Справа № 136/2416/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шпортун С.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
15 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №4 (м. Липовець) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - інспектора ВП №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - лейтенанта поліції Задорожного Володимира Анатолійовича, про визнання протиправною та скасування постанови притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови притягнення до адміністративної відповідальності від 07.12.2025 серії ЕНА №6299292, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, у зв'язку із тим, що 07.12.2025 о 16:25 в с. Лукашівка по вул. Центральна, 38, керуючи електроскутером Grosser не користувався мотошоломом безпеки, чим порушив п.2.3.г. ПДР України.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 12.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що електричний скутер марки Grosser потужністю 600ВТ не може вважатися механічним транспортним засобом, не відноситься до категорії механічних транспортних засобів, а відповідно не потребує державної реєстрації, водійського посвідчення, номерних знаків та обов'язкового використання мотошолома безпеки, тому на позивача не розповсюджуються вимоги п. 2.3.г ПДР, він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, в його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення, що виключає склад адміністративного правопорушення та є підставою для закриття провадження у справі.
Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки містить суттєві неточності, відтак не може бути належним доказом, а саме у ній зазначено неправильно дату народження позивача замість « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказано « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; зареєстровану адресу проживання позивача - замість АДРЕСА_1 , зазначено АДРЕСА_1 ; місце скоєння правопорушення зазначено с. Вікентіївка вул. Центральна, 07.12.2025 о 16:25, однак у вказаному місці та час позивач не був та не міг там бути.
Відповідач та третя особа не подали відзиву на апеляційну скаргу позивача.
Позивач та відповідач - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області подали до суду заяву в якій просив розгляд апеляційної скарги провести без його участі.
Відповідач - Відділ поліції №4 (м. Липовець) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та третя особа повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.12.2025 інспектором ВП №4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенантом Задорожним В.А. було винесено постанову серії ЕНА №6299292, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 07.12.2025 о 16:46 в с. Лукашівка, по вул. Центральна/07.12.2025 о 16:25 в с. Вікентіївка по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керував електроскутером Crosser не користуючись мотошоломом безпеки, чим порушив вимоги до п.2.3. г ПДР України, правила користування мотошоломом.
Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення дотримані положення КУпАП.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (ПДР України), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами п. «г» 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно із ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідачем надано відеозапис на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зі змісту якого встановлено факт зупинки електроскутера Crosser, водій якого знаходиться без шолому та мав ознаки алкогольного сп'яніння, встановлено особу, який представився ОСОБА_1 , повідомлено про причину зупинки, саме керування транспортним засобом без шолому, водій повідомив дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та адресу його місця проживання - АДРЕСА_1 ».
Розгляд справи в частині притягнення позивача до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП відбувся на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський встановив його особу, йому було роз'яснено за що він притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено його права та обов'язки.
В обґрунтування своєї позиції позивач стверджує, що електроскутер не є механічним транспортним засобом, а тому він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Щодо таких доводів позивача варто зауважити наступне.
Стаття 121 КУпАП визначає, що під транспортними засобами, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Згідно із п.1.10 Правил дорожнього руху, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
При цьому, у Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер» чи «електровелосипед».
Аналізуючи визначення поняття «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електроскутер», «електровелосипед» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки відповідно до наданих позивачем характеристик на підтвердження обставин зазначених у позові, він призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а позивач використовував його саме з цією метою.
Оскільки позивач використовував «електроскутер», як транспортний засіб, він, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху, а саме зобов'язаний був під час руху бути в застебнутому мотошоломі.
Вказаний висновок відповідає позиції, яка висловлена у постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.
У постанові Верховного Суду у справі №127/5920/22 від 15.03.2023 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст.1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Крім того, відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено поняття низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Позивачем на підтвердження обставин зазначених у позові надано документи щодо технічних параметрів електроскутера Crosser CR3 600W 20AN, потужність мотору 600W, забезпечує швидкість до 45-50 км/ч, двомісний з посиленою конструкцією, максимальне навантаження дорівнює 200 кг.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказаний електроскутер є низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом. Позивач реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Суб'єктом правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП є особа, яка допустила дане порушення, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв та пасажирів всіх транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
Таким чином, доводи позивача про те, що його транспортний засіб не підпадає під поняття «транспортний засіб» чи «механічний транспортний засіб» є помилковими.
Також позивач посилається на допущення недоліків у оскаржуваній постанові.
Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених частиною другою цієї статті, зокрема відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, про що зазначено у частині третій цієї статті.
У постанові серії ЕНА №6299292 07.12.2025 зазначено дату народження особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; зареєстровану адресу АДРЕСА_1 ; місце скоєння правопорушення зазначено: АДРЕСА_2 /07.12.2025 о 16:25 год. в АДРЕСА_3 .
Водночас, згідно паспортних документів виданих на ім'я ОСОБА_1 він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання значиться АДРЕСА_1 .
Наданим відповідачем відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив свої персональні дані, зокрема, дату народження та адресу проживання, подія мала місце в АДРЕСА_2 .
Таким чином, наведені неточності у постанові при притягненні до адміністративної відповідальності, не спростовують допущеного порушення позивачем вимог п.2.3.г Правил Дорожнього руху, та є по своїй суті описками, які усуваються після перегляду відеозапису.
Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18).
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівник поліції дотримався встановленої процедури розгляду справи, а позивачем не доведено протилежного.
З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що спірна постанова від 07.12.2025 серії ЕНА №6299292 правомірна та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.