Справа № 145/426/26
Провадження №3/145/141/2026
"14" квітня 2026 р. селище Тиврів
Суддя Тиврівського району Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувався 25.10.2025 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн,
за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №601911 від 27.02.2026, ОСОБА_1 27.02.2026 о 12 год. 00 хв. в с. Тростянець, по вул. Польова, 3, здійснював рух на транспортному засобі, буксирував причіп н.з. НОМЕР_1 , у якому не працювали зовнішні світлові прилади, чим порушив п. 31.4.3 в ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП 25.10.2025, відповідно до постанови ЕНА 6012055, чим порушив п.31.4.3.в ПДР, а саме керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горіла ліва фара в темну пору доби.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно, в установленому законом порядку.
В судовому засіданні захисник Дмитришина Т.І., яка приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Зазначила, що матеріали справи не містять доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, на відеозаписі, долученому до протоколу взагалі відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не зафіксовано будь-яких технічних несправностей, водночас в протоколі зафіксовано час вчинення правопорушення 12:00, тобто денна пора доби.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицією частини 4 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті (зокрема, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (ч. 1 ст. 121 КУпАП).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), відповідно до Закону України «Про дорожній рух». Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР України визначає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до підпункту «в» 31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №601911 від 27.02.2026, ОСОБА_1 27.02.2026 о 12 год. 00 хв. в с. Тростянець, по вул. Польова, 3, здійснював рух на транспортному засобі, буксирував причіп н.з. НОМЕР_1 , у якому не працювали зовнішні світлові прилади, чим порушив п. 31.4.3 в ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП 25.10.2025, відповідно до постанови ЕНА 6012055, чим порушив п. 31.4.3.в ПДР, а саме керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горіла ліва фара в темну пору доби.
Однак в протоколі зазначено час події 12:00 год, тобто денна пора доби
Також, до матеріалів справи додано відеозаписи №1 (854560) із нагрудних камер працівників поліції, однак відеозапис не містить фіксації вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме факту керування та тієї обставини, що він рухався автомобілем з вказаною несправністю.
Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (рішення ВС від 20.02.2019 по справі №404/4467/16-а).
Крім цього, диспозицією частини 1 ст. 121 КУпАП визнається адміністративним правопорушенням керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів саме у темну пору доби. Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час 12:00, що є світлою порою доби.
Разом з тим, у протоколі зазначено порушення водієм п. 31.4.3.в ПДР, зокрема, не горіла ліва фара в темну пору доби, тоді як п. 31.4.3.в ПДР передбачає заборону експлуатації транспортних засобів, коли не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла, а в самому протоколі зазначено, що водій буксирував причіп, у якому не працювали зовнішні світлові прилади.
За таких обставин, суд констатує, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення при керуванні транспортним засобом ОСОБА_1 у час та за обставин, викладених у протоколі.
Статтею 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів та кваліфікації вчиненого адміністративного правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Статтею 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, не було доведено в ході судового розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б у своїй сукупності підтверджували наявність події правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подія правопорушення не доведена та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 10, 33-35, 126, 245, 247, 251, 278, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Патраманський І. І.