Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 930/855/26
Провадження № 1-кс/930/143/26
"09" квітня 2026 р. м. Немирів
Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Немирів клопотання слідчого СВ відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240040000648 від 09.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ,-
До суду надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_5 , мотивоване наступним.
Слідчим відділенням ВП №5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026240040000648 від 09.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що 01.08.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 224 солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_5 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, у військовому званні - «солдат».
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022 та після його затвердження 24.02.2022 Верховною Радою України, на території України введено воєнний стан, який діє по даний час.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_5 , учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 20.09.2025 у солдата ОСОБА_5 , виник умисел на самовільне залишення місця служби, а саме пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, з метою тимчасового ухилення від військової служби.
Реалізуючи вищезазначений злочинний умисел, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 20.09.2025, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 18:40 год., самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану до моменту виявлення його працівниками ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 08.04.2026.
За час відсутності на місці служби, а саме пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував. Перебуваючи поза межами місця служби, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення місця служби, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
За результатами досудового розслідування, 08.04.2026 слідчим за погодженням із прокурором:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
08.04.2026 о 10 год 51 хв ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- актом проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби солдатом військової служби за мобілізацією ОСОБА_5 , відповідно до якого з 20.09.2026 останній відсутній на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 без поважних причин в умовах дії правового режиму воєнного стану, та його місце знаходження не встановлене по даний час;
- протоколами допиту свідків, військовослужбовців В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у яких останні викладають фактичні обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 08.04.2026 у якому останній фактично визнає самовільне залишення місця служби а саме пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та неповернення на службу без поважних причин;
- протоколом затримання особи, підозрюваного ОСОБА_5 ;
- іншими доказами в їх сукупності.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. А також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий. Прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та усвідомивши невідворотність покарання, останній без застосування запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 , підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 20.09.2025, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 18:40 год., самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та ухилився від проходження військової служби, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану до моменту виявлення його працівниками ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 08.04.2026.
Відтак, з 20.09.2025 солдат ОСОБА_5 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами військової частини НОМЕР_1 приховував, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
09.02.2026 року вказані відомості внесено до ЄРДР за № 62026240040000648 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
08.04.2026 в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 затримано в порядку п.6 абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України, за вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
08.04.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно положень ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними доказами, а саме: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку. п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на наведене, вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, яке відносяться до тяжких злочинів, оскільки таке вчинено в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, у разі доведення його вини у суді, будучи обізнаним про безальтернативне покарання, що йому загрожує за вчинений злочин для уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; крім цього з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, при цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України, оскільки будучи військовослужбовцем військової частини ОСОБА_5 , з 20.09.2026 самовільно залишив військову частину, має обізнаність як саме слідувати по території України, не будучи тривалий час виявлений, де його розшук за таких умов буде неможливим; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний 20.09.2025 року самовільно залишив місце служби та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 в відтак останній може продовжити свою протиправну поведінку та може схиляти до аналогічної протиправної поведінки також інших військовослужбовців; інші обставини, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 , слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити розмір застави з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України» №23312/15 від 13.04.2022, відповідно до яких розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України застава щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого с.5 ст. 407 КК України , яке відносяться до тяжких злочинів.
Тому з врахуванням вимог зазначених в ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному, слід визначити заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200,00 грн., оскільки такий розмір буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам, а також буде пропорційним, співмірним заходом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 62026240040000648 від 09.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб тобто до 07.06.2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200,00 грн. (вісімдесят три тисячі двісті гривень).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора чи суду в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти про зміну свого місця проживання слідчого, прокурора чи суд в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати, за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про обрання запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали вручити прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику та скерувати начальнику ДУ «Вінницька установа виконання покарань».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 0 15-00 год. 10.04.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1