Справа № 761/7017/26
Провадження № 1-кп/761/3337/2026
02 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12023060400001220 від 17 квітня 2023 року, з угодою про визнання винуватості щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бабушкін Бурятська АРСР, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , з метою власної наживи, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, зокрема положень ч. 1 ст. 7 вказаного закону, відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України, дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим законом, а в передбачених ним випадках - порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади, а також у порушення вимог ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, відповідно до яких діяльність з обігу психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом, маючи на меті збагатитися, здійснювала незаконне, придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини.
У порушення вищевказаних нормативних актів, у ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, але не пізніше 28.04.2025, виник злочинний умисел на незаконне придбання з метою збуту психотропних речовин.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_3 при невстановлених слідством та судом обставин, часу та місця, але не пізніше 28.04.2025, незаконно придбала препарат з назвою «Редуксин» виробництва «АО «Биохимик», Россия 430030, г. Саранск, ул. Васенко, д. 15А», який містить у своєму складі психотропну речовину обіг якої обмежено - сибутрамін, та перевезла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому його зберігала з метою подальшого незаконного збуту на території України.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 при невстановлених слідством та судом обставинах, часу та місці, але не пізніше 28.04.2025 розмістила в інтернет магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням https://anny.com.ua/ua/p2115807831-kapsuly-tabletki-appetita.html» оголошення, щодо продажу препарату з назвою «Редуксин», де зазначила ціну, умови оплати та свої контактні дані для зв'язку.
Надалі, 28.04.2025 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут психотропної речовини, попередньо отримавши замовлення, та грошові кошти в сумі 1 500 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_1 від Особа 1, який не був обізнаний про вміст психотропної речовини у препараті «Редуксин», за купівлю останнім 1 блістеру вказаного препарату, що містить 10 капсул, перевезла його від місця свого проживання до поштового відділення ТОВ «Нової пошти» №6265, що за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 8/32.
Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи злочинну діяльність, направлену на збут психотропної речовини, у поштовому відділенні ТОВ «Нової пошти» №6265 створила та переслала посилку (TTH №20451150721587) з 1 блістером препарату «Редуксин», що містить 10 капсул, на ім'я Особа 1 у поштове відділення №16 TOB «Нова пошта», що за адресою: м. Житомир, вул. Євгена Рихлика, 11-А.
30.04.2025 Особа 1 отримав у поштовому відділенні №16 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Житомир, вул. Євгена Рихлика, 11-А, посилку від ОСОБА_3 з 1 блістером препарату «Редуксін», який містить 10 капсул із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,1496 г.
Крім того, 03.09.2025 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут психотропної речовини, попередньо отримавши замовлення та грошові кошти в сумі 6 300 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_1 від невстановленої під час досудового розслідування Особи 2 за купівлю останньою 3 блістерів вказаного препарату, які містять по 10 капсул кожний, перевезла його від місця свого проживання до станції метро «Житомирська» у м. Києві.
Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи злочинну діяльність, направлену на збут психотропної речовини, передала коробку з 3 блістерами препарату «Редуксин», які містять по 10 капсул кожний, водієві пасажирського автобуса марки «Mercedes» д.н.з. « НОМЕР_2 » Особі 3, який не був обізнаний про вміст вказаної коробки, для доставки її в м. Кишинів Республіки Молдова та передачі невстановленій під час досудового розслідування Особі 2.
Однак, 04.09.2025 на пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в автобусі марки «Volkswagen Crafter» д.н.з. « НОМЕР_3 » під керуванням Особи 3 працівниками прикордонної служби України виявлено і вилучено вміст переданої 03.09.2025 ОСОБА_3 коробки, а саме 3 блістери препарату «Редуксин», які містять по 10 капсул кожний, із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,4491 г.
Також, 03.09.2025 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут психотропної речовини, попередньо отримавши замовлення та грошові кошти в сумі 3 600 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_1 від Особи 1, який не був обізнаний про вміст психотропної речовини у препараті «Редуксін», за купівлю останнім 2 блістерів вказаного препарату, які містять по 10 капсул кожний, незаконно перевезла їх від місця свого проживання до поштового відділення ТОВ «Нової пошти» №6265, що за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 8/32.
Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи злочинну діяльність, направлену на збут психотропної речовини, у поштовому відділенні ТОВ «Нової пошти» №6265 створила та переслала посилку (TTH № 20451240171961) з 2 блістерами препарату «Редуксін», які містять по 10 капсул кожний, на ім'я Особа 1 у поштове відділення № 25 ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 53.
09.09.2025 Особа 1, отримав у поштовому відділенні № 25 TOB «Нова пошта» за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 53, посилку від ОСОБА_3 з 2 блістерами препарату «Редуксин», які містять по 10 капсул кожний, із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,3022 г.
У подальшому, 08.09.2025 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут психотропної речовини, попередньо отримавши замовлення від Особи 4, яка не була обізнана про вміст психотропної речовини у препараті «Редуксин», за купівлю останньою 3 блістерів вказаного препарату, які містять по 10 капсул кожний, незаконно перевезла їх від місця свого проживання до відділення ТОВ «Нової пошти» №6265, що за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 8/32.
Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи злочинну діяльність, направлену на збут психотропної речовини, у відділенні ТОВ «Нової пошти» №6265 створила та переслала посилку (ТТН № 20451243653355) з 3 блістерами препарату «Редуксин», які містять по 10 капсул кожний, Особі 4 у поштове відділення №210 ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 13.
10.09.2025 Особа 4 отримала у поштовому відділенні № 210 TOB «Нова пошта» за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 13, посилку від ОСОБА_3 з 3 блістерами препарату «Редуксін», які містять по 10 капсул кожний, та здійснила за них оплату у сумі 5 400 грн.
У подальшому, 25.09.2025 Особа 4 добровільно видала органу досудового розслідування придбані у ОСОБА_3 2 блістера препарату «Редуксин», які містили по 10 капсул кожний, та 1 блістер препарату «Редуксин», який містив 7 капсул із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містять у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,4061 г.
Крім цього, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, направленого на збут психотропної речовини, ОСОБА_3 при невстановлених слідством обставин, часу та місці, але не пізніше 09.09.2025, незаконно придбала препарати з назвами: «ARABIC», «Harva», «Samynn wan slim ultra», «Голдлайн плюс», які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - сибутрамін та перевезла їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому їх зберігала з метою подальшого Незаконного збуту на території України.
09.09.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 1 блістер препарату «Редуксин», який містить 5 капсул із порошкоподібно речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, масою 0,0743; 13 блістерів препарату «ARABIC» зі 77 капсулами з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 1,6724 г; 3 картонні коробки препарату «Harva» зі 100 капсулами з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 2,4131 г; 9 металевих коробок препарату «Samynn wan slim ultra» та 2 металеві коробки препарату «lishou» з 348 капсулами з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 8,6942г; 8 блістерів препарату «Голдлайн плюс» з 80 капсулами з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 1,1762 г; 10 капсул 3 порошкоподібною речовиною темно-коричневого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,2454 г, 15 упаковок препарату «Редуксин» по 3 блістера в кожній, по 10 капсул у блістері, всього 450 капсул з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 6,904 г; 3 блістера з написом «Редуксин», по 10 капсул у блістері, всього 30 капсул з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0, 469 г; 4 упаковки препарату «Редуксин», по 3 блістера в кожній, по 10 капсул у блістері, всього 120 капсул з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масо 1,739 г.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, але не пізніше 23.08.2025 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на переміщення психотропної речовини через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Так, 23.08.2025 ОСОБА_3 від невстановленої під час досудового розслідування Особи 2 отримала замовлення на купівлю 3 блістерів препарату «Редуксин» та відправку їх у м. Кишинів Республіки Молдова, за що отримала грошові кошти у сумі 6 300 грн. на свою банківську картку № НОМЕР_1 .
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, але не пізніше 03.09.2025, ОСОБА_3 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з метою ускладнення виявлення психотропних речовин під час митного контролю України, упакувала 3 блістери препарату «Редуксин» до фіолетової коробки з написом «Власна кондитерська», яку поклала разом із паперовим наповнювачем до коробки коричневого кольору з написами служби доставки «Нова пошта», здійснивши на ній напис «Косметика декор НОМЕР_4 ОСОБА_6 ».
Після цього, 03.09.2025 ОСОБА_3 принесла зазначену вище коробку до станції метро «Житомирська», що в м. Києві, передала її водієві пасажирського автобуса марки «Merсedes» д.н.з. « НОМЕР_5 » сполученням «Київ-Кишинів» - Особі 3, для доставки її до м. Кишинів Республіки Молдова та передачі невстановленій досудовим розслідуванням Особі 2, при цьому не повідомивши Особу 3 про її дійсний вміст.
У подальшому, 03.09.2025 під час руху автобусу неподалік м. Одеса автобус марки «Mercedes» д.н.з. « НОМЕР_6 » вийшов з ладу, у зв'язку із чим, водій Особа 3 перемістив зазначену посилку та пасажирів до автобусу марки «Volkswagen Crafter» д.н.з. « НОМЕР_7 », на якому продовжив рух за маршрутом до м. Кишинів Республіки Молдова.
03.09.2025 приблизно о 14 год. під час проходження прикордонно-митного контролю в пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Особа 3 на автобусі марки «Volkswagen Crafter» д.н.з. « НОМЕР_3 » перевіз через державний кордон України в Республіку Молдова отриману від ОСОБА_3 коробку з прихованим у ній препаратом, що містить психотропну речовину.
03.09.2025 Особа 3, який перебував в м. Кишинів Республіки Молдова, зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням Особа 2 та повідомила, що не зможе забрати посилку і попросила повернути посилку на територію України, де її забере інша особа.
Після чого, 04.09.2025 приблизно о 08 год. 00 хв. автобус марки «Volkswagen Crafter» д.н.з. « НОМЕР_7 » під керуванням Особи 3 перетнув кордон України зі сторони Республіки Молдова, де в пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці працівниками прикордонної служби України було виявлено та вилучено коробку з написом «Косметика декор НОМЕР_4 ОСОБА_6 » з 3 блістерами препарату «Редуксин», які містять по 10 капсул кожний, із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг, якої обмежено - сибутрамін, загальною масою 0,4491 г.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України.
17 лютого 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки ОСОБА_4 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення яке їй пред'явлено. Визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, визнала фактичні обставини справи встановлені досудовим розслідуванням. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, надала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченою ОСОБА_3 вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, досліджених документів, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України.
Згідно ст. 470 КПК України, прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Разом з тим, аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що вказана угода не відповідає вищезазначеним критеріям, а саме умови угоди суперечать вимогам КПК України та закону, зокрема, умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Згідно змісту даної угоди, сторони досягли домовленості щодо призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання, а саме:
- за ч. 1 ст. 305 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - штраф у розмірі 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 000 грн.;
- за ч. 1 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - штраф у розмірі 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 000 грн.;
- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - штраф у розмірі 21000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 357 000 грн. з конфіскацією грошових коштів, вилучених 09.09.2025 під час обшуку домоволодіння ОСОБА_3 у сумі 1800 доларів США, 2970 євро та 33 тис. грн.;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 21000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 357 000 грн., з конфіскацією грошових коштів, вилучених 09.09.2025 під час обшуку домоволодіння ОСОБА_3 у сумі 1800 доларів США, 2970 євро та 33 тисячі гривень.
Погоджено застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A32» IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 в корпусі чорного кольору.
Разом з тим, узгоджена сторонами міра покарання не відповідає вимогам закону, оскільки сторонами не наведено підстави для застосування ст. 69 КК України.
Як слідує з ч.7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України санкція яких передбачає покарання від чотирьох до восьми років, від шести до десяти років з конфіскацією майна та від п'яти до восьми років.
Положеннями ст. 69 КК України визначено, що призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, може бути обумовлено: 1) наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення 2) урахування особи винного.
Так, в угоді про визнання винуватості в якості пом'якшуючих обставин зазначено: щире каяття, похилий вік обвинуваченої та готовність переказати грошові кошти у розмірі 200 (двісті) тисяч гривень, сплачені у якості застави за ОСОБА_3 , на потреби Збройних Сил України.
Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Зважаючи на посткримінальну поведінку ОСОБА_3 , суд вважає, що щире каяття можна визначити пом'якшуючою обставиною.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 1961 року народження, то вона, з огляду на ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», є особою похилого віку
Проте, на переконання суду похилий вік обвинуваченої при вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості та визнання вказаної обставини пом'якшуючою у цій справі не має вирішального значення, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень у сфері обігу психотропних речовин. Сам по собі факт пенсійного віку не може бути підставою для визнання вказаної обставини пом'якшуючою, оскільки вік не став перешкодою у вчиненні дій, які орган досудового розслідування кваліфікує, як тяжкі кримінальні правопорушення, а отже, жодним чином не знижує її суспільної небезпечності.
Щодо готовності обвинуваченої переказати грошові кошти у розмірі 200 (двісті) тисяч гривень, сплачені у якості застави за ОСОБА_3 , на потреби Збройних Сил України суд зазначає наступне.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 442/2407/22 (провадження № 51-2963км23) зазначив, що перерахування коштів, що були предметом застави, на підтримку ЗСУ навіть від заставодавця може бути враховане судом під час призначення покарання засудженому як обставина, що його пом'якшує.
Частина 2 ст. 66 КК України вказує, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, що в цьому випадку вказує на дискрецію суду під час вирішення даного питання, однак оцінюючи сукупність протиправних дій та їх кваліфікацію, інкримінованих ОСОБА_3 , суд вважає, що в даному випадку готовність переказу грошових коштів на потреби ЗСУ не можна віднести до категорії пом'якшуючих обставин в розрірі суспільної небезпеки вчинених діянь.
Таким чином, сторонами не наведено та не обґрунтовано наявність сукупності пом'якшуючих покарання обставин, відтак суд приходить до висновку, що ці обставини є такими, які враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченій злочину, не знижують ступінь цієї тяжкості.
При призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв'язку між пом'якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом'якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. (Постанова ВС у справі № 591/2221/19 (провадження № 51-4503км19).
Покарання, призначене обвинуваченій ОСОБА_3 має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації. При призначенні покарання необхідно враховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання буде суперечити інтересам суспільства, оскільки не буде формувати в свідомості громадян думку, що їх протиправні дії, будуть нести за собою відповідальність.
Суд дійшов висновку, що погоджене сторонами покарання не забезпечить повного досягнення мети покарання, оскільки, призначаючи покарання, суд, зокрема, засвідчує суспільну небезпечність вчиненого та наголошує на обов'язку кожної особи утримуватися від подібних дій. Крім того, сама невідворотність покарання за такі правопорушення виконує превентивну функцію, стримуючи осіб, схильних до протиправної поведінки.
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі наведеного вище, суд вважає, що узгоджене сторонами угоди покарання, є формальним, не відповідає характеру вчинених кримінальних правопорушень, не відповідає соціальному аспекту цієї категорії кримінальних правопорушень.
Частиною 3 статті 314 КПК України визначено перелік можливих дій суду у підготовчому судовому засіданні, а саме суд має право прийняти одне з рішень, визначених окремими пунктами: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження; повернути обвинувальний акт прокурору; направити обвинувальний акт для визначення підсудності; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Суд звертає увагу, що рішення щодо угоди (затвердження або відмова) виділено законодавцем в окремий пункт можливих дій суду, а рішення щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду в інший пункт, що регулює дії суду.
Відмова в затверджені угоди (п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України) не тягне за собою рішення щодо необхідності призначення обвинувального акту до судового розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України), оскільки в пункті 1 ч.3 ст. 314 КПК України чітко визначено дії суду при відмові в затверджені угоди.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди від 17 лютого 2026 року, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 і повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 314, 648-475 КПК України, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 17 лютого 2026 року, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060400001220 від 17 квітня 2023 року - відмовити.
Повернути кримінальне провадження № 12023060400001220 від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва ОСОБА_1