02 квітня 2026 рокуСправа №300/7883/24 пров. №А/857/5207/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (суддя Біньковська Н.В., м. Івано-Франківськ, повний текст складено 18 березня 2026 року), -
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» (далі - ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - Головне управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №012791/0701, №012794/0701 від 28.05.2024 (далі - ППР №№791, 794 відповідно).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує, що контролюючим органом не встановлено, а позивачем не підтверджено реальність спірних господарських операцій з придбання (постачання) товарів належними первинними документами, а надані позивачем документи по взаємовідносинам з контрагентами не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту таких господарських операцій. Стверджує про наявні ознаки штучного формування первинних документів, що не відображають фактичних даних та створені виключно з метою документування господарської операції між позивачем та контрагентами.
Також вказує, що договір оренди від 14.08.2018 № 11 оформлений без нотаріального посвідчення, такий є нікчемним в силу частини першої статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та недійсним в силу частини другої статті 215 ЦК. З огляду на це, всі первинні документи, які складені у зв'язку з укладенням та виконанням цих договорів, також є недійсними та не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліків.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Водночас суд звернув увагу, що долучені позивачем документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції ТОВ з відповідними фізичними особами-підприємцями, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача.
Щодо відсутності нотаріального посвідчення договору оренди від 14.08.2018 № 11, суд першої інстанції вказав, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а недотримання форми правочину не є податковим правопорушенням та не впливає на порядок визначення податкових зобов'язань, за умови наявності первинних документів, які опосередковують господарську діяльність (операцію).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Головним управлінням у період з 26.03.2024 по 22.04.2024 проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ, за результатами якої складено акт від 29.04.2024 №8716/09-19-07-01/32874062 (далі - Акт).
Перевіркою серед іншого встановлено порушення ТОВ:
пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК), пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 17, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - ПсБО) 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 5 ПсБО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 та пункту 5 ПсБО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі 5 251 645 грн та заниження податку на прибуток усього в сумі 882 220 грн, у тому числі: 1 кв. 2017 року - занижено на 92227 грн; 2 кв. 2017 року - занижено на 114287 грн; 3 кв. 2017 року - занижено на 103100 грн; 4 кв. 2017 року - занижено на 111892 грн; 1 кв. 2018 року - занижено на 72164 грн; 2 кв. 2018 року - занижено на 51945 грн; 3 кв. 2018 року - занижено на 7128 грн; 4 кв. 2018 року - завищено на 131238 грн; 3 кв. 2020 року - занижено на 137210 грн; 2 кв. 2021 року - занижено на 29249 грн; 3 кв. 2021 року - занижено на 50927 грн; 4 кв. 2021 року - завищено на 80176 грн; 2 кв. 2023 року - занижено на 164514 грн; 3 кв. 2023 року - занижено на 335730 грн; 4 кв. 2023 року - завищено на 176739 грн.
На підставі Акта відповідач прийняв ППР, зокрема:
- №794, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 5118645 грн (т.1 а.с.28);
- №791, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 887325, 00 грн, з них: 675 706 грн - основне зобов'язання, 211 619 грн - штрафні санкції (т.1 а.с.29).
Підставами прийняття спірних ППР слугували висновки контролюючого органу про завищення ТОВ витрат по операціях із придбання послуг з оренди майна на підставі укладеного договору оренди з TROX АВ (Швеція) від 14.08.2018 №11 із додатками, які відображені в первинних документах, що за твердженнями відповідача є нечинними, оскільки договір оренди і додатки до нього укладено з порушенням вимог закону, а також встановлено завищення витрат по проведених безтоварних/нереальних господарських операціях із фізичними особами-підприємцями (далі - ФОП) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За змістом пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом частини другої статті 9 Закону №96-ХIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Так, в Акті зазначено, що ТОВ за період з 01.09.2021 по 31.12.2023 відображало у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із TROX АВ, які відображені на первинних документах, які не є чинними у зв'язку з тим, що Додаток № 4 від 31.08.2021 до Договору оренди нежитлового приміщення № 11 від 14.08.2018, Додаток № 5 від 04.10.2021 до Договору оренди нежитлового приміщення № 11 від 14.08.2018, Додаток № 7 від 18.08.2023 до Договору оренди нежитлового приміщення №11 від 14.08.2018, укладені з порушенням вимог закону - не дотримано вимог про нотаріальне посвідчення. З вказаних обставин контролюючий орган зазначає, що ТОВ свідомо ухилялося від сплати податків при включенні до складу витрат вартості послуг з оренди майна на підставі первинних документах, які не є чинними у зв'язку з тим, що договір укладено з порушенням вимоги закону (є нікчемним).
Судом встановлено, що 14.08.2018 ТОВ, як орендар, та компанія TROX AB, як орендодавець, уклали договір оренди нежитлових приміщень № 11, за змістом якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення (головний виробничий корпус, адміністративно-побутовий корпус та водопровідно-насосну станцію) за адресою: м.Коломия, бульвар Лесі Українки, 32А (а.с.144 т.1).
Відповідно до пункту 4.1 цього договору розмір щомісячної орендної плати становив 7000 євро; згідно із п.3.1 договору термін оренди складає один рік з 01.09.2018 по 31.08.2019.
Актом приймання-передачі від 14.08.2018 до вказаного договору оренди № 11 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об'єкт оренди - нежитлові приміщення за адресою: м.Коломия, бульвар Лесі Українки, 32А.
