Справа № 600/5996/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
15 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі,
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" (далі - відповідач), в якому просило:
- надати дозвіл на погашення податкового боргу підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" в сумі 743884,30 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 102 від 13.06.2024 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позов задоволено:
-надано дозвіл на погашення податкового боргу підприємства "Дім" Чернівецького обласногон товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" в сумі 743884,30 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 102 від 13.06.2024.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідам "Мир та добробут інвалідам" зареєстроване Чернівецькою міською радою 08.06.2007 року за номером державної реєстрації 10381020000004493. Перебуває на податковому обліку з 13.06.2007 року. Види діяльності КВЕД Основний 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель". В процесі припинення не перебуває.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі №600/7237/21-а задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" про стягнення заборгованості: стягнуто кошти з банківських рахунків та готівки Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам", в рахунок погашення податкового боргу в сумі 743884,30 грн до Державного бюджету. Накладено арешт на кошти та інші цінності Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 743884,30 грн.
Відповідно до п.95.4 та абз.3 п.95.5 ст.95 ПКУ Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було подано до виконання наступні платіжні інструкції :
№ 8/2024/35158255 від 28.02.2023, направлено до АТ КБ "ПриватБанк";
№ 37/2023/35158255 від 31.07.2023, направлено до АТ КБ "ПриватБанк";
№ 46/2023/35158255 від 31.08.2023, направлено до АТ "Укрексімбанк";
№ 9/2024/35158255 від 28.02.2024, направлено до АТ "Укрексімбанк";
№ 12/2024/35158255 від 28.02.2024, направлено до АТ "Таскомбанк";
№ 19/2024/35158255 від 29.03.2024, направлено до АТ "Таскомбанк";
№ 54/2024/35158255 від 23.09.2024, направлено до АТ "Укрексімбанк";
№ 55/2024/35158255 від 23.09.2024, направлено до АТ "Таскомбанк";
№ 76/2024/35158255 від 30.09.2024, направлено до АТ "Укрексімбанк";
№ 79/2024/35158255 від 30.09.2024, направлено до АТ "Таскомбанк";
№ 100/2024/35158255 від 07.10.2024, направлено до АТ "Укрексімбанк";
№103/2024/35158255 від 07.10.2024, направлено до АТ "Таскомбанк";
№ 105/2024/35158255 від 08.10.2024, направлено до АТ КБ "ПриватБанк";
№ 116/2024/35158255 від 11.10.2024, направлено до АТ КБ "ПриватБанк";
№ 122/2024/35158255 від 14.10.2024, направлено до АТ КБ "ПриватБанк";
Всі зазначені вище платіжні інструкції повернуто у зв'язку з неможливістю їх виконання.
У відповідності з вимогами ст.89 ПКУ на підставі рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.08.2021 року № 383 про опис майна у податкову заставу майно відповідача описано, про що податковим керуючим було складено акт опису майна № 102 від 13.06.2024 року, один примірник якого вручено платнику у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.
Відповідно до положень абз.2 п.95.3 ст.95 ПКУ контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.
Податкова вимога форми "Ю" № 15044-56 сформована ГУ ДПС у Чернівецькій області 28.03.2021 року та надіслана на адресу платника відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у порядку, визначеному п.42.2 ст.42 ПКУ.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
За правилами статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
У підпунктах 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.
Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
За правилами пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Отже, обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього». При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.
Як вже зазначалось, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, платіжні доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.
Тобто, податковий орган належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.