15 квітня 2026 року
м. Київ
справа №560/18531/25
адміністративне провадження №К/990/10727/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3092,52 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом надання доказів надіслання відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами, а також, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
На виконання вимог ухвали до суду надійшов лист, в якому позивач зазначив, що нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. Тому податкова вимога та податкове повідомлення-рішення надіслані відповідачу на його податкову адресу, відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: вул. Козача 44, м. Волочиськ, Хмельницька обл.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву повернуто позивачеві на підставі вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України з посиланням на не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 07.11.2025, у встановлений судом строк.
Мотивуючи вказаний висновок суд зазначив, що у корінці податкового повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0847764-2408-2204-UA68040090000087566 та в податковій вимозі від 11.02.2025 №0002529-1303-2201 зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1 . На підтвердження їх надсилання відповідачу позивач надав рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в яких зазначена адреса: АДРЕСА_2 У відповіді на запит від 10.10.2025 №2225-2025-0006212 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків, наданій позивачем, зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 "АДРЕСА_1". При цьому, в зазначеному корінці податкового повідомлення-рішення відсутня інформація про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. Також, зазначена інформація відсутня в матеріалах справи. Це унеможливлює висновок про надіслання податкового повідомлення-рішення відповідачу відповідно до вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України. Таким чином, вимоги ухвали від 07.11.2025 позивач не виконав, що власне і слугувало підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 - без змін.
До Верховного Суду 09.03.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25.
Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву, в якій зауважено, що у відповідності до п. 27 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», скаржник звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи, предметом якої є стягнення податкового боргу в усіх судових інстанціях. Однак додатково зауважено на необхідності продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в разі відмови в задоволенні вказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів вважає його обґрунтованим, оскільки, позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, предметом якої є стягнення податкового боргу в усіх судових інстанціях незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду оскаржуваного судового рішення (ухвала, постанова, рішення). Аналогічна правова позиція викладені і в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 року у справі № 160/300/23 (адміністративне провадження № К/990/12479/23), від 21.06.2023 року у справі № 160/460/23 (касаційне провадження № К/990/7414/23), від 13.03.2025 року № 460/12108/24 (адміністративне провадження № К/990/6338/25), але не виключно.
Отже подане скаржником в процесуальний спосіб клопотання про звільнення від сплати судового збору є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Однак суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України). Відтак, скаржнику на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 19.03.2026 року слід уточнити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України з їх належним обґрунтуванням, враховуючи надані судом роз'яснення в цій частині.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та продовжити скаржнику на десять днів з дня отримання копії даної ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 121, 169, 330, 332 КАС України,
Задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області та звільнити останнього від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Продовжити Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області на десять днів з дня отримання копії даної ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25, шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко ,
Судді Верховного Суду