про відмову у відкритті касаційного провадження
15 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/38127/24
адміністративне провадження № К/990/15161/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року (суддя Дубровна В.А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року (колегія у складі суддів Коваля М.П., Джабурія О.В., Вербицької Н.В.)
у справі № 420/38127/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФ України в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії від 21.10.2024 № 156050013563 з урахуванням довідки про заробітну плату від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування довідок від 16.01.2024 за № 20 та № 21, виданих Головним управлінням реструктуризації шахт Державного унітарного підприємства донецької народної республіки при розрахунку ОСОБА_1 пенсії;
- зобов'язати відповідачу здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 07.04.2022 з врахуванням заробітної плати згідно з довідкою про заробітну плату від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», довідками від 16.01.2024 № 20 і № 21, виданими Головним управлінням реструктуризації шахт Державного унітарного підприємства донецької народної республіки.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 01.12.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026, задовольнив позов частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Одеській області від 21.10.2024 № 156050013563 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з підстав не врахування довідки про заробітну плату від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.10.2024 пенсію за віком, з урахуванням довідки про заробітну плазу від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум. Визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки «Головне управління реструктуризації шахт» від 16.01.2024 № 20 про заробітну плату для здійснення перерахунку його пенсії. Зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки «Головне управління реструктуризації шахт» від 16.01.2024 № 20 про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії, з урахуванням висновків суду. Відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
03.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Одеській області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову особі в проведенні в перерахунку пенсії з підстав не врахування довідок про заробітну плату за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, які видані підприємствами, що знаходяться на території ДНР.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 11.12.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Одеській області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому Суд не приймає до уваги посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а, оскільки предмет спору стосувався визнання протиправною та скасування відмови Управління Пенсійного фонду України у призначенні пенсії за віком, яка ґрунтувалась виключно на порушенні порядку подання документів, так як обставини цієї справи та справи, зазначеної скаржником з метою обґрунтування підстави касаційного оскарження, виникли за різних фактичних обставин, у різні періоди часу з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 23.12.2020 у справі № 520/7125/17 зауважив, що посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025, виходив з мотивів, що фактично кореспондуються із наведеними вище правними позиціями Верховного Суду.
З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Одеській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі № 420/38127/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб