Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2171/26
Провадження № 2/711/1751/26
15 квітня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.
при секретарі: Півень С.А.
за участі:
представника позивача Пропадущого А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його (позивача) користь суму боргу, яка еквівалентна 4 050 доларам США, а саме 177 417,95 грн. та судові витрати по справі (матеріали позову сформовано та подано через систему «Електронний суд»).
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що позивач позичив відповідачу грошові кошти в сумі 4 050 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути, але цього не зробив. Тож позивач просить стягнути з відповідача суму боргу еквівалентну 4 050 грн., що станом на день подачі позову до суду складає 177 417,95 грн.
Письмового відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
13.03.2026 року судом відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пропадущий А.В. позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, стягнути із відповідача на користь позивача борг за договором позики від 17.02.2024р. в розмірі 177 417,95 грн., що є еквівалентом 4 050 дол. США. Також просив стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір.
В судове засідання відповідач не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв'язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Судова повістка була отримана відповідачем 20.03.2026р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом публікації оголошення про його виклик до суду на веб-порталі судової влади України. Таким чином, в контексті положень п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судом належним чином здійснено повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Отже, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно розписки від 17.02.2024р. ОСОБА_2 (позичальник) отримав від ОСОБА_1 (позикодавець) грошові кошти в сумі 4 050 доларів США, які зобов'язувався повернути позикодавцю у строк до 01.01.2025р.
Всупереч погоджених сторонами умов відповідач до теперішнього часу не повернув позивачу суму позики, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання грошового зобов'язання, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Надаючи оцінку доводам позивача в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. (постанова Верховного Суду від 07.07.2023р. у справі №206/501/20)
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що складена відповідачем розписка за своєю формою та змістом підтверджує наявність між сторонами укладеного договору позики, за яким відповідач отримав від позивача позику в розмірі 4 050 доларів США, яку зобов'язувався повернути у строк до 01.01.2025р.
Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення зобов'язання в частині повернення запозичених коштів, оскільки до теперішнього часу він не повернув суму запозичених коштів.
Борговий документ (розписка від 17.02.2024р., оригінал) знаходиться у позивача та була пред'явлена суду, як доказ, його представником - Пропадущим А.В. під час дослідження письмових доказів.
За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми позики в розмірі, що еквівалентний 4 050 дол. США, тобто в розмірі 177 417,95 грн. є обґрунтованими і правомірними, а тому підлягають до задоволення.
Також варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не навів обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин справи.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від позивача отримав та користувався ними, однак, свої зобов'язання за договором позики (розпискою) від 17.02.2024р. належним чином та у визначені сторонами строки не виконав, порушивши умови договору, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 4 050 дол. США, , що за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2026р. (день подачі позову до суду) становить 177 417,95 грн., то суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача боргу за Договором позики від 17.02.2024р. в загальній сумі 177 417,95 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що такі витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду в розмірі 1 420грн., оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, а відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даній справі ціна позову складає 177 417,95 грн., відповідно, судовий збір (1% від ціни позову) складав 1 774,18 грн., а з урахуванням понижено ставки - 1 420 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, то до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 420 грн.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) борг за Договором позики від 17.02.2024 року в розмірі 177 417,95 грн. та судовий збір в розмірі 1 420 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст судового рішення складений 15 квітня 2026 року.
Головуючий: В.М. Скляренко