Справа № 127/40720/25
Провадження № 2/127/9847/25
14 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу, мотивуючи позовну заяву тим, що 13.03.2025 року приблизно о 19 год 14 хв. в місті Вінниці по вул. 8-го Брезня, 7, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FORD C-MAX» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого транспортний засіб RENAULT отрима механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року відповідача визнано винним у вчиненні вказаної вище ДТП, проте на дату її скоєння він не мав чинного договору обов'язкового страхування цтвільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З метою отримання відшкодування, ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування. Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження від 21.04.2025 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 склала 9752,46 грн. Вподальшому, МТСБУ перерахувало потерпілій ОСОБА_2 суму відшкодування у розмірі 9042,05 грн. Також позивачем понесено додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 2550,00 грн. Загальний розмір фактично понесених позивачем витрат склав 11592,05 грн. Оскільки ці кошти відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані, то позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Судова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки RENAULT МЕGАNЕ, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , яка також має посвідчення водія (а.с. 12, 13).
Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року у справі №127/10229/25, яка набрала законної сили 22.04.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 5).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.03.2025 року о 19:14 год в місті Вінниця по вулиці 8-го березня, 7, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford C-MAX д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП самовільно залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив пункт 2.10 (а) Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Слід зауважити, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов'язковим для суду в частині з'ясування питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи даний позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини ДТП, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування. На що також звернув увагу Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
На момент скоєння зазначеної ДТП відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» (а.с. 13 на звороті - 14). Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння зазначеної ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 35).
14.03.2025 року ОСОБА_2 було подано до Моторно (транспортного) страхового бюро України повідомлення про вказану вище дорожньо-транспортну пригоду разом зі схемою ДТП (а.с. 7-9), з якої вбачається, що внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Також ОСОБА_2 16.04.2025 року подано заяву про здійснення регламентної виплати (а.с. 16).
Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ №25/352 від 21.04.2025 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , матеріальний збиток заподіяний власнику КТЗ RENAULT МЕGАNЕ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при ДТП, станом на дату дослідження, складає 9752,46 грн. (а.с. 19-34).
Опис пошкоджень транспортного засобу RENAULT МЕGАNЕ міститься в протоколі огляду транспортного засобу (а.с. 30 на звороті - 31).
Відповідно до наказу Моторно (транспортного) страхового бюро України, Управління фінансів зобов'язано сплатити на рахунок ОСОБА_2 9042,05 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Юридичному управлінню у випадку неможливості компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку, вчинити заходи відповідно до чинного законодавства (а.с. 18).
З платіжної інструкції №21756 від 01.07.2025 року вбачається, що МТСБУ було здійснено виплату потерпілій ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 9042,05 грн. (а.с. 38). Також позивачем було понесено витрати на оплату послуг експерта в розмірі 2550,00 грн. (а.с. 37).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). В зв'язку з цим, суд вважає, що подія яка сталася 13.03.2025 року є страховим випадком.
Згідно зі ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вина відповідача у вчиненні ДТП встановлена постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року у справі №127/10225/25 (а.с. 5).
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-ІХ), об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'я та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Згідно зі ст. 43 Закону №3720-IX, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільноправової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому; 2) невстановленим транспортним засобом життю або здоров'ю потерпілої фізичної особи.
Відповідно до п. 2 ст. 37 Закону № 3720-IX, МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, після сплати страхового відшкодування МТСБУ має право зворотної вимоги (регресу) до власника, водія транспортного засобу, винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В справі, що розглядається на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , який був винуватцем настання ДТП, не була застрахована у встановленому Законом порядку, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, тому відповідно до вимог підпункту ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у МТСБУ виник обов'язок виплатити страхове відшкодування ОСОБА_2 , відповідальність якої була застрахована.
Матеріалами справи встановлено, що дії відповідача є неправомірними, зокрема було порушено Правила дорожнього руху; є безпосередній причинний зв'язок - внаслідок порушення сталося ДТП та пошкодження автомобіля ОСОБА_2 , встановлена вина відповідача, що підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області, яка набрала законної сили.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 3 ст. 43 Закону №3720-IX, МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 43 цього Закону; МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з'ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.
Матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення необхідних дій з метою урегулювання страхового випадку, МТСБУ було залучено експерта - ФОП ОСОБА_3 , що проводив огляд пошкодженого автомобіля, та понесено витрати в розмірі 2550,00 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Враховуючи викладене та сукупність доказів у справі, суд дійшов висновку про те, що вина відповідача у ДТП встановлена, позивачем здійснене страхове відшкодування потерпілому, у зв'язку з чим у позивача виникло право регресної вимоги про стягнення з відповідача виплаченої суми страхового відшкодування.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 6, 37, 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 11592,05 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні 05 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 14.04.2026 року.
Суддя: