Справа № 564/2063/25
10 квітня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
представника заявників - адвоката ОСОБА_3 , заступника начальника СВ ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Костопіль клопотання представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
Представник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 19.05.2-25, а саме на автомобіль марки «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , та є речовим доказом у кримінальному провадженні; на напівпричеп марки «Koegel S 24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить, ОСОБА_8 , жительці АДРЕСА_1 , та є речовим доказом у кримінальному провадженні; на лісопродукцію (деревину вільхи), біля 30 м. куб.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив суд задоволити його з підстав викладених у клопотанні.
Заступник начальника СВ відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 в судовому засідаанні заперечував щодо задоволення клопотання в повному обсязі, оскільки жодних дозвільних документів на вказану у клопотанні лісопродукцію щодо перевезення, відпуску та походження зі сторони фактичного володільця майна до СВ ВП №2 Рівненського РУП не надходило.
Заслухавши учасників справи тадослідивши клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області № 564/2063/25 від 19 травня 2025 року:
- накладено арешт шляхом заборони відчуження майном, а саме на автомобіль марки «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , та є речовим доказом у кримінальному провадженні;
- накладено арешт шляхом заборони відчуження майном, а саме на напівпричеп марки «Koegel S 24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , жительці АДРЕСА_1 , та є речовим доказом у кримінальному провадженні.
- накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном на: лісопродукцію, близько 30 м.куб. деревини породи "вільха", без маркувальних позначень (бирок), яка є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом частини першої ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов“язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. А за змістом частини четвертої згаданої статті, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Однак, арешт на вказене вище майно накладався, зокрема, з метою проведення об'єктивного, повного, всебічного досудового розслідування, збереження речових доказів.
Встановлено, що на цей час кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181150000166 від 14.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, перебуває на стадії досудового слідства, в межах якого проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, а майно на яке накладено арешт визнано речовими доказами у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що майно на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області за № 564/2063/25 від 19.05.2025 року є предметами, що відобразили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Крім того, заявником не долучено до матеріалів клопотання жодного доказу, на підтвердження того, що лісопродукція, а саме близько 30 м.куб. деревини породи "вільха", належить ОСОБА_5 . Таких доказів не було надано і в судовому засіданні.
Аналізуючи матеріали клопотання суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна, з метою забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що на цей час не відпала потреба у накладенні арешту на зазначене вище майно, клопотання є передчасним, а тому до задоволення не підлягає.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя, керуючись ст.174, 309 КПК України,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 15.04.2026 року о 13 год. 45 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1