14 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14029/25 пров. № А/857/47763/25
суддя в 1-й інстанції - Гулкевич І.З.
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Ханащак С.І.
представника позивача Мазан С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просило визнати безпідставною та скасувати постанову від 17.06.2025 року ВП №77505700 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у задоволені позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року не виконано в повному обсязі.
1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, чим допущено порушення ст.242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов та скасувати постанову від 17.06.2025 року ВП №77505700 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Вважає, що відповідач всупереч вимог закону України «Про виконавче провадження» на час прийняття рішення про накладення штрафу не встановив факт невиконання рішення суду.
1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №380/9692/24 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у поновленні пільг ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Львівським окружним адміністративним судом 31.01.2025 видано виконавчий лист №380/9692/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 року.
18.03.2025 за заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джусом О.Р. відкрито виконавче провадження №77505700 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/9692/24, виданого 31.01.2025, боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
31.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надіслано листа про виконання рішення суду у справі №380/9692/24. Зокрема зазначено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 Головним управлінням Рішенням про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 призначено ОСОБА_1 пільги в розмірі 50% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством, як учаснику війни з 01.01.2024 по 31.12.2024 (рішенням 1038939214-2025-1). Нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить 7112,90 грн та виплачена 05.03.2025. Окрім цього, рішенням 1038939214-2025-3 від 27.01.2025 призначена та нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з 01.01.2025, яка буде виплачена у найближчий виплатний період.
Державним виконавцем 05.06.2025 надіслано вимогу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про надання вичерпної інформації про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі №380/9692/24 з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.
17.06.2025 Головним управлінням України у Львівській області повторно надіслано листа про виконання рішення суду у справі №380/9692/24. Зокрема зазначено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 Головним управлінням Рішенням про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 призначено ОСОБА_1 пільги в розмірі 50% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством, як учаснику війни з 01.01.2024 по 31.12.2024 (рішенням 1038939214-2025-1). Нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить 7112,90 грн та виплачена 05.03.2025. Окрім цього, рішенням 1038939214-2025-3 від 27.01.2025 призначена та нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 31.05.2025 в сумі 3712,13грн, яка буде виплачена у найближчий виплатний період. На підтвердження вказаного були додані копії рішень.
Відповідач 17.06.2025 виніс постанову ВП №77505700, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання виконавчого листа від 31.01.2025 №380/9692/24. Відповідно до вказаної постанови, станом на 17.06.2025 рішення суду не виконано.
Не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу від 17.06.2025 №77505700, позивач звернувся до суду з даним позовом.
2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження» (тут у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних викнавців, приватних виконавців.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.п. 1, 16 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно абзацу 1 частини 4 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч.4 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно пунктів 1 та 6 ч.5 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 Закону України “Про виконавче провадження»).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно абзацу 1 ч.6 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 2 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.3 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч.1 ст.75 Закону України “Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз норм Закону України “Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі, визначеному Законом України “Про виконавче провадження».
Отже, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 17.06.2025 винесена саме з огляду на висновки державного виконавця про невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24, з чим позивач не погоджується.
Відтак, у межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи не виконання виконавчого листа №380/9692/24, виданого 31.01.2025 Львівським окружним адміністративним судом.
Фактично спірним у вказаній справи є питання щодо правильності і повноти виконання рішення суду.
З дослідженого в судовому засіданні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 встановлено, що воно містить вимогу зобов'язального характеру, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 року.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням суду було зобов'язано пенсійний орган відновити надання пільг ОСОБА_1 та здійснити нарахування за пропущений період з 2024 року, що і було зроблено позивачем, зокрема рішенням про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 та рішенням №1038939214-2025-1 нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, більше того зазначена сума пільг була виплачена останньому 05.03.2025 року.
Тобто, на переконання колегії суддів, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 виконано позивачем у повному обсязі.
Важливою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Отже, перше, що зобов'язаний державний виконавець встановити під час прийняття рішення про накладення штрафу це факт виконання чи не виконання судового рішення, що не було зроблено виконавцем. Також відсутні дані щодо того чому відповідач дійшов висновку про те, що рішення суду не виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відтак, апеляційний суд констатує, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не перевірив факт виконання/невиконання судового рішення боржником на момент винесення спірної постанови, тобто належним чином не скористався законодавчо закріпленими повноваженнями.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду в межах цієї адміністративної справи ні відзиву на позовну заяву, ні відзиву на апеляційну скаргу, з метою доведення правомірності спірної постанови.
На підставі встановлених у справі обставин апеляційний суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови від 17.06.2025 у виконавчому провадженні №77505700.
2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Наведених вище фактичних обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.
Вказане підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги, яку належить задовольнити.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді адміністративної справи допустив неповне з'ясування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржене рішення суду винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому наявні підстави для його скасування з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити повністю.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №380/14029/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №77505700 від 17.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. О. Кушнір
судді О. Б. Заверуха
О. М. Гінда
Повне судове рішення складено 15.04.26