П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/305/26
Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г. Дата і місце ухвалення: 09.03.2026р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу нарахування та виплати щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р №1078;
- зобов'язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 2014 року він проходив службу цивільного захисту у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області. Однак, за період проходження служби з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. відповідачем, в порушення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, не виплачувалася на користь ОСОБА_1 індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць. На звернення 20.10.2025р. позивача до Головного управління з приводу нарахування та виплати на його користь відповідного виду індексації, листом від 17.11.2025р. Головне управління ДСНС у Миколаївській області відмовило у здійсненні таких дій. ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті на його користь індексації-різниці грошового забезпечення та зазначав, що розмір підвищення у березні 2018 року його грошового доходу не перевищив суму індексації, яка мала скластися в цьому місяці, у зв'язку з чим визначена сума індексації має продовжуватися йому виплачуватися до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення зі служби, що має місце у спірних правовідносинах.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року замінено щодо позовних вимог про нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.12.2018р. по 03.12.2019р. та з 01.07.2021р. по 06.03.2022р. первісного відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на належного відповідача 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 09.03.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, погодився з доводами Головного управління ДСНС у Миколаївській області про те, що березень 2018 року є «базовим місяцем» для розрахунку індексації у зв'язку з прийняттям Постанови КМУ №704. Проте, суд не врахував, що встановлення нового базового місяця не звільняє орган від обов'язку виплати індексації-різниці (щомісячної фіксованої суми індексації). У спірних правовідносинах сума індексації, що підлягала виплаті станом на березень 2018 року (виходячи з попереднього базового місяця - січня 2008 року), значно перевищувала суму підвищення посадового окладу ОСОБА_1 . Таким чином, починаючи з березня 2018 року позивач мав безумовне право на отримання фіксованої величини індексації у розмірі 4463,15 грн. щомісяця.
Також, апелянт посилається на те, що у спірному періоді (з 01.12.2015р. до 28.02.2018р.) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Постанови КМ України №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013) не були дискреційними, оскільки нормами Порядку №1078 установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року. А відтак, висновок відповідача про відсутність підстав для застосування для обрахунку індексації січня 2008 року, як базового місяця, є помилковим та не відповідає усталеній практиці Верховного Суду у такій категорії справ.
2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідачі стверджують, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в структурі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області з 11.06.2018р. по 14.01.2025р. За таких обставин, у позивача не виникло право для нарахування та виплати на його користь індексації-різниці відповідно до приписів абзацу четвертого і шостого пункту 5 Порядку №1078.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (по особовому складу) від 11.06.2018р. №99, від 22.12.2018р. №249, від 02.12.2019р. №242, від 01.07.2021р. №166, від 06.03.2022р. №63 і від 14.01.2025р. №12 ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту:
у періоди з 11.06.2018р. по 21.12.2018р., з 03.12.2019р. по 30.06.2020р. та з 06.03.2022р. по 14.01.2025р. у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області;
у період з 22.12.2018р. по 02.12.2019р. у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області;
у період з 01.07.2021р. по 02.05.2022р. у 2 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
Відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31.03.2025 № НС-382 «Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання» 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області припинено шляхом приєднання до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 14.01.2025р. №12 капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби з виключенням з кадрів ДСНС відповідно до п.176 п.п.8 (у зв'язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.
20.10.2025р. позивач звернувся до Головного управління ДСНС у Миколаївській області із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. 4463,15 грн. щомісяця.
Листом від 17.11.2025р. Головне управління повідомило позивача, що починаючи з 2018 року, індексація грошового забезпечення позивача проводилась з урахуванням березня 2018 року як базового, оскільки саме в цьому місяці було встановлено нові розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулось на підставі постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018р., тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Натомість, за обставин цієї справи, посадовий оклад позивача, який був призначений до Головного управління ДСНС у Миколаївській області 11.06.2018р. на підставі наказу від 11.06.2018р. №99, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент призначення останнього у 2018 році на посади служби цивільного захисту у Головному управлінні та 2 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС у Миколаївській області. Оскільки до 11.06.2018р. позивач не проходив службу цивільного захисту, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у ОСОБА_1 не виникло права для нарахування й виплати індексації-різниці відповідно до приписів абзацу четвертого і шостого пункту 5 Порядку №1078.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018р.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.
Відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме:
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної особі індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, з тим, аби визначити наявність/відсутність у позивача права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018р. встановленню, передусім, підлягає чи розмір підвищення доходу ОСОБА_1 в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, посадовий оклад ОСОБА_1 , який був призначений до Головного управління ДСНС у Миколаївській області з 11 червня 2018 року на підставі наказу від 11.06.2018р. №99, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався.
Посадовий оклад позивача при призначенні його в червні 2018 року на посади служби цивільного захисту в Головному управлінні, а в подальшому в 2 державному пожежно-рятувальному загоні, вже визначався Постановою №704.
В матеріалах справи відсутні докази проходження ОСОБА_1 служби цивільного захисту в структурі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області в лютому-березні 2018 року, отримання грошового забезпечення, збільшення в березні 2018 року доходу у зв'язку з набранням законної сили Постановою №704 з тим, аби встановити наявність у відповідачів обов'язку щодо нарахування на користь ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до вимог п.5 Порядку №1078.
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій відповідачі стверджують про проходження ОСОБА_1 служби в структурі Головного управління ДСНС у Миколаївській області у період з 11.06.2028р. по 14.01.2025р., в підтвердження чого надають копії наказів (по особовому складу) від 11.06.2018р. №99, від 22.12.2018р. №249, від 02.12.2019р. №242, від 01.07.2021р. №166, від 06.03.2022р. №63 і від 14.01.2025р. №12.
ОСОБА_1 , в свою чергу, не надав ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій жодного доказу в підтвердження протилежного.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача не виникло права для нарахування й виплати на його користь індексації-різниці відповідно до приписів абзацу четвертого і шостого пункту 5 Порядку №1078.
Що ж до посилань апелянта на те, що у спірному періоді (з 01.12.2015р. до 28.02.2018р.) відповідач мав застосування для обрахунку його індексації січня 2008 року як базового місяця, то колегія суддів не надає правової оцінки таким доводам ОСОБА_1 , оскільки питання щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. до 28.02.2018р. виходить за межі предмету даного спору.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук