Справа № 569/14372/25
08 квітня 2026 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду, стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду, стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат звернувся представник ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
У своєму позові представник ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить суд поновити строк позовної давності для подання даної позовної заяви; стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором №200532814 від 18.05.2016 року у загальному розмірі 36230,43 грн., яка складається з: суми заборгованості - 24252,63 грн., суми інфляційних втрат - 9796,08 грн., суми 3% річних 2181,72 грн., а також стягнути з відповідача судовий зір та витрати на професійну правничу допомогу.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 жовтня 2025 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» процесуальний строк на звернення до суду. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», 04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746 заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2016 року №200532814 в розмірі 24252,63 грн. (з яких: заборгованість за кредитом - 8022,92 грн., заборгованість за відсотками - 16229,71 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. В решті позовних вимог позивачу відмовлено.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області 27 листопада 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - задоволено. Скасовано заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі №569/14372/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат. Справу призначено до судового розгляду з повідомленням учасників судового процесу.
В судове засідання представник позивача не з'явився. У позовній заяві при подачі позову до суду просив розглянути дану цивільну справу в спрощеному позовному провадженні на підставі наявних доказів та матеріалів; справу розглядати без участі представник позивача, у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвали заочне рішення.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився. Представники відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали та просять суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що 18 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (надалі - банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено угоду №200532814 щодо кредитування (надалі - кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 8022,92 грн., з встановленим строком користування з 18.05.2016 року по 20.05.2017 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) (надалі - позивач) набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених) до договору відступлення прав вимоги 20.07.2020 року представником позивача вказано, що оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. Також представником позивача до позовної заяви надано витяг з реєстру з тих підстав, що відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109 642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить закону України «Про інформацію».
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Оскільки 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.
Згідно долученого розрахунку станом на 11 липня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №200532814 від 18 травня 2016 року становить 24252,63 грн. (з яких: заборгованість за кредитом - 8022,92 грн., заборгованість за відсотками - 16229,71 грн.), сума 3% річних 2181,72 грн., сума інфляційних втрат 9796,08 грн., а всього на загальну суму 36230,43 грн.
Заборгованість розрахована станом на дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як наголошується у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, який суд враховує під час розгляду та вирішення цієї цивільної справи з огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України , відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України та з урахуванням ст.ст.526,527,530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. При цьому належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з п.п.41-46, 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
Згідно з п.п.59, 60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Отже, банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 630/366/16-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Аналогічні положення містяться у ч.5. ст.177 ЦПК України відповідно до якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як зазначається у ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Проте встановити обставини, на які посилається позивач, із наданих ним документів не вбачається можливим. Відповідних доказів разом із позовною заявою та протягом всього розгляду справи судом стороною позивача надано не було, про неможливість подання таких доказів представником позивача не зазначалося, клопотання про витребування доказів також не заявлялося. У той же час суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору,з власної ініціативи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.6,7 ст.81 ЦПК України ).
Так, надана на підтвердження наявності заборгованості виписка по нібито особовим рахункам ОСОБА_1 за період часу з 23.05.2016 по 27.07.2020 не є належним доказом на підтвердження відповідних обставин, оскільки із заяви №200532814 вбачається, що відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_2 для використання виключно в межах цього кредитного договору, однак вказаний рахунок у наданій виписці взагалі не фігурує, при цьому розписки про отримання ОСОБА_1 відповідної платіжної картки позивачем також не надано.
Також суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що позичальнику відповідно до умов договору №200532814 було відкрито будь-які інші рахунки.
Зазначений висновок підтверджується судовою практикою, у подібних спорах, зокрема постановою Рівненського апеляційного суду від 20.11.2025 (провадження 22 ц/4815/1285/25).
Крім того, у вказаній виписці початковою датою руху коштів зазначається 23.05.2016, у той час як датою заяви є 18.05.2016. Ні з позовної заяви, ні з виписки по особовим рахункам неможливо встановити, коли саме ОСОБА_1 нібито отримав кредит у заявленому розмірі, при цьому, така виписка надана за період часу, початком якого є 23.05.2016, а не дата укладення договору. Також з позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити, що рахунки, вказані у наданій позивачем виписці по особовим рахункам за період часу з 23.05.2016 по 27.07.2020, належать саме ОСОБА_1 .
Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами, що ОСОБА_1 дійсно отримав у ПАТ «Банк Михайлівський» кредит у заявленому розмірі, а також наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №200532814.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні основних вимог позивачу відмовлено, не підлягає до задоволення у вимога про стягнення понесених судових витрат по справі, а саме сплати судового збору та витрат на правову правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду, стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», 04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов