15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/3129/25 пров. № А/857/33255/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року (головуючий суддя Грицюк Р.П., м. Тернопіль) у справі №500/3129/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області, у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2005 по 31.07.2010; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внести зміни до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 про правильний реєстраційний номер облікової картки платника податків за період роботи з 01.01.2005 по 31.07.2010 в Тернопільській обласній державній насіннєвій інспекції.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 01.01.2005 по 31.07.2010 страхувальником при поданні звітності до органів Пенсійного фонду України неправильно зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , натомість правильним є 2376304506. Наголошує, що неналежний порядок видачі або заповнення документів з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. Вважає, що Пенсійний фонд є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи облік страхового стажу та персоніфікованих даних застрахованих осіб.
Відповідач та третя особа письмовий відзив на апеляційну скаргу не подали.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 01.04.1997 по 13.12.2012 працювала начальником Підволочиської районної державної насіннєвої інспекції, за яку звіти про застраховану особу в Реєстрi застрахованих осіб Державного peєcтpy загальнообов'язкового державного соціального страхування подавала Тернопільська обласна державна насіннєва інспекція (а.с. 11-12).
У період з 01.01.2005 по 31.07.2010 страхувальником при поданні звітності до органів Пенсійного фонду України неправильно зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 16-17).
Реєстраційним номером облікової картки платника податків ОСОБА_1 є НОМЕР_2 , що підтверджується карткою фізичної особи - платника податків (а.с. 10).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листами від 06.01.2025 і 08.04.2025 відмовило позивачу у внесенні зміни до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначивши, що внесення відповідних змін до Реєстру здійснюється виключно страхувальником або за рішенням суду у разі припинення чи ліквідації страхувальника без визначення його правонаступника.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у внесенні зміни до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що внесення змін до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача належить до компетенції і повноважень Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, як правонаступника Тернопільської обласної державної насіннєвої інспекції, яка була страхувальником позивача у спірний період.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно статті 4 Закону №2464-VI Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом
Статтею 14-1 Закону №2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Згідно із статтею 18 Закону №2464-VI джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 1 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно пунктів 4, 5 частини першої статті 16 цього ж Закону застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 названого закону.
Так, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки.
Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості, зокрема: 1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім'я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); 2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.
Згідно із частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (надалі - Положення №10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Пунктами 4 та 5 розділу І "Загальні положення" Положення №10-1 встановлено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 розділу ІІІ "Створення облікової картки" Положення №10-1 визначено, що з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.
Згідно з пунктом 2 цього розділу облікова картка відкривається у разі: надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб; надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; сплату добровільних внесків особами, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; надходження відомостей від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; в інших випадках, передбачених Законом.
Відповідно до пункту 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із пунктом 6 розділу IV "Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб" Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.
Додатком №4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено Форму ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, відомості про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та розрахунку пенсійних виплат, а відсутність таких відомостей в Реєстрі застрахованих осіб не кореспондує праву застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Колегія суддів зазначає, що не є спірним той факт, що страхувальником ОСОБА_1 у спірний період з 01.01.2005 по 31.07.2010 була Тернопільська обласна державна насіннєва інспекція (код ЄДРПОУ: 00704876), яка згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.05.2015 реорганізана.
Правонаступником Тернопільської обласної державної насіннєвої інспекції є Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 38027013), яка згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань перебуває у стані припинення і не знята з обліку в податкових органах.
Відповідач на заяву позивача про внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, вказав, що внесення відповідних змін до Реєстру здійснюється виключно страхувальником або за рішенням суду у разі припинення чи ліквідації страхувальника без визначення його правонаступника.
Пунктом 4 розділу IV Положення 10-1 передбачено, що у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Таким чином, враховуючи положення пункту 4 розділу IV Положення 10-1, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що внесення змін до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача належить до компетенції і повноважень Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, як правонаступника Тернопільської обласної державної насіннєвої інспекції, яка була страхувальником позивача у спірний період з 01.01.2005 по 31.07.2010.
Отже, колегія суддів не вбачає протиправності у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За рішенням суду відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вносяться виключно у випадку припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази припинення або зняття з обліку у фіскальних органах Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області без визначення правонаступника, а також відсутні відомості щодо оскарження позивачем до суду дій чи бездіяльності Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, що полягають у не внесенні змін до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування стосовно неї, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
За правилами статті 139 КАС України підстав для нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №500/3129/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш