Справа № 826/9693/13-а
15 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , до якої приєднались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та осіб, які приєдналися до касаційної скарги: ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) Позивача права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені за договорами банківських страхових вкладів у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Таврика", терміни яких закінчились, у розмірі, що на 09.04.2013 року становили 26 487 доларів 75 центів, 36 935 євро 40 євроцентів, 695 894 гривні 18 копійок, що визначено у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 квітня 2013 року вих. № 11-02/1496/1 відмовлено. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року залишено без змін (головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року заяви Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. та Чаку Є.В. про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди - задоволено. Відведено від розгляду справи № 826/9693/13-а суддів Єгорову Н.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025, визначено склад колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Черпак Ю.К., судді Кобаль М.І., Штульман І.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди.
30 січня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а визнано необґрунтованим. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. відмовлено (суддя Вівдиченко Т.Р.).
11 березня 2026 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 від 11 березня 2026 року про відвід колегії судів у складі головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. від розгляду його апеляційної скарги у справі № 826/9693/13-а залишено без розгляду в частині доводів про неналежну підготовку справи до розгляду згідно з ухвалою суду від 19 грудня 2025 року та невизнання правосуб'єктності позивача як людини (пункти 1 і 5), а в решті доводів (пункти 2, 3, 4) визнано необґрунтованою та передано заяву для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. - відмовлено (суддя Златін С.В.).
07 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії судів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а визнано необґрунтованим. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у справі № 826/9693/13-а для вирішення суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2026 року, для вирішення питання про відвід визначено суддю Вівдиченко Т.Р. та передано справу для розгляду.
Частиною 8 статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За приписами частини 11 статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Так, вказана заява про відвід обґрунтована наявністю у заявника сумнівів у неупередженості, об'єктивності та безсторонності вказаної колегії суддів при розгляді апеляційної скарги у справі № 826/9693/13-а.
Заявник вказує, що суд не визнав його правосуб'єктність як людини, перед якою держава несе відповідальність за свої дії, та, всупереч його позиції, ідентифікує його як фізичну особу, що, на його переконання, порушує норми Конституції України та міжнародного права і свідчить про відмову суду належним чином захищати його права.
Також, заявник зазначає, що у судових засіданнях колегія суддів вчиняла на нього психологічний тиск та примушувала змиритись з нав'язаним підневільним станом, обзиваючи людину фізичною особою.
Окремо заявник зазначає, що під час судового засідання йому висловлювалися застереження щодо можливості видалення із зали судового засідання у разі незгоди з діями суду та продовження розгляду справи без його участі, що він розцінює як прояв упередженості.
Заявник також стверджує про порушення процесуального порядку ведення судового засідання, зокрема на те, що головуючий суддя не оголошував склад суду, не роз'яснював процесуальні права учасників та не з'ясовував їх ставлення до складу суду, що, на його думку, свідчить про неналежне здійснення правосуддя.
Крім того, заявник вказує, що він звертався до керівництва Шостого апеляційного адміністративного суду із запитами щодо правових підстав утворення суду, законності призначення суддів, їх громадянства, наявності присяги та повноважень діяти від імені держави і нести відповідальність за прийняті рішення.
Заявник стверджує, що з отриманої відповіді вбачається утворення відповідного суду на підставі указу Президента України, а не закону, що, на його переконання, суперечить конституційним вимогам щодо визначення судоустрою виключно законами України та ставить під сумнів статус цього суду як такого, що встановлений законом.
Додатково заявник стверджує, що віднесення суду до суб'єктів, які мають код ЄДРПОУ, свідчить про його функціонування як юридичної особи, яку заявник ототожнює з юридичною особою приватного права, у зв'язку з чим, робить висновок про відсутність у такого органу повноважень здійснювати правосуддя щодо людини.
Також, заявник зазначає, що відсутність у законодавстві окремого акту, який би регулював створення юридичних осіб публічного права, на його думку, виключає можливість існування суду як належного суб'єкта публічної влади, що додатково ставить під сумнів його легітимність.
Окремо заявник звертає увагу на те, що йому не було надано підтвердження громадянства суддів, фактів складення ними присяги, а також інформації щодо їх повноважень представляти державу Україна та нести відповідальність за прийняті рішення, що, на його переконання, створює правову невизначеність щодо законності складу суду.
Крім того, заявник ставить під сумнів легітимність Кодексу адміністративного судочинства України, вважаючи, що цей нормативний акт не відповідає Конституції України та міжнародним договорам у зв'язку з недотриманням процедури його оформлення, що, на думку заявника, унеможливлює його застосування судом.
Таким чином, заява про відвід мотивована наявністю у заявника сумнівів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Положеннями частини 3 статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В силу вимог частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15.07.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
З приводу доводів заявника щодо невизнання судом його правосуб'єктності як «людини», колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, чинне процесуальне законодавство України чітко визначає коло суб'єктів адміністративного процесу та не передбачає існування окремого процесуального статусу «людини» як самостійного учасника судового провадження, у зв'язку з чим, застосування судом категорії «фізична особа» відповідає вимогам закону та не свідчить про упередженість суддів.
При цьому, заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що зазначення його як фізичної особи призвело до обмеження доступу до суду, позбавлення можливості бути почутим або реалізувати процесуальні права.
Твердження ОСОБА_1 про нібито здійснення суддями психологічного тиску є оціночним судженням заявника, не підтвердженим належними, допустимими та достатніми доказами, а тому не може розглядатися як об'єктивна обставина, що свідчить про наявність упередженості чи заінтересованості суддів у результаті розгляду справи.
Посилання заявника на створення судом конфліктної ситуації та висловлення намірів щодо видалення його із зали судового засідання не підтверджує наявності підстав для відводу, оскільки такі дії, за своєю правовою природою, пов'язані із забезпеченням належного процесуального порядку та реалізацією повноважень суду щодо керування ходом судового розгляду.
Доводи заявника щодо непредставлення складу суду, нероз'яснення процесуальних прав учасників справи не підтверджують наявності підстав для відводу, визначених статтею 36 КАС України, оскільки стосуються порядку здійснення процесуальних дій і можуть бути предметом перевірки в межах оскарження судового рішення.
Твердження заявника про незаконність утворення суду на підставі указу Президента України є безпідставними, оскільки організаційні питання функціонування судової системи регулюються у сукупності норм Конституції України та законів, які допускають реалізацію відповідних повноважень через акти Президента України, що не впливає на правовий статус суду як органу судової влади.
Також, безпідставними є твердження заявника про те, що Шостий апеляційний адміністративний суд не є судом, утвореним законом, оскільки, цей суд входить до системи судів загальної юрисдикції, функціонує на підставі чинного законодавства та здійснює правосуддя в межах наданих йому повноважень, що відповідає вимогам національного та міжнародного права.
Посилання на наявність у суду коду ЄДРПОУ як доказ його належності до юридичних осіб приватного права є юридично некоректним, оскільки такий код має виключно ідентифікаційно-облікове значення і жодним чином не визначає правову природу суду як органу державної влади.
Доводи заявника щодо відсутності підтвердження громадянства суддів, складення ними присяги чи наділення відповідними повноваженнями є безпідставними, оскільки, ґрунтуються виключно на припущеннях. В свою чергу, судді, які входять до складу колегії, здійснюють правосуддя на підставі актів про їх призначення у встановленому законом порядку, що презюмує законність набуття ними відповідного статусу. Ненадання заявнику копій відповідних документів не може свідчити про відсутність у суддів повноважень або про їх упередженість.
Твердження завника про нелегітимність Кодексу адміністративного судочинства України через нібито недотримання формальних процедур його оформлення є необгрунтованими, оскільки зазначений нормативно-правовий акт є чинним, офіційно прийнятим і підлягає обов'язковому застосуванню судами, незалежно від суб'єктивного ставлення до нього.
Беручи до уваги викладене, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Черпака Ю.К., Кобаля М.І. та Штульман І.В. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Проаналізувавши наведені у заяві ОСОБА_1 доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. у даній справі, оскільки, заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді даної справи.
Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України, для відводу суддів заявником не надано.
Враховуючи наведені обставини справи та відсутність обґрунтувань заявника про відвід підставами, передбаченими КАС України, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 242, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого-судді Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вівдиченко Т.Р.