Справа № 761/14010/26
Провадження № 2/761/10135/2026
14 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі Україна» про захист прав людини, визнання договору нікчемним, встановлення відсутності правових підстав нарахування заборгованості через неконституційність регулятора (НКРЕКП) та відшкодувати моральну шкоду, -
У квітні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києві надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі Україна» про захист прав людини, визнання договору нікчемним, встановлення відсутності правових підстав нарахування заборгованості через неконституційність регулятора (НКРЕКП) та відшкодувати моральну шкоду.
Розглянувши надані матеріали, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (частина 1 статті 1 ЦПК України).
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем заявлені вимоги, а саме:
-Визнати Типовий договір розподілу природного газу з Позивачем нікчемним (неукладеним) у зв'язку з неконституційністю органу, що його затвердив (Рішення КСУ № 5-р/2019).
-Встановити право Позивача на безоплатне отримання газу за правом народження Людини та громадянина та на підставі ст. 30 Закону про місцеве самоврядування.
- Визнати вимоги Відповідача ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" (ЄДРПОУ 45261177) та/або ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" (ЄДРПОУ 44907200) щодо оплати заборгованості протиправними та зобов'язати їх списати.
- Заборонити Відповідачу будь-яке втручання в систему життєзабезпечення Позивача за адресою АДРЕСА_1 .
- Стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 200 000 , 00 (двісті тисяч) гривень за дискримінацію, шахрайство, підробку документів та нехтування правами Людини.
- Відмінити всі попередні судові рішення з приводу фіктивноі заборгованості від ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» та ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» за фактами вище зазначеними до Людини та громадянина СРСР/УРСР ОСОБА_1 .
Як вбачається з позову ОСОБА_1 є споживачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за яким надаються послуги за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 30 ЦПК України, передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.
Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
За правилом ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У Постанові від 07 липня 2020 року у справа N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року по справі №941/10647/18 здійснено висновок, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приймаючи вказані висновки, як вбачається предметом даного позову є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг до нерухомого майна, особовий розрахунок з чого відкрито на ім'я позивача.
Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Зважаючи на позовні вимоги, суд вважає, що даний позов виникає із приводу нерухомого майна, а відтак до даної справи підлягають правила виключної підсудності врегульовані ч.1 ст. 30 ЦПК України.
Одночасно судом приймається, що виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог).
Враховуючи, що нерухоме майно, до якого надаються житлово-комунальні послуги, є предметом даного позову, розташоване за адресою: Дніпропетровська область місто Синельникове, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду даної справи Шевченківським районним судом м. Києва, а тому, вважає за необхідне передати справу для розгляду до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 30, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31, 187 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі Україна» про захист прав людини, визнання договору нікчемним, встановлення відсутності правових підстав нарахування заборгованості через неконституційність регулятора (НКРЕКП) та відшкодувати моральну шкоду - передати на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
14 квітня 2026 року