Справа № 127/26187/25
Провадження № 2/127/5647/25
13 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Третьої вінницької державної нотаріальної контори, про усунення від права спадкування за законом,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 за участі третьої особи Третьої вінницької державної нотаріальної контори, про усунення від права спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , спадкоємцями за законом якого є позивачка та його онука - відповідач по справі ОСОБА_2 . З чоловіком позивачка прожила у шлюбі 43 роки, доглядом за чоловіком займалась позивачка, і коли не змогла здійснювати за ним догляд, почав допомагати син позивачки ОСОБА_4 . За 43 роки спільного життя ні внучка, ні донька чоловіка від першого шлюбу ніколи не цікавилась його життям.
За час спільного проживання з чоловіком була куплена кооперативна квартира. Після смерті ОСОБА_3 відповідачка подала заяву про прийняття спадщини. Про факт прийняття спадщини відповідачкою ОСОБА_1 стало відомо від державного нотаріуса під час оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину.
З огляду на вищевикладене позивач звернулась до суду з вимогою про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано в Третьої вінницької державної нотаріальної контори спадкову справу №77/2024, відкриту після смерті ОСОБА_3 .
07.10.2025 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Зазначила, що позовні вимоги позивача не підтримує. Матеріали з доказами рідства зі спадкодавцем містяться із спадкодавцем містяться в спадковій справі. За допомогою в лікуванні ОСОБА_3 та з повідомленням про його критичний стан позивач до неї не зверталася. Про смерть дідуся позивач не повідомила. З боку позивача на адресу відповідачки починаючи з березня 2023 року постійно надходять погрози з метою відмови від наслідуваного майна.
22.10.2025 надійшли витребувані докази.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача адвокат Суркова І.О. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про таду і час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Від представника третьої вінницької державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні питання покладаються на розсуд суду.
Судом було задоволено клопотання позивача про виклик свідків. З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи зазначені свідки були викликані до суду та допитані в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_5 , яка є сусідкою позивачки близько 50 років, повідомила, що ніколи не бачила внуків, правнуків покійного. Ним опікалась позивач і син ОСОБА_6 . На похованні ОСОБА_2 не було.
Свідок ОСОБА_4 син позивачки, розповів що його виховував вітчим, з відповідачкою не знайомий, вітчим декілька разів відправляв посилки відповідачці. На похованні ОСОБА_2 не була присутня.
Свідок ОСОБА_7 , сусідка, розповіла що знайома з сім'єю ОСОБА_8 з 1972 року. Дітей та внуків ОСОБА_3 ніколи не бачила. ОСОБА_3 потребував стороннього догляду. Доглядала його жінка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 . Онуки на похованні не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 02.04.2024 Третьою вінницької державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №77/2024.
11.04.2024 ОСОБА_2 звернулась з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті померлого ОСОБА_3 , за правом представлення, так як її мати, дочка померлого ОСОБА_9 , померла раніше нього. Заява посвідчена приватним нотаріусом Ізюмівського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я.В., та зареєстровано в реєстрі за №1696.
11.04.2024 ОСОБА_10 , внук спадкодавця, спадкоємець за законом подав заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Ізюмівського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я.В., та зареєстровано в реєстрі за №1695.
12.04.2024 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Третьої вінницької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку придбаної під час перебування в зареєстрованому шлюбі квартири АДРЕСА_2 , а на другу половину згаданої квартири просива видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
12.07.2024 державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В.С. видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого посвідчено, що ОСОБА_1 належить 1/2 частка в праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям у шлюбі.
Спільне сумісне майно подружжя складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
12.07.2024 державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В.С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого посвідчено, що спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина ОСОБА_1 в 1/2 частці.
Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
13.08.2024 державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В.С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого посвідчено, що спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його онука ОСОБА_2 в 1/2 частці, у тому числі з урахуванням 1/4 частки, від якої відмовився онук спадкодавця - ОСОБА_10 .
Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек №392972042, сформованого 30.08.2024 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 . Дата і час реєстрації 12.07.2024.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек №439477537, сформованого 14.08.2025 ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 . Дата і час реєстрації 12.07.2024.
Судом оглянуто додані до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 від 04.05.2025, ОСОБА_11 від 13.08.2025, ОСОБА_7 від 13.08.2025, ОСОБА_5 від 14.08.2025, ОСОБА_4 від 04.08.2025, ОСОБА_12 від 13.08.2025, у яких вони надали свідчення щодо обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із зазначених заяв вбачається, що ОСОБА_3 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 . У зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_3 догляд за ним здійснювали його дружина та її син - ОСОБА_4 , які фактично забезпечували необхідну допомогу та піклування.
Водночас свідки зазначають, що дочку ОСОБА_3 , а також його внучку ніхто не бачив; участі у догляді за ним внучка не брала. Крім того, внучка була відсутня під час поховання, що також підтверджує її фактичну відсутність у житті померлого.
Надані свідчення є послідовними, взаємоузгодженими між собою, не містять істотних суперечностей та в сукупності підтверджують викладені обставини.
При вирішенні спору по суті суд враховує вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно із ч. 3 цієї статті не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Виходячи зі змісту вказаної норми закону та відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.
Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши пояснення сторони позивача та свідків, а також керуючись нормами цивільного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо усунення відповідачки від права на спадкування.
Судом встановлено, що позивач фактично здійснювала піклування про спадкодавця, який за станом здоров'я потребував постійного стороннього догляду та медичної допомоги. Водночас відповідачка за життя спадкодавця не надавала йому належної допомоги, не брала участі у догляді під час його хвороби та лікування, а також не долучилась до організації та проведення поховання.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, а також узгоджуються з письмовими поясненнями свідків, яким суд надає належну доказову оцінку.
Водночас відповідачкою не надано жодних належних і допустимих доказів на спростування наведених обставин, що свідчить про безпідставність її заперечень проти позову.
Таким чином, усе вищенаведене, дає суду підстави для задоволення вимог в частині усунення ОСОБА_2 від права спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Щодо вимоги позивачки про визнання за нею права власності на кооперативну квартиру, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналізуючи вказані вище норми, слід дійти висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, такі перешкоди є непереборними, які неможливо усунути не інакше, як в судовому поряду. При цьому, суд наголошує, що відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно або видача свідоцтва про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно із п.4.18. пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Отже, правовою підставою для набуття права власності на спадкове нерухоме майно є видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відтак, враховуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що позивач ОСОБА_1 не позбавлена права у нотаріальному порядку оформити свої спадкові права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру є передчасними, а відтак не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно довідки МСЕК серії 12ААА №042089 від 12.03.2015 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь держави.
Таким чином, з відповідачки слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн на користь держави.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1224 ЦК України, ст. ст. 81, 263, 265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В задоволені решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
третя особа: Третя вінницька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 03100771, адреса: вул. 600-річчя, буд. 30, м. Вінниця.
Повний текст рішення складено 13.04.2026.
Суддя О.О. Жмудь