Надалі сторонами укладено додаткові угоди, якими вони неодноразово продовжували строк дії основного договору оренди.
Так, додатком № 2 від 14.08.2019 до договору оренди нежитлових приміщень від 14.08.2018 строк дії цього договору продовжено до 31.08.2020, додатком № 3 від 28.08.2020 - до 31.08.2021, додатком № 4 - до 31.08.2022, додатком № 5 - до 31.08.2023, додатком № 7 - до 31.08.2024 (а.с.147- 158 т.1).
Зазначений договір оренди та додатки до нього не були нотаріально посвідчені, тобто, укладені в простій письмовій формі.
Відповідач доводить, що з огляду тривалість договору оренди № 11 від 14.08.2018 та додаткових угод до Договору оренди, яка перевищує три роки, то такі підлягали обов'язковому нотаріальному посвідченню, що не було дотримано і має наслідком нікчемність такого договору в силу приписів частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (абзаци перший, другий частини другої цієї статті).
За змістом частини першої статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 частини першої статті 216 ЦК).
Наслідки в податковому обліку створюють господарські операції, підтверджені належними документами, визначеними правовими нормами або діловим звичаєм. У разі визнання судом правочину недійсним, сторони такого правочину, здійснивши передбачені частиною другою статті 216 ЦК реституційні дії, вносять відповідні зміни у бухгалтерському обліку щодо вчинених на підставі такого договору господарських операцій, а також відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК.
В спірних правовідносинах підставою для внесення змін до податкового обліку позивача можуть бути господарські операції, пов'язані з наслідками недійсності договору оренди, тобто реституція, як це передбачено нормами статтею 216 ЦК.
Водночас, під час перевірки не було встановлено, що такі наслідки мали місце, відтак, підстав для внесення змін до податкового обліку позивача у контролюючого органу були відсутні.
Встановлений нормою пункту 44.1 статті 44 ПК обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, одночасно визначає межі документальної перевірки.
Законодавством передбачено у якому випадку контролюючий орган може реалізувати владні повноваження щодо платника податків в разі, якщо під час перевірки встановлені обставини, які дають підстави кваліфікувати правочин недійсним. Таким випадком є встановлення обставин, що свідчать про вчинення правочину з недодержанням вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства. Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК такі обставини є підставою для визнання правочину недійсним. Право контролюючого органу звертатися до суду, в тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законом заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, передбачено підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК.
Частиною другою статті 793 ЦК визначено вимогу щодо нотаріального посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки (крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п'ять років).
Згідно з частинами першою і другою статті 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (частина друга цієї статті).
Як встановлено судом, позивач та компанія TROX AB здійснювали свої права і виконували свої обов'язки відповідно до договору № 11 від 14.08.2018 оренди нежитлових приміщень за адресою: м.Коломия, бульвар Лесі Українки, 32А, більше трьох років. Вимога щодо нотаріального посвідчення цього договору та додатків до нього сторонами не дотримана.
Разом з тим, в судовому порядку вказаний договір не був визнаний недійсним.
Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що між договірними сторонами виникли дійсні та реальні правовідносини оренди, що характеризуються комплексом відповідних дій, зокрема, передачею об'єкта оренди та його використанням, сплатою орендної плати тощо.
Під час розгляду справи не доведено фіктивність чи нереальність цих відносин, натомість, позивач відобразив такі відносини в своєму бухгалтерському обліку, використовуючи не лише сам договір і додаткові угоди до нього, а й інші первинні документи, що були надані контрагентом.
Крім того, відповідач не заперечує факт того, що отримане від компанії TROX AB нерухоме майно і його використання були пов'язані із господарською діяльністю позивача, посилання контролюючого органу на відсутність нотаріального посвідчення договору оренди є безпідставним, оскільки фактично контролюючий орган ставить у залежність порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток від додержання форми та порядку укладення договору управління нерухомим майном.
Таким чином, недотримання форми правочину не є податковим правопорушенням та не впливає на порядок визначення податкових зобов'язань, за умови наявності первинних документів, які опосередковують господарську діяльність (операцію).
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 в справі № 640/18804/19.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Надаючи правову оцінку правомірності доводам відповідача про безпідставне включення позивачем до складу витрат собівартість робіт, виконавцями яких зазначено ФОПи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , загальною сумою 3 332 627 грн, у т. ч. 1 кв. 2017 - 530 429 грн 2 кв. 2017 - 616 871 грн 3 кв. 2017 - 572 773 грн 4 кв. 2017 - 621 625 грн 1 кв. 2018 - 400 912 грн 2 кв. 2018 - 288 585 грн 3 кв. 2018 - 396 000 грн 4 кв. 2018 - 33 278 грн 2 кв. 2021 - 162 498 грн 3 кв. 2021 - 66 056 грн, необхідно виходити з такого.
В Акті перевірки вказано, що в ході перевірки відповідачем встановлено документальне оформлення взаємовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_1 . До перевірки надано договір №11/2017 від 01.04.2017 щодо пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій із додатками, акти виконаних робіт, розрахунки на суму 1693017,37 грн. В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/ Дт 90 Кт 23 / Дт 791 Кт 901 в сумі 11693017,37. Розрахунки між ТОВ і ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 в податковому обліку ТОВ відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2017 рік в сумі 1084002,46 грн. та за 2018 рік в сумі 609014,91 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.), а також ТТН чи інших документів, що підтверджують надання транспортних послуг.
