Справа № 548/181/26
Провадження № 2/548/329/26
14.04.2026 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М.,
за участю секретаря судового засідання - Манжос Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Бізнес Позика" (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 491530-КС-002 (далі - Договір № 491530-КС-002) шляхом направлення ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти Договір № 491530-КС-002 про надання кредиту. 20.04.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 491530-КС-002 на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначеного позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, для підписання акцепту. Отже, 20.04.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 491530-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 1 Договору № 491530-КС-002 ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 21000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 491530-КС-002 відповідач зобов'язання за умовами договору не виконала, у зв'язку з чим у неї перед товариством існує заборгованість у розмірі 71190 грн, що включає: 21000 грн - суму прострочених платежів по тілу кредиту; 35490 грн - суму прострочених платежів по процентам; 10500 грн - суму заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК; 4200 грн - суму прострочених платежів за комісією.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Договору № 491530-КС-002 позивач з метою захисту своїх прав та інтересів просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 71190 грн та судові витрати.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2026 року за позовом ТОВ «БІЗПОЗИКА» відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача - Танцуріна Є. В. у судове засідання не з'явилася, належно була повідомлена про дату, час, місце проведення судового засідання, у заяві просила про розгляд справи за її відсутності та не заперечувала щодо прийняття заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, належно була повідомлена про дату, час та місце слухання справи. У заяві від 03.03.2026 просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає в частині отримання кредиту, заперечувала щодо розміру заборгованості за відсотками та правомірності стягнення комісії.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положенням статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Судом встановлено, що 20.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491530-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 20.04.2025 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 491530-КС-002 (а. с. 29).
20.04.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію щодо укладення Договору № 491530-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором UA -9695 (а. с. 31).
Відповідно до пункту 1 Договору № 3 491530-КС-002, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правил про надання грошових коштів у кредит. Кредит надається на 24 тижні до 05.10.2025 (пункт 2.3 кредитного договору) та визначено розмір комісії за видачу кредиту - 4200 грн (пункт 2.5 кредитного договору).
Пунктом 11 кредитного договору встановлено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з Графіком платежів. Розмір денної процентної ставки - 0,86%, розмір стандартної процентної ставки складає 1% (пункти 2.4, 2.11 кредитного договору). Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору (а. с. зворот 31-40).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 21 000 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а. с. 43) та довідкою АТ «ПриватБанк» від 21.02.2026 № 20.1.0.0.0/7-260217/111021-БТ про видачу платіжної картки та зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача суму 21 000 грн 20.04.2025 (а. с. 88-90).
Станом на 08.01.2026 у ОСОБА_1 згідно із довідкою про стан заборгованості, підготовленою позивачем, та розрахунком заборгованості за кредитом утворилась заборгованість за Договором № 491530-КС-002 у розмірі 71190 грн, яка включає: 21000 грн суму прострочених платежів по тілу кредиту; 35490 грн - суму прострочених платежів по процентам; 10500 грн - суму заборгованості по штрафам; 4200 грн - суму прострочених платежів за комісією (а. с. 11-13).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Із аналізу вказаної норми чинного законодавства слідує, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.
За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «БІЗПОЗИКА» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення Договору № 491530-КС-002 від 20.04.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» і ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів. Вказані обставини не оспорювалися відповідачем, тому згідно із частиною першою статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Відповідач у справі не надав належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості за основним зобов'язанням у розмірі 21000 грн, погашення повної суми заборгованості за процентами у розмірі 35490 грн та 4200 грн заборгованості за комісією. Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами у розмірі 35490 грн, оскільки проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, у період з 20.04.2025 по 05.10.2025 відповідно до пункту 2.3-2.7. кредитного договору.
Вимогу позивача про стягнення комісії у загальній сумі 4200 грн суд вважає обґрунтованою, оскільки всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, його строк, процентна ставка та комісія за кредитом, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо, сторони погодили у Договорі № 491530-КС-002 від 20.09.2024. Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору та положенням Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 4200 грн.
Отже, вимоги позивача по стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 491530-КС-002 від 20.09.2024 у розмірі 21000 грн як заборгованості за кредитом, 35490 грн як заборгованості за процентами, 4200 грн як заборгованості за комісією, що у загальній сумі складає 60690 грн, підлягають до задоволення.
Щодо стягнення суми заборгованостей по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 10 500 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитних договорів між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 , так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Отже, у стягненні суми заборгованостей по відсотках з відповідача на користь товариства слід відмовити.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Оскільки вимоги позивача задоволені частково - 85%, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2263 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за Договором про надання кредиту № 491530-КС-002 від 20.04.2025 у розмірі60690 (шістдесят тисяч шістсот дев'яносто) гривень, яка включає суму заборгованості по тілу кредиту - 21 000 (двадцять одну тисячу) гривень, суму заборгованості по процентах - 35490 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень та суму заборгованості за комісією - 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) гривні.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя Т. М. Лідовець