Справа № 163/2574/25 Провадження №33/802/292/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.
Доповідач: Гапончук В. В.
14 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Сіренка М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія-далекобійника, РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 11.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.11.2025 року о 08:20 годині, керуючи автомобілем марки «Даф», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Прикордонників, 1, в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.33-34).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Сіренко М.Ю. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що свідчить про відсутність у останнього обов'язку на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд на стан сп'яніння.
Окрім цього, сторона захисту вважає, що поліцейськими було схилено ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду. Поліцейськими не надано беззаперечних доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , а саме щодо провокації з боку поліцейських.
Також поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не вилучили посвідчення водія, а долучений відеозапис з місця події не є безперервним, а відтак - недопустимим доказом.
Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області від 11.03.2026 року скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України (а.с.38-42).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 19.11.2025 року (а.с.2);
-письмовими поясненнямиОСОБА_1 від 19.11.2025 року (а.с.3);
-зобов'язанням до протоколу серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
-відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції (а.с.7).
Згідно довідки, складеної старшим інспектором сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Заяць А., вбачається, що у громадянина ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.6)
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка інспектора ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також при складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли легітимно.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Доводи, на які посилається апелянт, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для вимоги у проходженні ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння через відсутність у них доказів керування останнім транспортним засобом, оскільки вони повістю спростовуються відеозаписом із нагрудних боді камер працівників поліції.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки особисто ним було підписано зобов'язання до протоколу серії ЕПР1 №517375 від 19.11.2025 року про відсторонення від керування транспортним засобом протягом 24 годин, а також спростовується відеозаписом із нагрудних боді камер працівників поліції.
У ОСОБА_1 не було вилучено посвідчення водія, оскільки останній показував свої документи у застосунку Дія.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом, спростовують вину його довірителя у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином усі мотиви апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені ним та його довірителем під час перегляду справи апеляційним судом, щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_3 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_4 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.