Також перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_2 . До перевірки надано контракт №23/01-2015 від 23.01.2015 щодо пошиття чохлів із додатками, акти виконаних робіт, розрахунки на суму 487913,39 грн. В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/ Дт 90 Кт 23 / Дт 791 Кт 901 в сумі 487913,39 грн. Розрахунки між ТОВ і ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ОСОБА_2 в податковому обліку ТОВ «Трокс Україна» відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2017 рік в сумі 351835,39 та за 2018 рік в сумі 136078,00 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.). ФОП ОСОБА_2 звітність форми № 1-ДФ за 2017- 2018 роки не подано, найманих працівників до ведення господарської діяльності не залучала. Вказано, що відповідно до даних ТТН транспортні перевезення здійснювалися автотранспортом марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_7 , згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС про володіння транспортними засобами, транспортний засіб із зазначеним номерним знаком не зареєстрований. За ОСОБА_2 не зареєстровано транспортних засобів. Згідно з представленими ТТН за січень-березень 2017 року навантаження товару здійснювалося з м. Городенка до м. Коломия. Згідно з відомостями, отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено відсутність у зазначеного СГД нерухомого майна за вказаною адресою.
Перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_3 . До перевірки надано договір №2021/1 від 12.04.2021 щодо пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій із додатками, ТТН, акти виконаних робіт на загальну суму 228554,10 грн, документи, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.). В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/ Дт 90 Кт 23 / Дт 791 Кт 901 в сумі 228554,10 грн. Розрахунки між ТОВ і ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 в податковому обліку ТОВ відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2021 рік в сумі 228554,10 грн. Перевіркою встановлено, що ФОП звітність форми № 1-ДФ за 2021 рік не подавав, найманих працівників до ведення господарської діяльності не залучав. Згідно з представленими ТТН навантаження товару здійснювалось з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 транспортним засобом марки Мерседес бенц НОМЕР_2 . Згідно з відомостями, отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру МВС про володіння транспортними засобами, встановлено відсутність у зазначеного СГД нерухомого майна та транспортного засобу марки Мерседес бенц НОМЕР_2 , які використовувались для здійснення господарської діяльності.
Також перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 . До перевірки надано договір №16/2017 від 01.11.2017 щодо пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій з додатками, акти виконаних робіт на загальну суму 75945,56 грн. В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/ Дт 90 Кт 23/Дт 791 Кт 901 в сумі 75945,50 грн. Розрахунки між ТОВ і ОСОБА_4 за період з 01.11.2017 року по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 в податковому обліку ТОВ відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2017 рік в сумі 58663,46 грн, за 2018 рік в сумі 17282,10 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.), а також ТТН чи інших документів, що підтверджують надання транспортних послуг. ФОП звітність форми № 1-ДФ за 2017- 2018 роки не подано, найманих працівників до ведення господарської діяльності не залучала.
Перевіркою, встановлено документальне оформлення взаємовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_5 . До перевірки надано договір №02/2017 від 01.03.2017 щодо пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій із додатками, акти виконаних робіт на загальну суму 754572,73 грн. В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/Дт 90 Кт 23/Дт 791 Кт 901 в сумі 754572,73 грн. Розрахунки між ТОВ і ОСОБА_5 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 в податковому обліку ТОВ відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2017 рік в сумі 754572,73 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.), а також ТТН чи інших документів, що підтверджують надання транспортних послуг. ФОП звітність форми 1-ДФ за 2017 рік подано, нарахування та виплата доходів найманим працівникам проводилась за період січень - липень 2017 року - 2 особам, серпень-вересень 2017 року - З особам, жовтень-грудень 2017 року - 2 особам, виплати доходів за ознакою « 157» за 2017 рік не проводились.
Також перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_6 . До перевірки надано договір №04/2017 від 01.03.2017 щодо пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій з додатками, акти виконаних робіт, розрахунки на загальну суму 92623,22 грн. В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 23 Кт 3771/Дт 90 Кт 23/Дт 791 Кт 901 в сумі 92623,22 грн. Розрахунки між ТОВ і ОСОБА_6 за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 проведено повністю. Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_6 в податковому обліку ТОВ відображено в складі витрат податкової декларації з податку на прибуток поквартально за 2017 рік в сумі 92623,22 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують передачу сировини і комплектуючих для пошиття чохлів, накладних на отримання готових пошитих виробів (чохлів, заготовок та ін.). ФОП звітність форми № 1-ДФ за 2017-2018 роки не подано, найманих працівників до ведення господарської діяльності не залучав.
Вказано, що всі вищенаведені факти (відсутність трудових ресурсів; відсутність виробничих потужностей; документів, що підтверджують передачу підрядникам сировини для пошиття чохлів; документів, що підтверджують транспортування; невідповідність між часом, обсягами та трудовими ресурсами) спростовують реальність здійснення господарських операцій (реальність фактичного постачання товарів, послуг) від ФОПів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ТОВ.
Однак, скаржником зроблено висновки, що господарські операції між вказаними фізичними особами-підприємцями і ТОВ за період 2017- 2023 років фактично не відбулися, лише відображені на первинних документах. Зазначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ФОПів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ТОВ, що свідчить про проведення операцій без мети настання реальних наслідків.
Також вказав, що згідно з проведеним аналізом наданих актів виконаних робіт та специфікацій встановлено, що середні затрати часу на виробництво одиниці виробу становлять: по ФОПам ОСОБА_1 - 21.95 хв., 22.87 хв., 37.85 хв., 47.54 хв.; ОСОБА_2 - 13.04 хв., 18.49 хв., 37.54 хв.; ОСОБА_5 - 5.84 хв., 17.23 хв., 37.85 хв.; ОСОБА_4 - 5.55 хв., 35.82 хв., 58.56 хв.; ОСОБА_3 - 8.21 хв., 8.39 хв.; ОСОБА_6 - 9.97 хв., 23.55 хв.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.03.2009 ТОВ (ТОВ «Тенмак»), як Виконавець, та Тенмарк Індастріз АБ Швеція, як Замовник, уклали договір поставки продукції. Згідно зі змістом пунктів 1.1., 2.1, 3.1 цього Договору Виконавець буде виготовляти та постачати продукцію для захисту транспортних засобів та іншу продукцію, (надалі - Продукція), яку замовляє Замовник. Замовник за свої кошти доставить сировину до Виконавця в Коломию, Україна. Вартість послуг становить 2918115,00 Євро, вартість давальницької сировини 11954920,00 Євро. Загальна вартість контракту - 14873035,00 Євро. Ціна пошиття одиниці виробу, кількість штук готових виробів та вартість послуг визначатиметься в додатках до цього Договору (а.с.212 т.3). 12.06.2018, 20.06.2018, 04.10.2021, 16.09.2022 вказані вище сторони у зв'язку зі зміною найменування ТОВ «Тенмарк» на ТОВ, TROX AB та юридичних адрес сторін уклали додаток №34, №35, №44, №48 до договору від 10.03.2009 (а.с.217-220 т.3).
23.01.2015 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено контракт № 23/01-2015. Відповідно до пунктів 1- 3 цього договору Виконавець зобов'язується надати послугу по підтвердженій заявці Замовника на пошиття чохлів з матеріалів Замовника (надалі - продукцію) за ціною та якістю, визначених у рахунку-фактурі матеріалів до договору, а Замовник - прийняти та оплатити дану продукцію згідно з умовами даного Контракту. Загальна вартість контракту становить 500 000 грн. Ціна товару встановлена Замовником в рахунку-специфікації до даного Контракту і розуміється на умові EYW (Інкотермс 2000), включаючи вартість пакування, тари і маркування. Товари повинні бути відправлені однією повною доставкою згідно до відповідного рахунку-специфікації. У той самий день між зазначеними сторонами також було укладено Додатки № 1-№ 4 - Специфікація на пошиття чохлів-капотників різних моделей, Специфікація на пошиття чохлів (капотів) різних моделей (а.с. 69- 79, т. 2).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_2 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №1 від 04.01.2017, №02 від 12.01.2017, №03 від 23.01.2017, №04 від 27.01.2017, №05 від 02.02.2017, №06 від 11.02.2017, №07 від 18.02.2017, №8 від 24.02.2017, №9 від 04.03.2017, №10 від 10.03.2017, №11 від 17.03.2017, №12 від 24.03.2017, №13 від 31.03.2017, №14 від 06.04.2017, №15 від 13.04.2017, №16 від 24.04.2017, №17 від 29.04.2017, №18 від 10.05.2017, №19 від 18.05.2017, №20 від 30.05.2017, №21 від 06.06.2017, №22 від 16.06.2017, №23 від 28.06.2017, №24 від 08.07.2017, №25 від 12.07.2017, №26 від 25.07.2017, №27 від 02.08.2017, №28 від 18.08.2017; акти виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 12.01.2017, №2 від 23.01.2017, №3 від 27.01.2017, №4 від 02.02.2017, №5 від 11.02.2017, №6 від 18.02.2017, №7 від 24.02.2017, №08 від 04.03.2017, №9 від 10.03.2017, №10 від 17.03.2017, №11 від 24.03.2017, №12 від 31.03.2017, №13 від 06.04.2017, №14 від 13.04.2017, №15 від 24.04.2017, №16 від 29.04.2017, №17 від 10.05.2017, №18 від 18.05.2017, №19 від 30.05.2017, №20 від 06.06.2017, №21 від 16.06.2017, №22 від 28.06.2017, №23 від 08.07.2017, №24 від 12.07.2017, №25 від 25.07.2017, №26 від 02.08.2017, №27 від 18.08.2017, №28 від 25.08.2017, №1 від 28.02.2018, №2 від 31.03.2018, №3 від 30.04.2018; товарно-транспортні накладні №1 від 12.01.2017, №2 від 20.01.2017, №3 від 23.01.2017, №4 від 27.01.2017, №5 від 02.02.2017, №6 від 11.02.2017, №7 від 15.02.2017, №8 від 18.02.2017, №9 від 24.02.2017, №10 від 04.03.2017, №11 від 10.03.2017, №12 від 16.03.2017, №13 від 24.03.2017, №14 від 28.03.2017, №15 від 31.03.2017, №16 від 06.04.2017, №17 від 13.04.2017, №18 від 24.04.2017, №19 від 29.04.2017, №20 від 10.05.2017, №22 від 18.05.2017, №23 від 30.05.2017, №24 від 06.06.2017, №25 від 16.06.2017, №26 від 28.06.2017, №27 від 08.07.2017, №28 від 12.07.2017, №29 від 25.07.2017, №30 від 02.08.2017, №31 від 18.08.2017, №32 від 25.08.2017; акти надання послуг №3т від 30.01.2017, №4т від 28.02.2017, №5т від 31.03.2017, №6т від 30.04.2017, №7т від 31.05.2017, №8т від 30.06.2017, №9т від 31.07.2017, №10т від 31.08.2017, №5 від 29.05.2018, №6 від 29.06.2018, №7 від 31.07.2018, №8 від 31.08.2018, від 30.09.2018, №9 від 31.10.2018, №15 від 27.11.2018, №10 від 30.11.2018, від 28.12.2018 (а.с.85- 154, т.2).
