15 квітня 2026 року справа № 804/1604/17
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1604/17 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1604/17 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, 11.01.2020 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 апеляційну скаргу повернуто заявнику, у зв'язку з неусуненням недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
16.05.2019 відповідач повторно звернувся апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1604/17.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порушуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відповідач зазначає, що вперше апеляційна скаргу була подана в межах процесуального строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду апеляційної інстанції повернута у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Отже на час подання апеляційної скарги вперше апелянт не мав змоги сплатити судовий збір у розмірі визначеному судом апеляційної інстанції.
Розглянувши наведені доводи клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, обставини, на які посилається відповідач є суб'єктивними та пов'язані з неналежною організацією роботи суб'єкта владних повноважень.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати роботу та фінансування витрат на оплату судового збору, обґрунтовано не визнана судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 30.01.2020 у справі № 2340/4613/18.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем не додано до скарги документ про сплату судового збору.
Згідно з матеріалами справи позивачем подано адміністративний позов до суду першої інстанції 03.03.2017, що підтверджено реєстраційним штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.
Позовні вимоги носять майновий характер. Так, звертаючись до суду з адміністративним позовом ДП «Придніпровська залізниця» просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2016 за №0000361402 на загальну суму 549 825 389 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено на 2017
рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня - 1600,00 гривень.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8247380,90грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 01.03.2017 за №10284. (т. 1, а.с. 1)
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.03.2017 року № 0001604613 в частині визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 544 514 708,84 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 12 251 580 грн. 90 коп. (544 514 708,84 * 1,5 % ціни позову * 150%)
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1604/17, наведені скаржником.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1604/17 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;
- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.
Суддя Олефіренко Н.А.