конкурсною комісією «абсолютно нової» справи № 433/1932/15-ц, яка не була передбачена затвердженим переліком для підготовки. З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 оприлюднено не фабули чи повні тексти модельних завдань, а номери судових справ, у яких викладено релевантні правові позиції Верховного Суду, що підлягали перевірці під час кваліфікаційного іспиту.
50. У справі № 433/1932/15-ц, на яку покликається позивач, застосовано правову позицію щодо перебігу процесуальних строків звернення до суду після введення воєнного стану на території України. Цю позицію Верховний Суд уперше висловив у справі № 990/115/22, номер якої (№ 163) Комісія офіційно оприлюднила в додатку до свого Рішення від 21.08.2024 № 260/зп-24.
51. Об'єктом підготовки кандидатів була не конкретна справа, а актуальна правова позиція суду найвищої інстанції. Оскільки правова позиція щодо перебігу строків у воєнний стан включена до оприлюдненого переліку, твердження позивача про непередбачуваність умов конкурсу та порушення права на належну підготовку є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
52. Суб'єктивне сприйняття позивачем завдання як «нового» через використання іншого номера справи (за тієї самої правової позиції) не свідчить про порушення відповідачем процедури іспиту.
(б) щодо методологічних недоліків практичного завдання та системи оцінювання
53. Відповідно до п.п. 1.1.- 2.1 Методичних вказівок елементами практичного завдання, що підлягають оцінюванню, є, зокрема:
- доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції;
- мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі;
- чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
- висновки за результатами розгляду апеляційної скарги;
- висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.
54. Суд відхиляє доводи позивача щодо наявності суперечностей у змісті практичного завдання. Методичні вказівки є нормативно-методологічним підґрунтям, покликаним забезпечити реалізацію принципу рівності перед законом та процедурою, що гарантує єдиний підхід до оцінювання та уніфікований стандарт вимог до всіх без виключення кандидатів, що нівелює твердження про вибіркову складність завдання для окремих осіб.
55. Твердження позивача про неможливість застосування критеріїв 1.1- 1.4 та 2.1 до обраного ним виду процесуального документа (ухвали) мають характер суб'єктивної позиції. Аргументація позивача ґрунтується на припущеннях, які спростовуються первинними доказами - екзаменаційними відомостями. Останні відображають результат професійного сприйняття роботи кожним членом колегії окремо, що є проявом їхньої професійної компетенції.
56. Оцінювання рівня професійної підготовки кандидата за результатами виконання практичного завдання є виключною дискрецією (компетенцією) Комісії. Суд, здійснюючи контроль за законністю актів індивідуальної дії, не може перебирати на себе роль спеціалізованого органу та проводити ревізію змістовної правильності відповідей чи здійснювати повторну перевірку робіт. Втручання у дискрецію органу поза межами процедурних порушень суперечить природі адміністративного судочинства.
57. Аргументи позивача фактично зводяться до незгоди з отриманим результатом. Проте незгода кандидата з балом (оцінкою) не є правовою підставою для визнання рішення Комісії протиправним та його скасування.
(в) щодо мотивації оскаржуваного рішення
58. Методику оцінювання учасників іспиту врегульовано розділом 5 Положення № 185/зп-24.
59. Відповідно до п. 5.1. Положення № 185/зп роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.
Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення.
60. У силу положень пп. 5.5.1 Положення № 185/зп практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
61. Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4).
62. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пп. 5.5.5).
63. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (пп. 5.5.6).
64. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
65. Пункт 5.6 Положення № 185/зп визначає, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо.
66. Згідно з п. 5.7 Положення № 185/зп максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення).
67. Згідно з п. 6.3.2 Положення № 184/зп-24 у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається:
6.3.2.1. Код учасника.
6.3.2.2. Бал учасника.
6.3.2.3. Результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено").
68. Відповідно до п. 6.4.2 Положення № 184/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається:
6.4.2.1. Прізвище, ім'я, по батькові учасника.
6.4.2.2. Код учасника.
6.4.2.3. Бал учасника.
6.4.2.4. Результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено").
69. Отже, п.п. 6.3.2 та 6.4.2 Положення № 184/зп-24 встановлюють вичерпний перелік реквізитів результату іспиту: ідентифікаційний код, кількісний бал та підсумкова оцінка успішності. За таких обставин відображення результату у цифровій формі є належним способом фіксації результатів фахової перевірки, що повністю корелюється з принципом юридичної визначеності.
70. Аналізуючи межі обов'язку Комісії щодо обґрунтування оцінок, Суд наголошує, що законодавством не передбачено обов'язкової деталізації процесу оцінювання у формі письмових пояснень чи рецензій. Професійний розсуд екзаменатора відображений безпосередньо у виставленому балі. Вимога позивача щодо надання додаткових текстових роз'яснень до кожного бала не ґрунтується на законі та надмірно розширює встановлені процедурні межі.
71. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №9901/49/19, за схожих обставин, зазначено:
«7. З установлених у справі обставин убачається, що Комісія в межах повноважень та у порядку, визначених Законом № 1402-VIII, Порядком проведення іспиту та методикою встановлення його результатів, а також Положенням про порядок та методологію оцінювання, визначила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання; визначила склад колегії Комісії для перевірки практичних завдань, здійснила оцінку виконаного позивачем практичного завдання; визначила результати складеного 14 листопада 2018 року практичного завдання; встановила мінімально допустимий бал практичного завдання для учасників іспиту; встановила мінімально допустимий бал першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» у межах процедури конкурсу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
При цьому фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.»
72. Велика Палата Верховного Суду уже надавала правову оцінку рішенням ВККС України щодо оцінки результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), та у постанові від 20.11.2025 у справі № 990/171/25 (провадження № 11-302заі25) з подібними правовідносинами дійшла такого правового висновку:
« 123. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов'язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата враховує таке.
124. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
125. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
126. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
127. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
128. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
129. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
130. За таких обставин незазначення в оскарженому рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
131. Також саме по собі ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.
132. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.
133. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов'язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
134. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
135. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
136. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.
137. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб'єктивним, негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об'єктивності членів екзаменаційної комісії.
138. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.
139. Проте позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб'єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, який є зрозумілим у цій ситуації, коли позивачка в результаті своєї інтелектуальної діяльності сформувала проєкти судових рішень, які за її критеріями оцінки в розрізі Методичних вказівок № 228/зп-24 є довершеними.
140. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об'єктивності відповідного оцінювання».
73. Наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду застосовний і до справи, що розглядається, і є підставою для відхилення доводів позивачів про відсутність поелементної оцінки виконаних практичних завдань і, відповідно, протиправність оскаржуваних рішень з цих мотивів.
74. Колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача про недостатність мотивування оскаржуваного рішення, оскільки правова природа такого індивідуального акта визначається специфікою конкурсної процедури. Рішення відповідає критеріям формальної та змістовної повноти, визначеним пунктом 6.1 Положення № 185/зп-24.
75. Доводи позивача про недостатнє мотивування рішення зводяться до суб'єктивної незгоди з отриманим результатом.
76. Оскільки оскаржуване рішення містить чіткий виклад фактичних обставин, індивідуалізовані результати та спричиняє конкретні юридичні наслідки, Суд дійшов висновку про повну відповідність дій відповідача стандартам обґрунтованості. Право особи на зрозуміле та передбачуване рішення було забезпечене у повному обсязі, що виключає підстави для визнання його протиправним.
(г) щодо процедури перегляду результатів оцінювання
77. Колегія суддів не погоджується з позицією позивача про відсутність дієвого механізму перегляду результатів оцінювання.
78. Згідно з пп. 6.3.1 Положення №184/зп-24 при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками.
Член Комісії-доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
79. Зміст зазначеної норми свідчить про існування спеціального механізму перевірки оцінок, який передбачає об'єктивний критерій контролю: виявлення істотних розбіжностей у балах членів колегії, що є правовим запобіжником проти суб'єктивізму при перевірці робіт.
80. Отже, виключно за умови встановлення розбіжності між найвищим та найнижчим балами у розмірі 20 і більше відсотків від максимально можливого бала у Комісії виникає обов'язок передачі роботи новому складу екзаменаційної комісії, що гарантує безсторонність та усунення сумнівів у якості оцінювання.
81. Судом встановлено, що під час підготовки матеріалів до затвердження результатів іспиту було проведено верифікацію екзаменаційних відомостей позивача. Оскільки розбіжностей, що перевищували б установлений 20-відсотковий ліміт, виявлено не було, бали членів колегії вважаються узгодженими. За умови перебування оцінок у межах допустимого статистичного відхилення, правові підстави для ініціювання повторної перевірки робіт позивача згідно з Положенням № 184/зп-24 були відсутні.
82. Суд зазначає, що у процедурах професійного відбору право кандидата на участь реалізується через створення рівних, анонімних та прозорих умов складання іспиту. Право «бути почутим» не передбачає можливості ініціювати спір щодо кожного експертного бала у разі суб'єктивної незгоди з ним. Кваліфікаційне оцінювання за своєю суттю є реалізацією виключної дискреції колегіального органу, яка не може бути підмінена власним баченням кандидата про цінність його роботи.
83. Доводи позивача про необхідність запровадження додаткового перегляду результатів пленарним складом Комісії за заявою учасника Суд відхиляє, оскільки закон не зобов'язує Комісію ревізувати фаховий розсуд спеціалізованих колегій, якщо процедуру оцінювання було дотримано.
84. Верховний Суд вважає, що одностайність у балах членів колегії щодо робіт позивача є доказом застосування уніфікованої методології. Встановлений порядок оцінювання забезпечив належний рівень захисту від свавільного втручання.
(ґ) щодо якості виконаної роботи
85. Колегія суддів відхиляє аргументи позивача про те, що його значний стаж роботи на посаді судді та висока кількісна продуктивність (розгляд 1600 справ на рік) обумовлюють отримання високого бала під час кваліфікаційного оцінювання.
86. Верховний Суд наголошує, що кваліфікаційний іспит є автономною процедурою, метою якої є перевірка здатності кандидата продемонструвати професійний рівень у конкретний момент часу, в обмежених часових межах та відповідно до уніфікованих методологічних вимог. Значний професійний досвід не звільняє кандидата від обов'язку підтвердити компетентність шляхом виконання екзаменаційного завдання.
87. Твердження Позивача про «явну несправедливість» отриманих балів (34,5 та 51) ґрунтуються виключно на його самооцінці, яка не доводить протиправності рішення Комісії.
88. Суд акцентує, що «справедливість» в межах конкурсної процедури реалізується через рівність умов для всіх учасників та застосування до них єдиних критеріїв оцінювання. Оскільки позивач складав іспит на загальних засадах, а оцінювання проводилося колегіальним органом на підставі затверджених Методичних вказівок, саме по собі незадоволення результатом оцінювання не свідчить про його несправедливість у юридичному розумінні.
89. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
90. З огляду на наведені вище висновки Суд не вбачає підстав для задоволення позову та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17.04.2025 № 87/зп-25 в частині, що стосується позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
91. За правилами статті 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 КАС України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.М. Чиркін