01.03.2017 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Виконавець) укладено договір № 04/2017. Відповідно до умов цього договору, зокрема пунктів 1, 2.1, Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції, надалі - Продукція, з матеріалів, наданих Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами договору. Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції у повній відповідності до вимог гарантій і якості, які визначаються в Додатку № 1 до Договору. Пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій здійснюється у кількості та строк, передбачені нарядами-замовленнями, які прикладаються в додатках до Договору. Загальна вартість Договору становить 10 000 000 грн (а.с. 17, т. 3). 01.03.2017 між ТОВ, як Замовником, та ОСОБА_6 , як Виконавцем, укладено Додаток № 1 до договору № 04/2017, відповідно до п. 1 якого Виконавець гарантує, що вироблена ним продукція відповідає узгодженим вимогам і специфікаціям та не матиме дефектів у конструкції, матеріалах чи обробці. У той самий день між зазначеними сторонами також було укладено Додаток № 2 - Специфікація на пошиття чохлів різних моделей (а.с. 19- 20, т. 3).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_6 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №01 від 03.01.2017, №02 від 10.01.2017, №03 від 25.01.2017, №04 від 27.01.2017, №04 від 01.02.2017, №05 від 08.02.2017, №06 від 16.02.2017, №07 від 22.02.2017, №08 від 28.02.2017, №09 від 03.03.2017, №10 від 09.03.2017, №11 від 17.03.2017, №12 від 24.03.2017, №13 від 31.03.2017; акти надання послуг №01 від 10.01.2017, №02 від 25.01.2017, №03 від 27.01.2017, №04 від 01.02.2017, №04 від 08.02.2017, №05 від 16.02.2017, №06 від 22.02.2017, №07 від 28.02.2017, №08 від 03.03.2017, №09 від 09.03.2017, №10 від 17.03.2017, №11 від 24.03.2017, №12 від 31.03.2017, №13 від 10.04.2017 (а.с.25-39 т.3).
01.03.2017 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) укладено договір № 02/2017. Відповідно до умов договору, в тому числі п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції, надалі - Продукція, з матеріалів, наданих Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами договору. Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції у повній відповідності до вимог гарантій і якості, які визначаються в Додатку № 1 до Договору. Пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій здійснюється у кількості та строк, передбачені нарядами-замовленнями, які прикладаються в додатках до Договору. Загальна вартість Договору становить 10 000 000 грн (а.с. 203, т. 2). 01.03.2017 між ТОВ, як Замовником, та ОСОБА_5 , як Виконавцем, укладено Додаток № 1 до договору № 02/2017, відповідно до п. 1 якого Виконавець гарантує, що вироблена ним продукція відповідає узгодженим вимогам і специфікаціям та не матиме дефектів у конструкції, матеріалах чи обробці. У той самий день між зазначеними сторонами також було укладено Додаток № 2 - Специфікація на пошиття чохлів різних моделей (а.с. 205- 206, т. 1).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_5 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №01 від 03.01.2017, №02 від 10.01.2017, №03 від 18.01.2017, №04 від 25.01.2017, №05 від 30.01.2017, №06 від 03.02.2017, №08 від 09.02.2017, №09 від 15.02.2017, №10 від 21.02.2017, №11 від 28.02.2017, №12 від 03.03.2017, №13 від 09.03.2017, №14 від 16.03.2017, №15 від 24.03.2017, №16 від 27.03.2017, №17 від 31.03.2017, №18 від 07.04.2017, №19 від 13.04.2017, №20 від 20.04.2017, №21 від 27.04.2017, №22 від 03.05.2017, №23 від 11.05.2017, №24 від 18.05.2017, №25 від 26.05.2017, №26 від 06.06.2017, №27 від 12.06.2017, №28 від 19.06.2017, №29 від 26.06.2017, №30 від 04.07.2017, №31 від 12.07.2017, №32 від 17.07.2017, №33 від 09.08.2017, №34 від 16.08.2017, №36 від 22.08.2017, №37 від 31.08.2017, №04.09.2017, №39 від 11.09.2017, №40 від 18.09.2017, №41 від 22.09.2017, №4 від 28.09.2017, №42 від 06.10.2017, №43 від 10.10.2017, №44 від 16.10.2017, №45 від 20.10.2017, №46 від 26.10.2017, №47 від 03.11.2017; акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 11.01.2017, №2 від 18.01.2017, №3 від 25.01.2017, №4 від 30.01.2017, №5 від 03.02.2017, №6 від 09.02.2017, №8 від 15.02.2017, №9 від 21.02.2017, №10 від 28.02.2017, №11 від 03.03.2017, №12 від 09.03.2017, №13 від 16.03.2017, №14 від 24.03.2017, №15 від 27.03.2017, №16 від 31.03.2017, №17 від 07.04.2017, №18 від 13.04.2017, №19 від 20.04.2017, №20 від 27.04.2017, №21 від 03.05.2017, №22 від 11.05.2017, №23 від 18.05.2017, №24 від 26.05.2017, №25 від 06.06.2017, №26 від 12.06.2017, №27 від 19.06.2017, №28 від 26.06.2017, №29 від 04.07.2017, №30 від 12.07.2017, №31 від 17.07.2017, №32 від 08.08.2017, №33 від 16.08.2017, №34 від 22.08.2017, №36 від 31.08.2017, №37 від 04.09.2017, №38 від 11.09.2017, №39 від 18.09.2017, №40 від 22.09.2017, №41 від 28.09.2017, №42 від 06.10.2017, №42 від 10.10.2017, №43 від 16.10.2017, №44 від 20.10.2017, №45 від 26.10.2017, №46 від 03.11.2017, №47 від 13.11.2017, №1-т від 30.01.2017, №2-т від 28.02.2017, №3-т від 31.03.2017, №4-т від 30.04.2017, №5-т від 31.05.2017, №6-т від 30.06.2017, №7-т від 31.07.2017, №8-т від 31.08.2017, №9-т від 30.09.2017, №10-т від 31.10.2017, №11-т від 30.11.2017 (а.с.214-250 т.2, а.с.1-17 т.3).
