Справа №705/1820/26
2/705/2343/26
15 квітня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» через свого представника Шкапенка О.В. звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101757260187026 від 07.09.2025 року у розмірі 24768,42 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 07 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір № АВН0СТ155101757260187026 про надання йому кредиту в розмірі 20000,00 грн строком на 24 місяці (тобто до 06.09.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85 % щорічно. Станом на 17.03.2026 року заборгованість відповідача за цим кредитним договором становила 24768,42 грн, яка складається із: 18912,69 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5625,45 грн загального залишку заборгованості за процентами; 0 грн загального залишку заборгованості за комісією; 230,28 грн загального залишку заборгованості за пенею, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 18.03.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», що вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Станом на 15.04.2026 року відзив від відповідача на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 07 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», у якій зазначені його персональні та контактні дані.
07 вересня 2025 року ОСОБА_1 підписано заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101757260187026 від 2025-09-07 року, відповідно до якої просив надати йому кредит на умовах: Вид кредиту кредит на споживчі потреби; тип кредиту - кредит строковий. Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг. Сума кредиту 20000 грн. Строк кредиту - 24 місяців з зі строком повернення до 06.09.2027.
Згідно з п. 6 кредитного договору, процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості на кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості*річну відсоткову ставку / 360 днів (умовно) на рік.
Розмір щомісячного платежу 1770.04 грн.(п. 7 Договору).
Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155123877811 (п.9 Договору).
Згідно з п.п. 10,11 кредитного договору, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 42481.01 грн.
Відповідно до п. 12 кредитного договору, у випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Підписанням цієї заяви відповідач підтвердив та погодився, що зокрема, до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та Правилами надання банківських послуг; ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (п.18 Договору).
До кредитного договору банк додав Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», підписаний електронним підписом відповідача та таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.
Згідно з копією меморіального ордеру №TR.49408193.31059.65455 від 07 вересня 2025 року, АТ «А-БАНК» було перераховано ОСОБА_1 20000 грн за призначенням платежу: Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101757260187026 від 07/09/2025.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 20000 грн відповідно до умов договору.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.03.2026 року заборгованість відповідача за цим кредитним договором становила 24768,42 грн, яка складається із: 18912,69 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5625,45 грн загального залишку заборгованості за процентами; 0 грн загального залишку заборгованості за комісією; 230,28 грн загального залишку заборгованості за пенею.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101757260187026 від 07.09.2025 року підписана відповідачем за допомогою електронного підпису, що підтверджує укладання між сторонами правочину.
Оскільки відповідач не виконував узгоджених з позивачем умов кредитного договору, суд дійшов висновку про доведеність зобов'язання відповідача за кредитним договором та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18912,69 грн та заборгованості за процентами в розмірі 5625,45 грн.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 230,28 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого стягнення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова ВП ВС від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), постанова ВП ВС від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78) та постанова ВП ВС від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, нарахована позивачем пеня у розмірі 230,28 грн стягненню не підлягає.
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (99%), з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог (99%).
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 2635,78 грн (2662,40 грн (судовий збір) х 0,99).
На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101757260187026 від 07.09.2025 у розмірі 24538 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот триста вісім гривень) 14 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ: 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати в розмірі 2635,78 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко