Справа № 761/10120/26
Провадження № 1-кп/761/3436/2026
07 квітня 2026 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 251 051 000 007 65 від 15.05.2025, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівного, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки, з огляду на покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник та обвинувачений заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, посилаючись на те, що під час вручення обвинувального акта ОСОБА_5 не забезпечено участі захисника, у зв'язку з чим, на думку сторони захисту, порушено право обвинуваченого на захист, що, у свою чергу, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Також сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість ризиків, передбачених 177 КПК, а також стану здоров'я ОСОБА_5 , який унеможливлює перебування останнього в умовах слідчого ізолятора. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби або особисте зобов'язання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з 4 ст. 291 КПК до обвинувального акта додається, зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить відомості та додатки, обов'язкова наявність яких прямо передбачена кримінальним процесуальним законом.
Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33 КПК підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч. 6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч. 2 ст. 318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений та його захисник.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування покладений обов'язок встановити існування таких складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням та збутом наркотичних засобів за численними епізодами, свідчить про наявність підстав для критичної оцінки його моральних якостей та, у сукупності з іншими встановленими обставинами, підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Суд також бере до уваги, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, будь-яких підтверджень щодо наявності утриманців обвинуваченим не надано, отже, наведений вище ризик є обґрунтованим.
Крім того, не виключається, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення може здійснити незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема, шляхом переконання, умовляння, погроз або іншого протиправного впливу, спрямованого на зміну ними раніше наданих показань, їх спотворення чи відмову від надання правдивих свідчень, що у свою чергу може істотно ускладнити встановлення фактичних обставин кримінального провадження та перешкодити здійсненню судового розгляду.
Також має місце ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема продовжити злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів або вчинити інші протиправні дії, спрямовані на отримання незаконного доходу.
Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 суд не вбачає.
З вказаних підстав суд вважає, що не підлягають задоволенню клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, суд, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених ст. 182 КПК зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченнямОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, призначити на 12 год. 00 хв. 15 квітня 2026 року у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 05 червня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.
Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.
Ухвала в частині рішення щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1