01.04.2017 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 11/2017. Відповідно до умов договору, в тому числі п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції, надалі - Продукція, з матеріалів, наданих Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами договору. Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції у повній відповідності до вимог гарантій і якості, які визначаються в Додатку № 1 до Договору. Пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій здійснюється у кількості та строк, передбачені нарядами-замовленнями, які прикладаються в додатках до Договору. Загальна вартість Договору становить 10 000 000 грн (а.с. 206, т. 1). 01.04.2017 між ТОВ «Тенмарк», як Замовником, та ОСОБА_1 , як Виконавцем, укладено Додаток № 1 до договору № 11/2017, відповідно до п. 1 якого Виконавець гарантує, що вироблена ним продукція відповідає узгодженим вимогам і специфікаціям та не матиме дефектів у конструкції, матеріалах чи обробці. У той самий день між зазначеними сторонами також було укладено Додаток № 2 - Специфікація на пошиття чохлів різних моделей (а.с. 208- 209, т. 1).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_1 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №01 від 05.04.2017, №15 від 12.04.2017, №3 від 14.04.2017, №4 від 21.04.2017, №18 від 29.04.2017, №20 від 09.05.2017, №19 від 09.05.2017, №21 від 19.05.2017, №22 від 26.05.2017, №23 від 02.06.2017, №24 від 09.06.2017, №25 від 16.06.2017, №26 від 23.06.2017, №27 від 30.06.2017, №28 від 07.07.2017, №29 від 14.07.2017, №30 від 25.07.2017, №31 від 28.07.2017, №31 від 06.08.2017, №32 від 06.08.2017, №33 від 10.08.2017, №34 від 18.08.2017, №35 від 25.08.2017, №36 від 01.09.2017, №37 від 08.09.2017, №38 від 15.09.2017, №39 від 21.09.2017, №40 від 29.09.2017, №41 від 06.10.2017, №42 від 14.10.2017, №43 від 20.10.2017, №44 від 27.10.2017, №45 від 03.11.2017, №46 від 10.11.2017, №47 від 17.11.2017, №48 від 23.11.2017, №49 від 30.11.2017, №50 від 08.12.2017, №51 від 15.12.2017, №52 від 22.12.2017, №53 від 28.12.2017, №2 від 05.01.2018, №3 від 11.01.2018, №4 від 17.01.2018, №5 від 02.02.2018, №6 від 09.02.2018, №7 від 16.02.2018, №8 від 23.02.2018, №9 від 02.03.2018, №9 від 02.03.2018, №10 від 09.03.2018, №11 від 19.03.2018, №13 від 30.03.2018, №14 від 06.04.2018, №15 від 13.04.2018, №16 від 20.04.2018, №17 від 04.05.2018, №18 від 10.05.2018, №19 від 18.05.2018, №20 від 25.05.2018, №21 від 08.06.2018; акти виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 12.04.2017, №15 від 14.04.2017, №3 від 21.04.2017, №4 від 29.04.2017, №18 від 09.05.2017, №20 від 19.05.2017, №21 від 26.05.2017, №22 від 02.06.2017, №23 від 09.06.2017, №24 від 16.06.2017, №25 від 23.06.2017, №26 від 30.06.2017, №27 від 07.07.2017, №28 від 14.07.2017, №29 від 25.07.2017, №30 від 28.07.2017, №31 від 06.08.2017, №32 від 10.08.2017, №33 від 18.08.2017, №34 від 25.08.2017, №35 від 01.09.2017, №36 від 08.09.2017, №37 від 15.09.2017, №39 від 29.09.2017, №40 від 06.10.2017, №41 від 14.10.2017, №43 від 20.10.2017, №43 від 27.10.2017, №44 від 03.11.2017, №45 від 10.11.2017, №46 від 17.11.2017, №47 від 23.11.2017, №48 від 23.11.2017, №49 від 08.12.2017, №50 від 15.12.2017, №51 від 22.12.2017, №52 від 28.12.2017, №01 від 05.01.2018, №2 від 11.01.2018, №03 від 17.01.2018, №4 від 02.02.2018, №6 від 09.02.2018, №6 від 16.02.2018, №7 від 23.02.2018, №8 від 02.03.2018, №09 від 09.03.2018, №10 від 19.03.2018, №11 від 23.03.2018, №12 від 23.03.2018, №13 від 06.04.2018, №14 від 13.04.2018, №15 від 20.04.2018, №16 від 04.05.2018, №17 від 10.05.2018, №18 від 18.05.2018, №19 від 25.05.2018, №20 від 08.06.2018, №21 від 15.06.2018, №01 від 31.07.2017, №02 від 31.08.2017, №03 від 30.09.2017, №04 від 31.10.2017; товарно-транспортні накладні №001 від 01.07.2017, №002 від 14.07.2017, №003 від 25.07.2017, №004 від 28.07.2017, №005 від 06.08.2017, №006 від 10.08.2017, №007 від 18.08.2017, №008 від 25.08.2017, №009 від 01.09.2017, №010 від 08.09.2017, №011 від 15.09.2017, №012 від 21.09.2017, №013 від 29.09.2017, №014 від 06.10.2017, №015 від 14.10.2017, №016 від 20.10.2017, №017 від 27.10.2017, №018 від 03.11.2017, №019 від 10.11.2017, №020 від 17.11.2017, №021 від 23.11.2017, №022 від 30.11.2017, №023 від 08.12.2017, №024 від 15.12.2017, №025 від 22.12.2017, №026 від 28.12.2017, №001 від 05.01.2018, №002 від 11.01.2018, №003 від 17.01.2018; акти надання послуг №48-т від 30.11.2017, №52-т від 29.12.2017, №3-т від 31.01.2018 (а.с.221- 250, т.1; а.с.1- 68, т.2).
