Рішення від 13.04.2026 по справі 930/3102/25

Справа № 930/3102/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"13" квітня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2025 представник позивача Паладич А.О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із вказаним позовом.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 13.01.2026 даний позов передано за територіальною підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області (а.с. 58).

11.02.2026 позовна зайва надійшла до Літинського районного суду Вінницької області (а.с. 60).

Позов мотивований тим, що 12.02.2022 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 2930717, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий відповідачу через телекомунікаційні систему. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти надано кредит у розмірі 4 000,00 грн., а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом.

23.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передав ТОВ «Свеа Фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на дату складання позовної заяви виникла заборгованість в загальному розмірі - 19 252,40 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту - 4 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 15 252,40 грн.

За наведених підстав представник ТОВ «Свеа Фінанс» вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 19 252,40 грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» до судового засідання не з'явився. При зверненні до суду долучили до позовної заяви клопотання, яким просили розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. Не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про місце дату та час судового засідання (а.с. 68-69) а також відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 72).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

12.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2930717 про надання фінансового кредиту, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «P476», відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту 4 000,00 грн. (а.с. 10-18).

12.02.2022 ТОВ "Універсальні платіжні рішення" здійснило переказ коштів в розмірі 4 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку клієнта про що свідчить довідка від 18.03.2025 (а.с. 33).

23.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників (а.с. 34-36).

Згідно платіжної інструкції № 9221 від 01.08.2023 ТОВ «Свеа Фінанс» сплатило на користь ТОВ «Лінеура Україна» кошти згідно договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 (а.с. 34-36, 38-39).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2930717 (а.с. 37).

Згідно з наданими ТОВ «Свеа Фінанс» розрахунком за договором № 2930717 від 12.02.2022, заборгованість станом на 23.05.2023 складається із заборгованості по тілу кредиту 4 000,00 грн. відсотків 15 252,40 грн., а загальна сума становить 19 252,40 грн. (а.с. 22-28).

Згідно з ст.512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс» за договором про надання фінансового кредиту № 2930717, який укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 ..

Відповідно до частин 1, 3 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст.610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст.1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Приписами ст.3Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю і стягнути з відповідача на користь позивача 19 252,40 грн. гривень, оскільки останній не виконав свої зобов'язання згідно договору про надання фінансового кредиту №2930717 від 12.02.2022.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ними документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2930717 від 12.02.2022 в розмірі 19 252,40 грн. та 2422,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Гопкін П. В.

Попередній документ
135710734
Наступний документ
135710736
Інформація про рішення:
№ рішення: 135710735
№ справи: 930/3102/25
Дата рішення: 13.04.2026
Дата публікації: 17.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Літинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.04.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 11.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
16.03.2026 10:30 Літинський районний суд Вінницької області
13.04.2026 10:30 Літинський районний суд Вінницької області