П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 486/1640/25
Категорія: 105000000 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:17.11.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса)), третя особа Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України (далі - УПП в Миколаївській області ДПП), про скасування постанови ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса) "Про відкриття ВП №78823781 від 11 серпня 2025 року".
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 11 серпня 2025 року, старшим державним виконавцем ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Доля А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78823781 від 11 серпня 2025 року, яку позивач вважав протиправною, з огляду на те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ЕНА №4367215 від 27 березня 2025 року звернуто до виконання поза строком визначеними законом.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що 07 листопада 2025 до відділу надійшов лист начальника відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області ДПП Національної поліції України Андрія Анастасьєва від 03 листопада 2025 року №19482/41/16-2025 про повернення без виконання постанови серія ЕНА №4367215 виданої 27 березня 2025 року УПП в Миколаївській області, сержантом поліції Снігур В.В. щодо стягнення з правопорушника ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу у сумі 680 грн., в зв'язку з скасуванням постанови (заява Л-1211 від 05 вересня 2025 року). Тобто постанова серія ЕНА №4367215 виданої 27 березня 2025 року УПП в Миколаївській області скасована після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з повним та фактичним виконанням.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса), за участі третьої особи УПП в Миколаївській області ДПП, з вимогами про визнання дій протиправними; скасування постанови від 11 серпня 2025 року ВП №78823781 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що старшим державним виконавцем А.Доля ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса) було проігноровано норми ч.1 ст. 303, ч.1 ст. 300, ч.ч.1, 2 ст. 299 КУпАП (тобто порушення закону має очевидний характер) під час винесення постанови "Про відкриття виконавчого провадження №78823781 від 11 серпня 2025 року, а відтак Постанова підлягає скасуванню як така що прийнята з порушенням Закону. Змінило ч.1 ст. 300 та ч.1 ст.303 КУпАП пов'язані з запровадженням воєнного стану в Україні не вносились, тобто дані норми Кодексу є чинними, а відтак суд першої інстанції зобов'язаний був їх застосувати, а не відхилити.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції вимоги ч.1 ст. 300, ч.1 ст. 303 КУпАП проігнорував, а відтак прийняв невірне рішення з цього питання. Разом з тим, старший державний виконавець А. Доля проігнорував розділ ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" та звернув стягнення на пенсію з пенсійного рахунку ОСОБА_1 , що відкритий в AT КБ " ПриватБанк". Суд першої інстанції матеріали виконавчого провадження не витребовував, тому справу (ВГІ №78823781) належним чином не перепровіряв та не вивчав ,а відтак безпідставно в судовому рішенні від 17 листопада 2025 року невірно зазначив дату списання коштів 18 серпня 2025 року замість 15 серпня 2025 року ,та не надав правову оцінку діям державного виконавця, щодо списання коштів з пенсії - усе це призвело до прийняття невірного рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
27 березня 2025 року ДПП винесено постанову серії ЕНА №4367215 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
06 серпня 2025 року ДПП постанову направлено до Вознесенського міськрайонного ВДВС ПМУ МЮ (м. Одеса).
11 серпня 2025 року старшим державним виконавцем ДВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ Доля А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78823781.
12 серпня 2025 року керуючись ст.ст. 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , та направлена для виконання до банківських установ, боржнику та стягувачу до відома.
15 серпня 2025 року позивачем подано скаргу на постанову старшого державного виконавця Другого ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса).
18 серпня 2025 при перевірці арештованих рахунків боржника платіжною інструкцією списана сума коштів, необхідна для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.
18 серпня 2025 року державним виконавцем керуючись п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, постанова серії ЕНА №4367215 виданої 27 березня 2025 року УПП в Миколаївській області з відміткою про виконання направлена органу, що видав виконавчий документ, до УПП в Миколаївській області ДПП НП України.
31 жовтня 2025 року рішенням Начальника управління патрульної поліції в Миколаївській області ДПП вирішено постанову ЕНА №4367215 за ч.1 ст. 122 КУпАП від 27 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 - скасувати, справу закрити.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі відсутні підстави вважати, що станом на час звернення стягувача із заявою про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №4367215 від 27 березня 2025 року закінчився строк для пред'явлення цієї постанови до виконання.
Відповідно, судом не встановлено ознак протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження №78823781, тому відсутні підстави для її скасування.
Окрім того, Постанова про відкриття виконавчого провадження №78823781 скінчила свою дію шляхом повного фактичного виконання виконавчого документу - Постанови ДПП серії ЕНА №4367215 від 27 березня 2025 року та винесення 18 серпня 2025 року. Постанови про закінчення виконавчого провадження.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, КУпАП, Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
За загальними правилами ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 300-1 КУпАП визначений порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису)
Відповідно ч.1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та визначено як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно п.2 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлені ст.12 вказаного Закону №1404-VIII.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого, зокрема тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який досі триває.
Отже, судом першої інстанції з посиланням на позицію Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2023 року у справі №0440/5997/18 правильно зазначено, що з 26 березня 2022 року встановлений ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячний строк для пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання, перервався.
Щодо доводів апелянта, що норма ст. 303 КУпАП передбачає тримісячний строк звернення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, колегія суддів вважає, що враховуючи те, що порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма цього Закону, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічного змісту правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі №420/10415/22.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що станом на час звернення стягувача із заявою про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕНА №4367215 від 27 березня 2025 року закінчився строк для пред'явлення цієї постанови до виконання.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.