Справа №949/560/26
14 квітня 2026 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" в особі директора Олексія Полякова (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №896263747 від 04.08.2021 у розмірі 79903,21 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, було встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка, з огляду на засади обов'язковості судових рішень, є обов'язковою для позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Отже, ухвалою суду від 07 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та наданий судом строк для усунення вказаних в ній недоліків тривалістю п'ять днів від дня вручення копії цієї ухвали.
Так, підставою залишення позовної заяви без руху послугувала її невідповідність вимогам п.п. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ч. 5 ст. 177 ЦПК України.
Тобто, зважаючи на вказані вимоги, в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову) від особи, до якої пред'явлений позов; обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову) до особи, до якої пред'явлений позов; докази, що підтверджують ці обставини.
Зокрема, у вказаній ухвалі зазначено, що позивач у позовній заяві зазначив відповідачем ОСОБА_1 і як підтвердження вимоги до вказаної особи з доданих доказів свідчить лише виписка з особового рахунку за Кредитним договором № 896263747 від 04.08.2021 із зазначенням суми заборгованості видана на відповідача ОСОБА_1 .
Втім, згідно зазначеного Кредитного договору №896263747 від 04.08.2021, невиконання зобов'язань по якому є підставою для звернення до суду з даним позовом (матеріально-правова підстава позову), отримувачем кредиту та боржником за наявними матеріалами, які додані позивачем до позову є ОСОБА_2 .
Отже, надані позивачем докази не підтверджують матеріально-правової вимоги до заявленого у позові відповідача ОСОБА_1 .
Звернуто увагу позивача на те, що на стадії цивільного процесу - відкриття провадження, позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову саме до тої особи, яка має відповідати на підставі поданих доказів.
Вказана вище ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 07 квітня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У встановлений термін для усунення недоліків, представником позивача Сахаровою О.І. (довіреність від 05 січня 2026 року) заяву про усунення недоліків.
Так, у поданій заяві представник позивача не заперечує той факт, що згідно Кредитного договору №896263747 від 04.08.2021, невиконання зобов'язань по якому є підставою для звернення до суду з даним позовом, отримувачем кредиту та боржником є ОСОБА_2 .
При цьому зазначено, що при поданні позовної заяви позивач посилався на ті відомсті (у тому числі зазначене ПІБ), які були надані самим відповідачем пр укладенні Договору.
При цьому зауважує, що у заяві на отримання кредитних коштів містяться її ідентифікаційні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є унікальним і дозволяє однозначно встановити особу боржника незалежно від зміни прізвища.
Інша частина поданої заяви ґрунтується на обґрунтуванні позовних вимог, які уже наявні у поданому позові.
Зважаючи на мотиви та обґрунтування наведені представником позивача, як на підставу для усунення недоліків, варто зазначити, що згідно вимог ЦПК України виклик особи до суду здійснюється шляхом направлення судової повістки, де обов'язково зазначається ПІБ (прізвище, ім'я, по батькові) та адреса проживання. При цьому, РНОКПП (ідентифікаційний номер) є важливим лише для ідентифікації особи, яку позивача зазначає як відповідача, втім основним документом для виклику є повістка з ПІБ, яку вручають особисто, через пошту або е-кабінет.
Варто зважати на те, що суд не уповноважений вносити зміни до позовної заяви та/або вчиняти виправлення, оскільки саме позивач самостійно визначає, до кого пред'явити вимоги та які докази тому надати.
Суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог до вказаних осіб та поданих доказів, не збираючи їх з власної ініціативи, крім винятків, встановлених законом.
Таким чином, у вказаний термін недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07 квітня 2026 року, не усунуто.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, застосування відповідних процесуальних положень для позивача є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року та "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням національним законодавством, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд
Отже, повернення позовної заяви у разі не усунення у встановлений судом процесуальний строк недоліків позовної заяви не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи ч. 7 ст. 185 ЦПК України, відповідно до яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст.ст. 185, 352, 354 ЦПК України
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною.
Позовна заява разом з доданими до неї документами позивачеві не повертається у зв'язку в їх поданням в електронній формі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.