01.11.2017 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір № 16/2017. Відповідно до умов цього договору, зокрема пунктів 1, 2.1, Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції, надалі - Продукція, з матеріалів, наданих Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами договору. Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операції у повній відповідності до вимог гарантій і якості, які визначаються в Додатку № 1 до Договору. Пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій здійснюється у кількості та строк, передбачені нарядами-замовленнями, які прикладаються в додатках до Договору. Загальна вартість Договору становить 15 000 000 грн. (а.с. 182, т. 2). 01.11.2017 між ТОВ «Тенмарк», як Замовником, та ОСОБА_4 , як Виконавцем, укладено Додаток № 1 до договору № 16/2017, відповідно до п. 1 якого Виконавець гарантує, що вироблена ним продукція відповідає узгодженим вимогам і специфікаціям та не матиме дефектів у конструкції, матеріалах чи обробці. У той самий день між зазначеними сторонами також було укладено Додаток № 2 - Специфікація на пошиття чохлів різних моделей (а.с. 184- 185, т. 2).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_4 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №01 від 02.11.2017, №02 від 10.11.2017, №03 від 17.11.2017, №04 від 24.11.2017, №05 від 30.11.2017, №01 від 27.02.2018, №02 від 01.03.2018, №03 від 05.03.2018; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 10.11.2017, №2 від 17.11.2017, №3 від 24.11.2017, №4 від 30.11.2017, №5 від 08.12.2017, №1 від 01.03.2018, №2 від 05.03.2018, №3 від 14.03.2018, №3-т від 30.11.2017; товаро-транспортні накладні 3№001 від 10.11.2017, №002 від 17.11.2017, №003 від 24.11.2017, №004 від 30.11.2017 (а.с.190-202 т.2).
12.04.2021 між ТОВ (ТОВ «Тенмак») (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № 2021/1. Відповідно до умов цього договору, зокрема пунктів 1, 2.1, Виконавець зобов'язується здійснювати пошиття чохлів та виконувати інші суміжні операції (надалі - Продукцію) з матеріалів, наданих Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та здійснити оплату вартості Продукції згідно з умовами даного Договору. Виконавець зобов'язується здійснити пошиття чохлів та виконати інші суміжні операцій у повній відповідності до вимог гарантій і якості, які визначаються в Додатку № 1 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій здійснюється у кількості та строк, передбачені нарядами-замовленнями, які направляється Замовником. Загальна ціна договору визначається Виконавцем залежно від виду, обсягу необхідних робіт та вказується ним в рахунках та Актах виконаних робіт, які надаються Замовнику впродовж всього строку дії Договору (а.с. 155, т. 2). 12.04.2021 між ТОВ «Тенмарк», як Замовником, та ОСОБА_3 , як Виконавцем, укладено Додаток № 1 до договору № 2021/1, відповідно до п. 1 якого Виконавець гарантує, що вироблена ним продукція відповідає узгодженим вимогам і специфікаціям та не матиме дефектів у конструкції, матеріалах чи обробці. У той самий день між зазначеними сторонами також було Специфікацію на пошиття чохлів для Субпідрядників з 01.07.2020 (а.с. 157- 159, т. 2).
На підтвердження виконання господарських операцій з пошиття чохлів ФОП ОСОБА_3 позивачем надано копії таких первинних документів: видаткові накладні №01 від 13.03.2021, №02 від 26.03.2021; накладні №1-2 від 12.04.2021, від 15.04.2021, №3 від 28.04.2021, №4 від 12.05.2021, №5 від 28.05.2021, №5 від 28.05.2021, №6 від 16.06.2021, №7 від 22.08.2021, від 13.08.2021, №8 від 25.08.2021, №9 від 31.08.2021; акти виконаних робіт (послуг) №1 від 12.04.2021, №2 від 16.04.2021, №1 від 16.04.2021, №2 від 28.04.2021, №3 від 28.04.2021, №5 від 28.05.2021, №6 від 16.06.2021, №7 від 12.08.2021, №8 від 18.08.2021, №9 від 25.08.2021, №10 від 01.09.2021; акти здачі-прийняття робіт №3 від 13.05.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 16.06.2021, №6 від 12.03.2021, №7 від 18.08.2021, №8 від 25.08.2021, №9 від 01.09.2021; товаро-транспортні накладні №1 від 16.04.2021, №2 від 28.04.2021, №3 від 13.05.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 16.06.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 18.08.2021, №8 від 25.08.2021, №9 від 01.09.2021 (а.с.162-181 т.2).
