справа № 570/4683/25
провадження № 2/570/293/2026
15 квітня 2026 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Сулковського Б.П.,
відповідача ОСОБА_2 ,
її представника адвоката Собчука М.В.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,
покликаючись на відсутність згоди щодо порядку спільного володіння та користування зазначеним майном, представник позивача адвокат Богдан Сулковський у поданій 16 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить провести розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 , припинити право спільної часткової власності сторін на вказане майно, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за нерівність часток при розподілі майна у розмірі 61 160 грн.; поділити земельну ділянку, що розташована за вказаною адресою площею 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 між співвласниками в натурі та встановити земельні сервітути; судові витрати покласти на відповідача.
22 жовтня 2025 року ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області об'єднана в одне провадження вказана позовна заява та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна.
У зустрічній позовній заяві відповідач просить виділити належну ОСОБА_2 в натурі частку 50,05/100 із житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за вказаною адресою, що є у спільній частковій власності і визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:
- по житловому будинку літ. "А-І": приміщення 1-8 площею 20,6 кв.м.;
- по прибудові літ. *'а": приміщення 1-1 площею 18,2 кв.м.; приміщення 1- 2 площею 7,2 кв.м,; приміщення 1-3 площею 6,2 кв.м.; приміщення 1-4 площею 3,9 кв.м.
- з надвірних будівель і споруд: Вхідні східці "літ аі"; Сарай-літня кухня "літ Б" (літня кухня); Погріб "Пг/Б"; Навіс "б"; 1/2 Навіс "61"; Колодязь "літ Д"; Ворота з хвірткою "літ N2; 1/2 Огорожа "літ N3"; Вимощення "літ І".
Виділити належну ОСОБА_1 в натурі частку 49,95/100 із житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за вказаною адресою, що є у спільній частковій власності і визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:
- по житловому будинку літ. "А-1": приміщення 1-5 площею 19,5 кв.м.; приміщення 1-6 площею 18,1 кв.м.; приміщення 1-7 площею 23,3 кв.м.;
- з надвірних будівель і споруд: Сарай-літня кухня "літ Б» (сарай); 1/2 Навіс "61"; Вбиральня "літ Г"; Септик "літ Е"; Огорожа "літ N1"; 1/2 Огорожа "літ N3".
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділити між співвласниками земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1096042556246, кадастровий номер 5624685900:04:024:0672, площа (га) 0,1700, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в натурі:
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 850 кв.м, що відповідає ідеальній частці 1/2, і позначена на плані земельної ділянки фіолетовим кольором та має геометричні розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,0°), в м: 85,090-6,066- 9,800-1,000-61,767-4,919-7,219-4,830-21,249-23,056.
ОСОБА_1 земельну ділянку площею 850 кв.м, що відповідає ідеальній частці 1/2 і позначена на плані земельної ділянки синім кольором та має геометричні розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,5°), в м: 21,249-4,830-7,219-4,919- 61,767-1,000-9,800-5,946-56,642-14,546-49,651 -11,100.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1096042556246, кадастровий номер 5624685900:04:024:0672, площа (га) 0,1700, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 8637,00 гри., витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи у розмірі 26 000,00 грн., послуг адвоката, орієнтовно в розмірі 42 000,00 грн.
Позивач у суді позов підтримує, зустрічний позов не визнає. Стверджує, що не буде наполягати на відшкодуванні матір'ю різниці у вартості, просить залишити йому те, чим користується їх сім'я. Мати претендує на ті покращення, які він зробив сам та за свої кошти.
Його представник, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, стверджує, що запропонований експертом варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки, який долучений позивачем до його позову, передбачає відступ від ідеальних часток, але враховує можливість виділити кожному співвласнику відокремлену частину будинку із самостійним виходом, а також технічну можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Крім того, позивач особисто вкладався у реконструкцію будинку власними коштами та силою, фактично створивши кухню та суміжну ванну кімнату, чим відповідач не користувалася,хоча їй пропонувалося, бо має велику літню кухню. Фактичні умови користування враховані експертом. Разом з тим, по своєму висновку експерта відповідач хоче залишити собі і літню кухню, якою вона користується, і забрати кухню та ванну кімнату, якою користується сім'я позивача, де є троє малолітніх дітей - її онуків, відповідні умови для яких позивач створив сам, залишивши позивачу дві кімнати і він знову буде змушений створювати умови для своєї сім'ї.
Відповідач у суді позов не визнає, свій позов підтримує. Вона не хоче нерівномірності у частках, оскільки не має коштів на відшкодування різниці, бо її пенсія 4 400 грн.
Її представник, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, стверджує, що з метою збереження балансу інтересів сторін, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості, необхідно поділити садибу саме по варіанту зустрічної позовної заяви. Відповідач не вірить, що син не буде вимагати доплату за нерівномірність часток.
Досьогодні сторони користуються спільним домоволодінням згідно з усною домовленості між ними і до моменту звернення до суду між сторонами не існувало непорозумінь щодо порядку спільного володіння та користування домоволодінням. Проте, син із невідомих матері причин звернувся до суду, тому вона, реагуючи на позов, змушена звернутися до суду із зустрічним позовом, де вважає за необхідне викласти своє бачення можливого варіанту поділу домоволодіння.
Запропоновані їх експертом варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки не передбачають відступу від ідеальних часток і враховують можливість виділити кожному співвласнику відокремлену частину будинку із самостійним виходом, а також технічну можливість переобладнати виділенні приміщення в ізольовані квартири.
Позивач має фактично добудований будинок у місті Здолбунів площею більше 200 кв.м, де дітям буде достатньо місця. Якщо спірний будинок поділити по варіанту позивача, то відповідач втратить комфортні умови проживання, хоча вона ними на даний час і не користується з власної волі, але буде мати таку можливість, якщо ванна кімната та кухня перейде у її одноособове користування.
Суд встановив такі обставини.
Сторони є співвласниками на праві часткової власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672, яка знаходиться за тією ж адресою
Позивач, будучи допитаний як свідок, по суті спору показав, що батько, який заповів йому цей будинок, помер в 2013 році. Він їздив на заробітки, ремонтував будинок, бо знав, що це майно буде йому. Мати на той час проживала в іншому житлі у сім'ї старшого брата, розділила іншу спадщину так, як сама захотіла, повідомляючи, що він нічого не отримав. Він одружився в травні 2014 року і став проживати у будинку з дружиною, також у будинку з 2004 року проживала рідна сестра зі своєми дітьми, бо з чоловіком розлучилися. З часу поселення між ними стали виникати сварки, бо сестра вважала, що батько несправедливо заповів йому свою половину будинку. Перед народженням вже 3-ої дитини він разом з дружиною зробили кухню, ванну кімнату, бо раніше були змушені готувати собі їсти в кімнаті, бо у літній кухні господарювала сестра. Ні фізично, ні матеріально йому ніхто не допомагав, всі ремонти він узгоджував з матір'ю як співвласником.
Після народження їх третьої дитини мати поселилася у спільний будинок, де і проживає разом з сестрою, бо діти сестри вже проживають окремо. Мати стала користуватися літньою кухнею разом з сестрою, а йому виділила сарай.
Ці факти підтвердила свідок ОСОБА_3 - дружина позивача. Стверджує, що сварки виникають не з свекрухою - відповідачем по справі, а з її донькою та онуком, які виганяють їх з хати.
Факт таких сварок, зокрема під час проведення ремонту у ванній кімнаті та кухні підтвердив свідок ОСОБА_4 , який робив ремонт, стверджує, що за його проведення та за його роботу платила ОСОБА_5 - дружина позивача.
Відповідач, будучи допитаний як свідок, по суті спору показала, що у цей будинок перейшли проживати з чоловіком та їх дітьми ОСОБА_6 1968 р.н., ОСОБА_7 1973 р.н. та ОСОБА_8 1983 р.н. - позивачем по справі, тобто позивач у будівництві участі не приймав, він отримав половину будинку у спадщину після батька. Вона прийшла жити у спірне житло у вересні 2023 року, проживає з донькою. Вона дійсно відмовлялася користуватися кухнею та ванною кімнатою, які позивач зробив сам, її не питав, бо дві хазайкі на кухні - це не добре, вона користувалася літньою кухнею. Вона хоче віддати одну кімнату сину, щоб у нього стало три, а їй залишається одна, але хоче отримати ванну кімнату та кухня, бо літня кухня на вулиці.
Свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - донька та онук відповідача підтвердили її показання по суті спору.
Суд дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористалися правовою допомогою.
Ч.1 ст.15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Предметом даного спору є об'єкт нерухомого майна:
Суть позову полягає у поділі даного майна між співласниками.
Ст.41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначений у ст.317 ЦК України. Ст.321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом. У силу положень ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
За вимогами ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1-3 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.6, 7, 12 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20, у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог ч.1 ст.379 ЦК, ч.1 ст.50 Житлового кодексу України. За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
Вирішуючи спір, суд, перевіривши доводи сторін, дійшовши висновку про вчасність його позовних вимог, тому, не порушуючи норми ЦПК України, ч.4 ст.129 Конституції України вважає за необхідне вирішити спір по суті, забезпечивши право позивача на судовий захист, гарантований йому ст.55, 124 Конституції України та передбачений ЦПК України, виконуючи свої процесуальні функції у забезпеченні змагального цивільного процессу.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність порушеного цивільного права позивача. Об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а суд їх не здобув, що вказує на обґрунтованість позову. Оскільки спірне майно є об'єктом права спільної сумісної власності, які мають право на його поділ, при цьому частки у зазначеному майні є рівними.
Поділ майна означає припинення права спільної власності й виникнення на його основі права власності кожного з колишніх співвласників на окреме майно, тобто після такого поділу кожна зі сторін стає одноособовим власником певного майна, відносини права спільної власності припиняються.
На теперішній час між сторонами відсутня згодадомовленість щодо порядку спільного володіння та користування зазначеним майном. Спільне проживання та утримання будинку є фактично неможливим у зв'язку з тривалими конфліктними відносинами, відсутністю спільного побуту та розбіжностями у поглядах на порядок утримання спільної власності.
Щодо поділу будіинковолодіння
30 грудня 2024 року на підставі договору № 46/24 від 14.08.2024 судовий експерт ОСОБА_11 виготовила висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи, запропонувавши один варіант розподілу нерухомого майна, а саме першому співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити майна на суму 798 612 гривень, що становить 46/100 частки, другому співвласнику ОСОБА_12 пропонується виділити майна на 920 932 гривні, що становить 54/100 частки, при цьому частки можливо виділити в цілу ідеальну частку як об'єкт нерухомого майна, присвоївши нову поштову адресу, співвласникам необхідно виконати відповідні будівельно-ремонтні роботи.
Суд погоджується із запропонованим експертом варіантом поділу, який долучений позивачем до його позову, який, хоча і передбачає відступ від ідеальних часток, але враховує можливість виділити кожному співвласнику відокремлену частину будинку із самостійним виходом, а також технічну можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Крім того, суд враховує наявний порядок користування будинковолодінням, погоджений саме власниками - сторонами по справі. Саме співвласники визначили такий порядок користування, для зміни якого підстав немає, тому суд ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Щодо поділу земельної ділянки
Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об?єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об?єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об?єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об?єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об?єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Оскільки за положеннями ч.3 ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, за системним аналізом усіх зазначених норм матеріального права, які були чинними на час зазначених правовідносин та на момент переходу права власності на будинковолодіння, можна зробити висновок, що в разі набуття права спільної сумісної власності на земельну ділянку співвласниками будинковолодіння з визначеними частками, право власності на земельну ділянку переходить відповідно до розміру їх часток.
У постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6- 841 цс 16 зроблено висновок про те, що в разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Згідно роз'яснень, наданих судам у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зазначено, якщо до вирішення спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Відповідно до запропонованого варіанту поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (виділу в цілі ідеальні частки), враховуючи розташування будівель та споруд на земельній ділянці, порядок користування, що склався, вище перелічені вимоги, наявна технічна можливість, провести поділ земельної ділянки, площею 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672, між двома співвласниками, у співвідношенні часток: 1/2 до 1/2, за адресою: АДРЕСА_1 :
Першому співвласнику пропонується надати земельну ділянку площею 0,085 га, зображену білим кольором з рожевим вкрапленням на Плані земельної ділянки.
Другому співвласнику пропонується надати земельну ділянку площею 0,085 га, зображену білим кольором із зеленим вкрапленням на Плані земельної ділянки.
Для обслуговування частини будинку (приміщення 1-7), яке запропоновано ОСОБА_2 , необхідно встановити земельний сервітут площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,50; 1,00; 5,50; 1,00 (м), на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту - сервітут № 1 на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_1 .
Для можливості введення мережі водопроводу від колодязя “Д» до будинку (приміщення 1-4), яке запропоновано ОСОБА_1 , необхідно встановити земельний сервітут площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 4,00; 1,00; 6,32; 1,00 (м), на право проводити та експлуатувати лінію комунікації (водопроводу) - сервітут № 2 на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_2 .
Суд погоджується з позицією експерта, оскільки запропонований варіант є найбільш наближений до пропорційності часток осіб у праві власності на домоволодіння, відповідає фактичному користуванню земельною ділянкою, розмір земельних ділянок, які залишаються в спільному користуванні є меншими та конфігурація земельних ділянок є більш правильної форми. Вказаний варіант не завдає шкоди раціональному використанню земельної ділянки, в тому числі із урахуванням видового використання земельної ділянки, відповідає інтересам кожного із сторін, при цьому не позбавляє можливості кожного з співвласників користуватись своєю частиною домоволодіння, враховуючи проходи до будинку, споруд та на вулицю.
