П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1258/26
Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
Дата і місце ухвалення: 20.01.2026р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Тарновецького І.І.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, що полягає у нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії позивача за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час в розмірі не на момент її поновлення до виплати, без проведення перерахунку відповідно до ст. 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення, на момент її фактичної виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням індексації, передбаченої положеннями статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також низкою постанов Кабінету Міністрів України, а саме:
постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
постановою КМУ від 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час відповідно до ст.63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення позивача, на момент її фактичної виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та провести перерахунок та виплату пенсії позивача за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час, з врахуванням індексації відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови КМУ №209 «Про індексацію пенсійних і 21 страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та/або перерахунків пенсії за ст.64 Закону №2262--XII, встановленням надбавок та доплат, в редакції дійсній момент фактичної виплати, за винятком сплачених сум та з компенсацією втрати частини доходів, виплатити всі невиплачені суми пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, наявний в пенсійній справі позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі пунктів 1 та 2 частини першої статті 170 КАС України.
Роз'яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 20.01.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що поданий позивачем позов спрямований виключно на оскарження дій відповідача під час виконання судового рішення у справі №821/536/18. Предметом даного адміністративного позову є самостійне триваюче порушення прав ОСОБА_1 у сфері пенсійного забезпечення, яке полягає у протиправній бездіяльності та протиправних діях Головного управління Пенсійного фонду України, а саме: відмові здійснювати пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплаті пенсії у фіксованому розмірі, визначеному станом на 2009 рік, без проведення передбачених законом перерахунків, осучаснення та індексації, фактичній відмові застосовувати норми статей 63 та 64 Закону №2262-ХІІ, а також положення постанов Кабінету Міністрів України №704, №713, №118, №168, №185, №209, які регулюють порядок та умови перерахунку і підвищення пенсій військовослужбовців. Зазначені дії та бездіяльність відповідача не були предметом судового розгляду у справі №821/536/18, не оцінювалися судом у тій справі та виникли (або тривають) після ухвалення відповідного судового рішення.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Відповідно до ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:
позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п.1);
у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі (п.2).
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі на підставі пунктів 1 та 2 частини першої статті 170 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення ОСОБА_1 з цим адміністративним позовом стала його незгода з порядком виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/536/18. За висновками суду, спір у справі, що розглядається, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. З посиланням на практику Верховного Суду, суд першої інстанції звернув увагу, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2018р. у справі №821/536/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року та провести її перерахунок відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації та компенсації втрати її частини.
При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовував тим, що з листа ГУ ПФУ від 12.07.2024р. він дізнався, що на виконання рішення суду орган ПФУ поновив йому з 07.10.2009р. пенсію за вислугу років в твердому розмірі на дату припинення виплати пенсії - 544,00 грн. без її осучаснення та не відповідно до актуальних довідок про розмір грошового забезпечення.
Позивач стверджував, що він «не погоджується з рішенням щодо розрахунку розміру пенсії, вважає його незаконним і дискримінаційним і звертається з цим позовом до шановного суду за захистом та відновленням його порушеного права та законного інтересу на належний розмір пенсійних виплат та запобігання дискримінації та виплату пенсії на визначений банківський рахунок.».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане свідчить про те, що підставою для звернення ОСОБА_1 з цим адміністративним позовом стала його незгода з порядком виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/536/18.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення..
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
У постанові від 22.03.2018р. у справі №П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук