707/1368/26
1-кп/707/380/26
15 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003560 від 27.10.2025, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березняки Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
01.04.2026 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003560 від 27.10.2025, у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
01.04.2026 за результатами автоматизованого розподілу справи зазначений обвинувальний акт передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Прокурор, думку якої підтримав захисник, під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, обвинувачений заперечив проти призначення справи до судового розгляду.
Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокуророві, судом не встановлено.
Судом проведено підготовку до судового розгляду, а саме: визначено дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовано, що судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні; з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, роз'яснено обвинуваченому його право на судовий розгляд кримінального провадженні колегіально судом у складі трьох суддів.
Однак обвинувачений повідомив, що таке клопотання заявляти не буде.
На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . На даний час прокурор вбачає стосовно ОСОБА_4 наявність ризиків переховування від суду та впливати на свідків. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити у відношенні обвинуваченого строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з відсутністю ризиків для застосування найсуворішого запобіжного заходу, вважали за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25.12.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.01.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.01.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.03.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.04.2026 включно. Вказані обставини не заперечувалася будь-ким із учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, про можливість обвинуваченого переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, звідси тяжкість та невідворотність покарання прогнозовано зумовлюватиме вжиття заходів обвинуваченим, направлених на переховування від суду.
Збільшує зазначений ризик відсутність у ОСОБА_4 соціально стримуючих факторів таких як наявність постійного місця роботи чи навчання, дітей, близьких осіб, які б перебували на утриманні тощо.
Також, про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, свідчать ті обставини, що свідками у кримінальному проваджені є особи, які проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, обвинуваченому відомо місце проживання вказаних осіб, а їх допит в суді ще не розпочатий. Вказане дає підстави вважати доведеним наявність ризику та реальної можливості впливу обвинуваченого на свідків з метою зміни, спотворення чи відмови від раніше наданих ними показань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суттєво не змінились, а вищевказані ризики не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому.
Доводи сторони захисту про можливість застосування домашнього арешту суд оцінює критично, оскільки такий запобіжний захід, навіть із покладенням процесуальних обов'язків, не нівелює ризиків переховування та незаконного впливу на свідків, зважаючи на реальну можливість обвинуваченого порушити встановлені обмеження, підтримувати контакти з можливими свідками, а також унеможливлює належний контроль за його поведінкою в обсязі, достатньому для досягнення мети запобіжного заходу.
Отже, суд дійшов висновку, що продовження тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у право на свободу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не забезпечать досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, та не гарантуватимуть належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується (ч. 1 ст. 115 КК України), його насильницький характер та настання наслідків у вигляді загибелі людини, а також встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, то суд вважає за доцільне не визначати обвинуваченому розмір застави як альтернативи триманню під вартою. Визначення застави за таких обставин не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам та не гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків у достатньому обсязі.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 194, 314-317, 331, 369, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 24 квітня 2026 року на 11 годину 30 хвилин.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 червня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 15 квітня 2026 року.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом шістдесяти днів, тобто до 13 червня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим - з моменту вручення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1