Суд вважає, що задоволення позову забезпечує справедливу рівновагу між інтересами сторін, що узгоджується з положеннями ст.6, 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п.6 ст.3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі в розмірі 6 388,92 грн. (7986 грн.*0,8 = 6388,92 грн.),
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами (ст.139 ЦПК України).
Оскільки витрати позивача на отримання висновку підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у розмірі витрат на проведення судової інженерно-технічної експертизи у розмірі 18 402,00 грн. 00 коп.
Щодо витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги, то їх відшкодування суд не розглядає у зв"язку з ненаданням доказів їх понесення на час закінчення судового розгляду.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
На підставі наведеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із домоволодіння.
Виділити належну ОСОБА_1 в натурі частку 46/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності і визнати право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-21, площею 3,3 кв.м. (частина коридору 1-2), кухню 1-3, площею 6,2 кв.м., санвузол 1-4, площею 3,9 кв.м., коридор 1-81, площею 2,0 кв.м. (частина житлової 1-8), житлову 1-5, площею 19,5 кв.м., житлову 1-6, площею 18,1 кв.м., загальною площею приміщень - 53,0 кв.м., в тому числі житловою - 37,6 кв.м., сарай «Б» (приміщення 4), навіс «б1», вбиральню «Г», септик «Е», огорожу № 1, 1/2 частину огорожі № 3.
Виділити належну ОСОБА_2 в натурі частку 54/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності і визнати право приватної власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-1, площею 5,5 кв.м., коридор 1-2, площею 3,5 кв.м. (частина коридору 1-2), житлову 1-7, площею 23,3 кв.м., житлову 1-8, площею 17,9 кв.м. (частина житлової 1-8), загальною площею приміщень - 50,2 кв.м., в тому числі житловою - 41,2 кв.м.; вхідні східці «а1», літню кухню «Б» (приміщення 1,2 та 3), погріб «Пг/Б», навіс «б», колодязь «Д», ворота з хвірткою № 2, 1/2 частину огорожі № 3, вимощення І.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_1 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
влаштувати перегородку у приміщенні 1-2, розділивши його на приміщення 1-2, площею 3,5 кв.м. та приміщення 1-21, площею 3,3 кв.м.;
влаштувати перегородку у приміщенні 1-8, розділивши його на приміщення 1-8 (житлова), площею 17,9 кв.м. та приміщення 1-81, площею 2,0 кв.м., під коридор;
закласти дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7;
влаштувати вхід з двору у приміщення 1-21 і з приміщення 1-21 в приміщення 1-81;
влаштувати (відновити) підведення води від колодязя до приміщення 1-4 будинку.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_2 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
влаштувати прибудову до своєї частини будинку для облаштування кухні з приміщення 1-1 влаштувати вхід в цю прибудову;
влаштувати вхід з приміщення 1-2 в приміщення 1-8, або влаштувати вхід з приміщення 1-1 у приміщення 1-8, а приміщення 1-2 використовувати як допоміжне.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме: влаштувати автономні інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,3 м. кв., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за нерівність часток при розподілі майна у розмірі 61 160 грн.
Поділити земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 між співвласниками, виділивши в натурі:
ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,085 га (850,0 кв. м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 15,00 м; далі по лінії поділу: 10,65; 8,08; 3,00; 5,50; 5,10; 0,55; 2,61; 1,10; 7,35; 6,67; 0,27; 9,94; 2,25; 40,60; 6,68 м; далі по межі: 33,71; 14,54; 3,66; 45,99 (м), зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 :500 припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цей самостійний об'єкт нерухомого майна.
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,085 га (850,0 кв. м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 19,15; 55,06; 30,03; 12,01; 22,93 (м); далі, по лінії поділу: 6,68; 40,60; 2,25; 9,94; 0,27; 6,67; 7,35; 1,10; 2,61; 0,55; 5,10; 5,50; 3,00; 8,08; 10,65 (м), зображені білим кольором із зеленим вкрапленням на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , масштаб 1:500 припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на цей самостійний об'єкт нерухомого майна.
Встановити земельний сервітут № 1 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,50; 1,00; 5,50; 1,00 (м), на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_1 .
Встановити земельний сервітут № 2 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,32; 1,00; 6,32; 1,00 (м), на право проводити та експлуатувати лінію комунікації (водопроводу) на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 790 грн. 92 коп. понесених судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Кушнір Н.В.