Справа 127/11977/26
Провадження 1-кс/127/4654/26
14 квітня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025022420000121 внесеного до ЄРДР 02.07.2025, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025022420000121 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що військові посадові особи ДПС України, зловживаючи службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, за попередньою змовою, організували схему заволодіння чужим майном (грошовим забезпеченням) шляхом фіктивного працевлаштування осіб у військовій частині.
Крім того, військові посадові особи однієї із військових частин, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, вносять завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, чим вчиняють службове підроблення.
Досудовим розслідуванням установлено, що заступник начальника НОМЕР_1 прикордонного загону з тилу, полковник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану та за попередньою змовою з начальником відділення матеріального забезпечення відділу тилового забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, майором ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими службовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону, організували схему отримання неправомірної вигоди у вигляді меблевої продукції від місцевого підприємця ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сказинці, Могилів-Подільського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема, за вказівкою ОСОБА_7 , шляхом внесення неправдивих відомостей до офіційних документів НОМЕР_1 прикордонного загону, ОСОБА_6 з грудня 2021 року по березень 2023 фіктивно працевлаштований у в/ч НОМЕР_2 на посаду водія автотранспортних засобів (асенізаторний автомобіль), а з березня 2023 року по т.ч. фіктивно перебуває на посаді садівник відділення матеріального забезпечення відділу тилового забезпечення вказаної військової частини.
В той же час, за злочинною вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вносить неправдиві відомості до «Табелю обліку використання робочого часу» про нібито перебування ОСОБА_6 на робочому місці протягом всього робочого дня, хоча останній фактично на робочому місці відсутній, натомість займається підприємницькою діяльністю з виготовлення меблевої продукції на центральному ринку м. Могилів-Подільський, у тому числі на замовлення ОСОБА_7 взамін вищезазначеного фіктивного працевлаштування у військовій частині.
В результаті неправомірних нарахувань ОСОБА_6 грошового забезпечення, державі нанесені збитки на суму понад 500 (п'ятсост) тисяч гривень.
Крім того, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025022420000121 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, військові посадові особи однієї із військових частин, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, вносять завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, чим вчиняють службове підроблення.
Додатково встановлено, що начальник складу відділення матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, молодший сержант ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порушення вимог розпорядку дня військової частини, перебуваючи за її межами, здійснює ремонтні роботи в будинку що розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 0510400000:00:012:0588 яка належить ОСОБА_5 .
Так, 08.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду (справа № 127/10268/26) проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено на вилучено:
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «14 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 та сім картою із номером НОМЕР_4 .
Вище вказані речі та документи дають можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв'язку з цим винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами по кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 1 частина другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт вказаних речей, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
З огляду на викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглядається у його відсутність.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які вилучені 08.04.2026 під час санкціонованого обшуку на території військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки вони мають значення речового доказу та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 08.04.2026 під час санкціонованого обшуку на території військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:
- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «14 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_3 та сім картою із номером НОМЕР_4 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя