Справа № 620/15400/24
15 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виражена у не перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці господарського суду Чернігівської області, у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024;
- зобов'язати відповідача здійснити йому, як судді у відставці господарського суду Чернігівської області, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024 (з урахуванням раніше виплачених сум), у розмірі 56% відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді, який становить 149886 грн., виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого на 1 січня 2024 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 27 січня 2025 року відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу
Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року скасував. Прийняв нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
На адресу суду від відповідача надійшла заява про роз'яснення зазначеної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
19.03.2026 на запит суду до Шостого апеляційного адміністративного суду із суду першої інстанції надійшла адміністративна справа №620/15400/24.
Розглянувши вказану заяву колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2ст. 254 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила наступне: "Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення".
З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Колегія суддів зазначає, що в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення відповідач вказує на те, що резолютивна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 620/15400/24 не містить посилання, яким саме чином має бути обчислена суддівська винагорода для виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та відповідно до якої довідки чи з врахуванням якої довідки, тому не зрозуміло, який саме має бути розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Колегія суддів зазначає, що предметом цього публічно-правого спору були дії відповідача, пов'язані з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці господарського суду Чернігівської області, у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024.
В мотивувальній частині постанови суд зазначав, що він бере до уваги, що право судді у відставці на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання визначено законом [частина четверта статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ)]. Умовою перерахунку є зміна розміру складових суддівської винагороди судді. Ці умови настали і відповідачем не заперечуються, а отже суддя господарського суду Чернігівської області у відставці ОСОБА_1 має право на такий перерахунок.
Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов'язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо Законом.
Відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді господарського суду Чернігівської області становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Розмір доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці теж визначений безпосередньо Законом.
Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними.
Розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо із Закону.
За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша уповноважена особа лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів у постанові від 16 квітня 2025 року дійшла висновку, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
При цьому, колегія суддів наголошує, що суддівська винагорода та умови перерахунку визначені безпосередньо Законом № 1402-VIII, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 не передбачає права Пенсійного фонду діяти на власний розсуд.
Таким чином, на думку колегії суддів зміст постанови суду, в тому числі її резолютивної частини, є зрозумілим, а мотиви відповідача у заяві про роз'яснення постанови від 16 квітня 2025 року фактично зводяться до маніпулювання із застосуванням принципу «належного урядування» як складової принципу верховенства права та намагання шляхом подання заяви про роз'яснення цієї постанови змінити зміст та суть судового рішення суду про роз'яснення якого подано заяву.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 620/15400/24 є зрозумілою і не викликає можливості подвійного її тлумачення, у тому числі її резолютивної частини, у зв'язку з чим у задоволенні заяви відповідача щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 229, 254 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких