Справа № 560/12209/24
Суддя-доповідач - Яремчук К.О.
15 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду (постановлена суддею Печеним Є.В. у м. Хмельницькому) від 17 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст ухваленого судового рішення
В лютому 2026 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив змінити спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, ухваленому за результатами розгляду цієї справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено частково та змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 19 вересня 2024 року із "зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії із урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року - з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01 березня 2024 року - з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум" на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 226078,47 грн.".
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 560/12209/24, яким територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язано провести позивачеві перерахунок та виплату пенсії, так і не виконано протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, що є підставою для застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема змінити спосіб і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахованої суми.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із постановленою судом першої інстанції ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлений раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Проте, на думку апелянта, суд першої інстанції, змінивши спосіб виконання судового рішення на стягнення з пенсійного органу на користь позивача конкретної суми, тим самим змінив по суті і ухвалене рішення, що є недопустимим.
Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.
Стислий виклад встановлених обставин
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, що ухвалене за результатами розгляду цієї справи, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року - з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01 березня 2024 року - з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
На виконання згадуваного рішення суду позивачу нарахована доплата до пенсії за період з 01 березня 2022 року по 30 листопада 2024 року в сумі 226640,52 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
На виконання згадуваного вище Порядку пенсійним органом виплачено ОСОБА_1 частину нарахованих на виконання судового рішення від 19 вересня 2024 року сум пенсій за минулий час (протягом жовтня - грудня 2025 року в загальній сумі 562,05 гривень).
З огляду на викладене станом на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали сума невиплачених позивачу коштів на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у цій справі склала 226078,47 гривень (226640,52 гривень - 562,05 гривень).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX) доповнено абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат".
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення, якщо протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили суб'єкт владних повноважень так і не виконав рішення зокрема й що стосувалося перерахунку та одержання пенсійних виплат.
При цьому пунктом 2 розділу ІІ Закону № 4094-ІХ встановлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
На переконання колегії суддів, метою внесення таких змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу і порядку виконання судового рішення у разі невиконання такого рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
З цього приводу апеляційний суд зауважує, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію застосування статті 378 КАС України до судових рішень, які стосуються нарахування та виплати пенсій, пільг, доплат тощо, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, виходячи з мети таких змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а є механізмом забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили в частині виплати грошових коштів, тому, керуючись наведеними вище приписами процесуального закону, допустив зміну способу і порядку виконання такого рішення із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення з пенсійного органу конкретної суми.
При цьому суд відхиляє доводи апелянта щодо неможливості зміни способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід не відповідає внесеним до процесуального закону змін, які, навпаки, допускають можливість зміни способу і порядку виконання рішення суду, які стосуються нарахування та виплати пенсій, пільг, доплат тощо.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення в спірному випадку не може розцінюватись як зміна суті судового рішення, оскільки суд здійснив заміну невиконаного зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
Мотиви апеляційної скарги не спростовують той факт, що ухвала суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання судового рішення стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, яку належить виплатити позивачеві, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не призводить до виникнення у пенсійного органу інших зобов'язань, не пов'язаних з тими виплатами, про які йдеться у самому рішенні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів переконана, що оскаржувана у цій справі ухвала відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване судове рішення помилковим.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.