В спірних правовідносинах підтверджено здійснення оплати позивачем вартості робіт по пошиттю вказаними фізичними особами-підприємцями чохлів та виконання суміжних робіт.
Отже, вищенаведені документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції ТОВ з вказаними фізичними особами-підприємцями, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача.
Суд зауважує, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене слідує зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 83 ПК для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
В силу приписів статей 44, 83 ПК посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.
Зі змісту акту перевірки слідує, що висновки відповідача про відсутність реальних господарських операцій ТОВ «Трокс Україна» з придбання послуг пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_6 зроблені без детального аналізу господарських взаємовідносин позивача із вказаними особами у спірний період, в тому числі у взаємозв'язку із діяльністю позивача, обсягом наявної і наданої сировини, виготовленої позивачем і отриманої ним відповідної продукції, їх руху у позивача і обліку.
Так, контролюючий орган в спростування реальності здійснення господарських операцій (реальності фактичного постачання товарів, послуг) від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ТОВ «Трокс Україна» зазначає про відсутність у вказаних контрагентів трудових ресурсів, виробничих потужностей, документів, які підтверджують передачу підрядникам сировини для пошиття чохлів та документів, які підтверджують транспортування, невідповідність між часом, обсягами та трудовими ресурсами.
Разом з цим позивачем, як в поясненнях, наданих на вимогу відповідача в ході перевірки і запереченнях на акт перевірки (а.с.49 т.4, а.с.114 т.1), так і в судовому засіданні зазначено про те, що документами, які підтверджують передачу фізичним особам-підприємцям сировини та додаткових матеріалів є видаткові накладні, а виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг).
Такі документи були надані відповідачу під час перевірки та наявні в матеріалах справи. Із змісту цих документів вино, що вони розкривають суть господарських операцій, їх обсяг, вартість, містять необхідні реквізити сторін (адреси, підписи, відтиски печатки).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що на час спірних господарських операцій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 були зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Видами господарської діяльності ФОПів ОСОБА_1 , ОСОБА_6 є виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, виробництво інших текстильних виробів, ФОПів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - виробництво робочого одягу, іншого верхнього одягу, ФОПів ОСОБА_4 - виробництво готових текстильних виробів, крім одягу.
ФОПами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за спірний період задекларовано дохід із вказаних видів діяльності.
В ОСОБА_1 , ОСОБА_5 були наявні наймані працівники. В ОСОБА_3 , ОСОБА_4 наявні, відповідно, цех і ательє.
Також позивачем було надано відповідачу товарно-транспортні накладні на перевезення готової продукції - чохлів, виготовленої ФОПами ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В свою чергу, ненадання товарно-транспортних накладних не може бути самостійною підставою висновку безтоварності господарської операції з придбання послуг з пошиття чохлів. Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків. В спірному випадку факти отримання позивачем від зазначених фізичних осіб-підприємців готової продукції підтверджено актами виконаних робіт.
Покликання відповідача на відсутність у фізичних осіб-підприємців трудових і матеріальних ресурсів, транспортних засобів не може свідчити про відсутність можливостей на виконання наведених вище зобов'язань із пошиття чохлів (їх елементів) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих цими суб'єктами господарювання на себе зобов'язань, оскільки наведені обставини не позбавляють їх можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів для виконання зобов'язань за укладеними ними договорами.
В спірному випадку відповідачем не надано суду доказів, що станом на час виконання господарських зобов'язань фізичні особи-підприємці не залучали виробничі та трудові ресурси інших осіб. Також відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б вказували на неможливість ними виконання робіт із пошиття чохлів (їх елементів) без залучення додаткових трудових і матеріальних ресурсів.
Доводи відповідача про відсутність права власності чи користування відповідними транспортними засобами у ФОПів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не подання виконавцями робіт певних звітів та податкової інформації, не є переконливими доказами не отримання позивачем від фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 послуг пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій.
До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуги) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 в справі №160/3364/19, в постанові Верховного Суду від 09.03.2023 в справі 3520/10130/19.
Верховний Суд у постанові від 06.06.2023 по справі №820/7010/16 вказав, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб'єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.
Відповідачем не доведено та не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про його обізнаність щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.
Також відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
В свою чергу, факт оплати позивачем виконаних робіт з пошиття чохлів та виконання інших суміжних операцій свідчить про зміни у власному капіталі ТОВ у зв'язку з його господарською діяльністю і є доказом реальності спірних господарських операцій.
Відповідачем не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.
Доводи та надані позивачем докази щодо реальності понесених витрат у зв'язку з придбанням вказаних робіт, послуг та використання пошитих чохлів (їх елементів) в своїй господарській діяльності, відповідачем не спростовані.
Враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність ППР №№791, 794, що має наслідком їх скасування.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 14.04.2026 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Качмара В.Я. у період з 06.04.2026 по 10.04.2026 на курсах підвищення кваліфікації.